21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
05 вересня 2012 р. Справа 18/2/2012/5003
за позовом:Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства Вінницької області
до: Стрижавської селищної ради
до: Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної-особи ОСОБА_1
третя особа 1: Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації
третя особа 2: Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області
про визнання рішення 26 сесії 4 скликання від 14.04.2005р. незаконним, його скасування та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
Головуючий суддя Маслій І.В.
судді Говор Н.Д.
Мельник П.А.
екретар судового засідання Василишена Н.О.
Представники
прокурор: Гупяк С.Л., від 07.05.12 р., посвідчення № 54-2012;
позивач: Гарбозюк Ю.І. -представник за довіреністю;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача2: не з'явився;
третя особа 1: не з'явився
третя особа 2: Кононова І.М., Пилявець Ю.М., представники за довіреністю;
Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему України у Вінницькій області (далі - Позивач) з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі -Відповідач 1) та до СПД - фізичної особи ОСОБА_1 (далі Відповідач 2) про визнання рішення 26 сесії 4 скликання від 14.04.2005р. незаконним, його скасування та визнання Договору оренди земельної ділянки недійсним.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Прокурор вважає, що рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 14.04.05 р. 26 сесії 4 скликання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх в оренду СПД ФО ОСОБА_1 під спортивно оздоровчий комплекс з зоною відпочинку та салон-магазин в межах с. Стрижавка та укладання договору оренди -таким, що не відповідає вимоги п. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, а договір оренди земельної ділянки не відповідає ст.ст. 59, 61 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі»та ст. 89 Водного кодексу України, у зв'язку з чим ставить перед судом питання про визнання рішення 26 сесії 4 скликання від 14.04.2005р. незаконним, його скасування та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Ухвалою суду від 20.02.12 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду. Розгляд справи неодноразово відкладався.
За заявою прокурора від 17.04.12 р. ухвалою суду від 19.04.12 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів, до 03.05.12 р. Цією ж ухвалою у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Управління культури та туризму Вінницької облдержадміністрації (далі третя особа 1).
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.04.12 р.
На підставі заяви судді Маслія І.В. від 19.04.2012р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 19.04.2012 р. для розгляду справи № 18/2/2012/5003 створено колегію у складі: головуючого судді Маслія І.В., суддів: Грабика В.В., Кожухар М.С.
В судовому засіданні 07 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 21 червня 2012 року.
Ухвалою суду від 10.05.12 р. у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області (далі -третя особа 2).
Ухвалою суду від 07.06.12 р. на підставі заяви відповідача від 06.06.12 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів, до 04.07.12 р.
У зв'язку з відпустками суддів, склад суду неодноразово змінювався.
Через канцелярію суду 19.06.12 р надійшли від прокурора обґрунтування позовних вимог у відповідності до ст. 54 ГПК України, відповідно до яких прокурор ставить вимогу до Відповідача -1 -визнати незаконним та скасувати рішення 26 сесії 4 скликання Стрижавської селищної ради від 14.04.05 р.; та вимогу до Відповідача 1 та Відповідача 2 -про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 21.09.05 р., зареєстрованого у Вінницькій філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17.05.06 за № 040655900016.
На підставі заяви судді Маслія І.В. від 20.06.2012р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 20.06.2012 р. виведено суддю Грабика В.В. із складу колегії суддів по справі № 18/2/2012/5003 у зв'язку з перебуванням у щорічній основній відпустці, для розгляду справи № 18/2/2012/5003 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Маслія І.В., суддів: Кожухар М.С., Банасько О.О.
Ухвалою суду від 21.06.12 р. розгляд справи відкладено.
У зв'язку з перебуванням судді Банаська О.О. у щорічній відпустці, на підставі заяви судді Маслія І.В. від 06.08.2012р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 06.08.2012 р. для розгляду справи № 18/2/2012/5003 створено колегію у складі: головуючого судді Маслія І.В., суддів: Кожухар М.С., Стефанів Т.В.
В судовому засіданні 07 серпня 2012 року розгляд справи відкладено на 30 серпня 2012 року.
Ухвалою суду від 07.08.12 р. замінено позивача у справі - Головне управління Держкомзему у Вінницькій області на її правонаступника -Державну інспекцію сільського господарства Вінницької області (Далі -Позивач)( Т. 3, а.с. 54) та розгляд справи відкладено.
