ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-53/9612-2012 03.09.12
Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»
до Приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 20606,84 грн.
Суддя Грєхова О.А.
За участю представників:
Позивача - Галіч Ж.В. -представник за довіреністю
Відповідача -Опанасенко Б.Ю. -представник за довіреністю
Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(позивач) заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт»(відповідач) 20606,84 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.
Провадження у справі № 5011-53/9612-2012 порушено відповідно до ухвали господарського суду м.Києва та призначено справу до розгляду на 03.09.2012 року.
В судовому засіданні 03.09.2012 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач надав відзив на позов.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.09.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009 року між громадянином Качаном Юрієм Валерійовичем та НАСК «ОРАНТА»було укладено Договір № К7032-012/09/СТ добровільного страхування транспортного засобу, предметом якого є страхування автомобіля «КІА Черато», державний номер АА 9526 НМ (Застрахований автомобіль).
30.09.2010 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення двох автомобілів) за участю автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 3786 IX під керуванням водія Демиденко Олега Володимировича (винного в ДТП), «ВАЗ», державний реєстраційний номер АІ 8035 АО під керуванням водія Вареник Дмитра Павловича, та Застрахованого автомобіля «КІА Черато», державний номер АА 9526 НМ під керуванням Качана Юрія Валерійовича.
У зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю «КІА Черато», державний номер АА 9526 НМ пошкодженнями, позивачем, виходячи із звіту дослідження № АА9526НМ від 03.11.2010 року, на підставі страхового акту № СТ-10-16733/1 від 10.11.2010 року, а також розрахунку страхового відшкодування, було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 21116,84 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №001708 від 25.11.2010 року.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2010 року (справа № 3-10056) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Демиденком Олегом Володимировичем п. 2.3(6),12.,12.3 Правил дорожнього руху за участю автомобіля за участю автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 3786 IX під його керуванням.
Цивільно-правова відповідальність Демиденко Олега Володимировича на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Страховій компанії «Український страховий стандарт», поліс №ВЕ/477327.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Як визначено ст.6 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
28.02.2012 року НАСК «ОРАНТА»звернулась з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 09-06-06/5087 до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Український страховий стандарт». Відправлений лист повернувся до НАСК «ОРАНТА»з відміткою на поштовому відправленні про «закінчення терміну зберігання».
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Також згідно ст. 22 п. 22.1. цього Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, Законом покладається обов'язок на страховика по відшкодуванню шкоди третім особам у межах обумовлених сум страхового відшкодування. Оскільки, водій експлуатував транспортний засіб на правовій підставі, на завдану ним шкоду поширюється дія Полісу.
Умовами Полісу №ВЕ/477327 передбачено ліміт відповідальності в сумі 25500 грн. по майну та франшиза в розмірі 510 грн.
Таким чином, відповідач має виплатити позивачу страхове відшкодування завданої водієм автомобіля «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер АА 3786 IX «ВАЗ», майнової шкоди в межах лімітів відповідальності страховика за вирахуванням франшизи.
Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 20606,84 грн. В межах встановленого ліміту відповідальності страховика з врахуванням франшизи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач у відзиві позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в межах встановлених лімітів відповідальності за вирахуванням франшизи визнав в сумі 20606,11 грн. (однак, допущено арифметичну помилку, оскільки позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 21116,84 грн. і за вирахуванням 510 грн. франшизи виходить 20606,84 грн., що і заявлено в позові).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
В той же час, відповідач заперечував проти стягнення з нього сум відшкодування судових витрат, оскільки регрес на вимога йому не надсилалась. Відтак, відповідач стверджує, що не знав про свій обов'язок щодо страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідна регрес на вимога позивачем надсилалась відповідачу, однак повернута у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Слід зазначити, що з огляду на норми чинного законодавства, надіслання регресної вимоги не є обов'язковим для стягнення відшкодування в порядку регресу, аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 28.08.2012 року у справі Господарського суду м. Києва № 23/279.
Як вбачається з позовних матеріалів, позивач надсилав відповідачу копію позовної заяви 12.06.2012 року за адресою м. Київ, провулок Балтійський, 20, яка є юридичною адресою відповідача. Провадження у даній справі було порушено лише 19.07.2012 року, тому у відповідача було достатньо часу, в тому числі під час розгляду спору в суді, врегулювати спір добровільно, чим він не скористався.
Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відшкодування понесених позивачем судових витрат (дії якого є правильними).
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, відшкодування судових витрат покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75) 20606,84 (двадцять тисяч шістсот шість) грн. відшкодування шкоди в порядку регресу та 1609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Дата підписання: 07.09.2012
Суддя Грєхова О.А.