06.09.12 Справа № 5015/5594/11
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Козак І.Б., суддів Бортник О.Ю. та Кітаєвої С.Б.,
при секретарі Іваночко В.В.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Термоприлад», м. Львів
про: стягнення 198 818 грн. 76 коп. та стягнення судових витрат
За участю представників:
Від прокурора: не з'явився,
Від позивача: Карвацька З.З. -представник (довіреність в матеріалах справи),
Від відповідача: Лозинський А.П., Тацишин І.Б., Лах О.І. - представники (довіреність в матеріалах справи).
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Термоприлад»про стягнення 198 818 грн. 76 коп. та стягнення судових витрат.
23.09.2011 року Прокурор Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Термоприлад»про стягнення 198 818 грн. 76 коп. та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.09.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.10.2011 року, про що сторони були належно повідомлені під розписку: прокурор -28.09.2011 року рекомендованою поштою №79070 273312 0 та 29.09.2011 року рекомендованою поштою №79005 0434842 0, позивач -28.09.2011 року рекомендованою поштою №79040 0303274 6 та рекомендованою поштою №79000 2960748 2, відповідач - 29.09.2011 року рекомендованою поштою №79060 02139108.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2011 року провадження у справі зупинено до до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 5015/7009/11.
Клопотанням від 05.03.2012 року, вих. № 32-556, зареєстрованим канцелярією суду 06.03.2012 року за вх. № 385, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»просило суд поновити провадження у справі №5015/5594/11 у зв'язку із набранням законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі №5015/7009/11.
Ухвалою від 07.03.2012 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2012 року, про що сторони були належно повідомлені під розписку: прокурор -12.03.2012 року рекомендованою поштою №79070 0301257 4 та 16.03.2012 року рекомендованою поштою №79005 0516370 9, позивач -12.03.2012 року рекомендованою поштою №79000 3174724 0 та рекомендованою поштою №79040 0335688 6, відповідач -12.03.2012 року рекомендованою поштою №79060 0228325 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень долучено до матеріалів справи).
Ухвалою від 20.03.2012 року провадження у справі зупинено до розгляду Вищим господарським судом України Касаційної скарги ЗАТ «НВО «Термоприлад»на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року у справі №5015/7009/11.
Клопотанням від 20.06.2012 року, зареєстрованим канцелярією суду 09.07.2012 року за вх. № 14869/12, Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»просило суд поновити провадження у справі №5015/5594/11 у зв'язку із закінченням Вищим Господарським Судом України розгляду по суті касаційної скарги Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Термоприлад»ім.. В. Лаха»у справі №5015/7009/11.
Ухвалою від 10.07.2012 року провадження у справі поновлено, призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2012 року.
Судове засідання 21.08.2012 року відкладено на 06.09.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.
Прокурор в судове засідання 06.09.2012 року не з'явився.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач явку повноважних представників в судове засідання забезпечив, подав доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. № 19789/12), у якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву на позовну заяву.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України встановлено, що на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Господарський суд, згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 «У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)»встановлено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Частиною 2 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Частиною 3 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
В частині 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.
Таким чином, враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таку ж правову позицію щодо можливості прокурора бути представником сторони у справі у випадку, коли цією стороною є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями органу виконавчої влади, наведено в постанові Верховного Суду України від 22.02.2005 року у справі №33/120-04, Постановах Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року у справі №5015/7214/11 та від 29.05.2012 року у справі №5015/1349/12, а також в Постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2012 року у справі №5015/7214/11.
Правова позиція Верховного Суду полягає у тому, що прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади. Якщо позов подано в інтересах самостійного суб'єкта господарювання, порушення провадження у такій справі є безпідставним.
Львівське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго»є самостійним господарюючим суб'єктом на ринку послуг з теплопостачання, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (стаття 89 ГК України) і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Окрім цього, прокурором Сихівського району міста Львова при поданні позовної заяви не подано належних та допустимих доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України в обґрунтування того, у чому ж саме полягало порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду в даній справі, а також, посилання на те, що доходи Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»є суттєвим джерелом надходжень у місцевий та державний бюджети, а несвоєчасне виконання умов договору відповідачем призводить до зменшення таких надходжень документально не підтверджено, тобто, не подано докази щодо того, наскільки суттєвим і значним є порушення інтересів держави від несплати невизначеної в позові суми податків і обов'язкових платежів позивачем внаслідок несплати йому відповідачем суми позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 66, 67, 69, 77, п. 1 ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, господарський суд,-
Залишити позов без розгляду.
уддя Козак І.Б.
Суддя Бортник О.Ю.
Суддя Кітаєва С.Б.
Ухвала прийнята, складена відповідно до статті 86 ГПК України 06.09.2012 року.
Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.