В зв'язку з черговими щорічними відпустками суддів Стефанів Т.В. та Кожухар М.С., що були у складі суду, на підставі заяви судді Маслія І.В. від 28.08.2012р., розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Вінницької області від 29.08.2012 р. виведено суддів Стефанів Т.В. та Кожухар М.С. із складу колегії суддів по справі № 18/2/2012/5003 у зв'язку з перебуванням у щорічній основній відпустці, для розгляду справи № 18/2/2012/5003 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Маслія І.В., суддів: Говор Н.Д., Мельника П.А.
Ухвалою суду від 29.08.12 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.08.12 р.
В судовому засіданні прокурор заявлений позов підтримала в повному обсязі, в обґрунтування якого послалася на письмові пояснення, що наявні у матеріалах справи.
Так стосовно позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення 26 сесії 4 скликання Стрижавської селищної ради від 14.04.05 р, у позовній заяві та письмових поясненнях ( Т.1, а.с. 96, Т.2, а.с. 3-7; а.с. 12-13; 14-18; 28-29; 128-134) прокурор посилається на порушення з боку Відповідача-1 під час прийняття рішення 26 сесії 4 скликання від 14.04.05 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,96665 га для передачі їх в оренду СПД ОСОБА_1 під спортивно-оздоровчий комплекс з зоною відпочинку та салон-магазин в межах селища Стрижавка»вимог чинного законодавства, а саме п. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, у порушення якої проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради для подальшого затвердження.
В обґрунтування порушення вказаної норми Закону прокурор зазначає наступне:
- відсутній висновок природоохоронного органу;
- відсутній висновок органу охорони культурної спадщини;
- висновок державної землевпорядної експертизи видано лише 24.04.05 р. (тобто через 10 днів після прийняття рішення).
Стосовно вимоги про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 21.09.05 р., прокурор посилається на порушення вимог ст. 59 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі»та ст. 89 Водного кодексу України, а саме: у Договорі оренди земельної ділянки водного фонду не було конкретизовано обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки водного фонду, що наявні обмеження, зазначені у Договорі є формальними.
За таких обставин, прокурор вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Представники Позивача (як Головного управління Держкомзему України у Вінницькій області так і Державної інспекції сільського господарства Вінницької області) в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та, посилаючись на зазначені вище норми законодавства та свої письмові пояснення ( Т. 2, а.с. 9; Т.3 а.с. 82-85), просили суд позов задовольнити.
Представники відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували посилаючись на його необ'єктивність та безпідставність, а також інших обставин, зазначених у письмових поясненнях, що наявні у справі (Т. 1 а.с. 68, 69, 83, Т.2 а.с. 1-3; 90-91, 139-142) зокрема:
- що прокурором пропущено позовну давність;
- що умови договору виконуються у повному обсязі;
- посилаються на відсутність будь яких доказів, що свідчать про вжиття заходів позивачем, визначених ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;
- що стаття 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) визначала порядок надання земельної ділянки у користування юридичним особам, а ОСОБА_1 не є юридичною особою.
- вказують на наявність Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки приватним підприємцем ОСОБА_1
- зазначають, що проект відведення пройшов землевпорядну експертизу, хоча і з запізненням;
- що договір оренди земельної ділянки укладено у вересні місяці, тобто при наявності позитивного висновку землевпорядної експертизи, тощо.
З цих підстав відповідачі вважають, що позов задоволенню не підлягає.
Представники третіх осіб виступили в судовому засіданні та надали свої пояснення щодо предмету спору та просили суд позов задовольнити.
В судовому засіданні 30.08.12 р. оголошувалася перерва до 05.09.12 р.
У ході розгляду справи судом досліджувалося питання щодо правильності визначення прокурором позивача та можливість його заміни правонаступником.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.06.12 р. № 01-06/805/2012 «Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель», суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором позивача стосовно вимог, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель.
Дослідивши зазначені питання судом встановлено наступне: відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(Далі -Закону) державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ст. 6 Закону, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині, зокрема:
- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, тощо.
Головне управління Держкомзему у Вінницькій області є територіальним органом Держкомзему, йому підзвітне і підконтрольне.
Відповідно до Положення про Головне управління Держкомзему у Вінницькій області, а саме згідно п. 3, основними завданнями головного управління є зокрема: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
У свою чергу Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.11 р. № 1300, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства (у т.ч. Державну інспекцію сільського господарства у Вінницькій області) які, відповідно до п. 2 Постанови є правонаступниками зокрема територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
23.02.12 р. прийнято Закон України № 4444/VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», та відповідно до якого, повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладено на відповідні територіальні органи Державної інспекції сільського господарства. Даний Закон вступив в силу 21.03.12 р.
Таким чином суд дійшов до висновку, що прокурором вірно визначено позивача у справі - Головне управління Держкомзему України у Вінницькій області, якого у подальшому замінено на його правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства у Вінницькій області, як органу, що здійснює контроль за використанням та охороною земель.
Дослідивши матеріали справи щодо предмету позову судом встановлено наступне.
Рішенням Стрижавської селищної ради Вінницького району 15 сесії 04 скликання від 18.03.04 р. ( Т. 1, а.с.15) надано згоду ОСОБА_1 на передачу земельної ділянки площею 1,0 га, за рахунок земель не наданих у власність та користування (запасу селищної ради -боліт) на умовах довгострокової оренди на термін 20 років та дозвіл на розробку її проекту відведення для будівництва зони відпочинку в межах населеного пункту.
Рішенням Стрижавської селищної ради Вінницького району 26 сесії 4 скликання від 14.04.05 р. (Т.1 а.с. 40) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,9665 га для передачі їх в оренду СПД ОСОБА_1 під спортивно-оздоровчий комплекс з зоною відпочинку та салон-магазин в межах селища Стрижавка.
Відповідно п. 2 вказаного Рішення, радою вирішено передати в оренду терміном на 20 років СПД ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 0,9665 га під спортивно-оздоровчий комплекс з зоною відпочинку, з них 0,7124 га земель водного фонду (боліт) та 0,1041 га земель загального користування (вулиці) і 0.15 га під салон магазин, з них 0,08 га зелених насаджень загального користування (парк) та 0.07 га запасу селищної ради (забудовані землі).
21.09.05 р. на виконання вказаного Рішення між Стрижавською селищною радою та СПД ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки, та проведено його державну реєстрацію у Вінницькій філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17.05.06 за № 040655900016 (Т. 1 а.с. 50-53), та за актом приймання-передачі дану земельну ділянку передано користувачу (Т.1, а.с. 49).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 26 сесії 4 скликання Стрижавської селищної ради від 14.04.05 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України), набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 123 Земельного кодексу України ( в редакції що діяла на день прийняття рішення), визначено порядок надання земельної ділянки у користування, а саме визначено, що:
надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації;
Відповідно до ч. 6 вказаної статті (в редакції що діяла на момент прийняття рішення) розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, та після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради для подальшого затвердження.
Дослідивши надані до суду документи з землеустрою (засвідчені копії та оригінали) судом встановлено наявність наступних висновків:
- Вінницької районної СЕС -висновок № 60 від 16.02.05 р.;
- Вінницької регіональної екологічної інспекції № 3/13 від 24.02.05 р.;
- Внутрішній лист головного спеціаліста відділу заповідної справи (б/н та без дати;
- Державного управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області від 01.03.05 № 561/09;
- Відділу архітектури та містобудування Вінницького району вінницької області 16.02.05 р № 47;
- Вінницького районного відділу земельних ресурсів від 21.03.05 № 04-89
Висновок державної землевпорядної експертизи видано лише 25.04.12 р., тобто після прийняття Радою відповідного рішення. (Дослідивши даний висновок судом встановлено, що він є неналежним: відсутнє належне затвердження, печатки, підписи усіх експертів).
Висновок органу охорони культурної спадщини у матеріалах відсутній.
Згідно наданої інформації Управлінням культури та туризму Вінницької обласної державної адміністрації № 1530/02-25 від 04.05.12 р ( Т. 2, а.с 87), зазначене управління проект землеустрою щодо надання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 не погоджувало.
За наслідками розгляду вказаних документів формально вбачається невідповідність вимогам чинного законодавства затвердженого проекту землеустрою.
Разом з тим, суд відмічає наступне.
Через канцелярію суду 10.04.12 р. та 17.04.12 р. надійшли клопотання відповідача 2 про застосування позовної давності відповідно до ст.ст. 257, 261 ЦК України та з цих підстав відмови у позові. (Т. 1, а.с. 83; Т.2, а.с. 1)
Відповідно до ст. ст. 256-257 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як встановлено у ході розгляду даної справи оскаржуване рішення прийнято 14.04.2005 року, тобто з часу його прийняття пройшло більше ніж 7 років.
Проект відведення земельної ділянки досліджувався позивачем (Головним управлінням Держкомзему України у Вінницькій області) вчасно, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації від 25.04.05 р. № 317 (Т.2 а.с. 65, даний висновок є позитивним).
Крім того, сам проект землеустрою знаходиться на зберіганні в Управлінні Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, посадові та службові особи якого мають постійний доступ до даної документації.
Також у матеріалах справи (Т. 2, а.с. 2) наявний Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки приватним підприємцем ОСОБА_1 від 12.10.07 р. Згідно пояснень позивача, перевірка проводилася щодо додержання вимог чинного законодавства під час використання земельної ділянки а не під час надання її у користування, у зв'язку з чим представник позивача не міг знати про порушення вимог законодавства під час укладання рішення.. Однак, як встановлено судом та зазначено у самому Акті, на момент перевірки контролюючому органу надавалися для огляду висновки відповідних державних виконавчих органів, які погоджували проект відведення земельної ділянки, і з якими представник позивача знайомився під час її здійснення.
Викладене свідчить про те, що позивач мав достатньо часу та можливості скористатися наданими йому повноваженнями та вжити відповідних заходів реагування вчасно, тобто у визначені законом строки.
Крім того Позивачем (Головним управлінням Держкомзему України у Вінницькій області) розглянуто протест прокурора на Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 25.04.05, та за результатами його розгляду надано відповідь, що на даний час по даному об'єкту реалізовано захід, передбачений об'єктом державної експертизи.
Крім того, Конституційний суд України у своєму Рішенні від 16.04.09 р. № 7-рп/2009 визначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
Так, дію Рішення Стрижавської селищної ради вичерпано шляхом укладання Договору оренди земельної ділянки.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що вимога прокурора про скасування рішення Стрижавської селищної ради від 14.04.05 після досить тривалого часу є необ'єктивною та не обґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає у зв'язку із пропущенням позовної давності.
Стосовно позовної вимоги про визнання Договору оренди земельної ділянки від 21.09.05 р. недійсним.
Так, у своїй позовній заяві та наданих поясненнях прокурор посилається на порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі»та ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, а саме: що сторонами Договору не конкретизовано обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки водного фонду, що наявні у договорі обмеження є формальними. Таким чином, на думку прокурора, у договорі не досягнуто однієї із істотних умов Договору, що є підставою для визнання його недійсним.
Також прокурор зазначає, що у порушення вимог ст.ст. 59,61 Земельного Кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України, у п. 23 Договору оренди, орендарю надано право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законом порядку виробничі, культурно побутові та інші будівлі і споруди тощо.
Так, відповідно до ст. 203 ЦК України, Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу.б
Так, відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Статтею 61 Земельного кодексу України та ст. 89 Водного кодексу України визначено обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах, а саме: у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Таким чином зазначені норми визначають обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах.
Відповідно до п. 23 Договору, орендарю надано право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законом порядку виробничі, культурно побутові та інші будівлі і споруди тощо.
Однак посилання прокурора на те, що п. 23 Договору порушує вказані вище вимоги земельного та водного законодавства свого підтвердження не знайшло, оскільки у Договорі жодним чином не обумовлюється питання зведення будь яких споруд саме у прибережних захисних смугах, а як видно із матеріалів справи у користування надавалися земельні ділянки не лише із земель водного фонду.
Також відсутні докази того, що СПД ОСОБА_1 побудувала будівлю чи звела іншу споруду саме у забороненій зоні.
Суд звертає також увагу на те, що у справі № 4/166-10 за позовом Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області до СПД ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, досліджувалося питання зведення споруд у захисній смузі та факти такого будівництва не встановлено. Рішенням від 30.11.11 р. у позові відмовлено.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
У п. 19 Договору, визначено обмеження щодо використання земельної ділянки, а саме: використання земельної ділянки тільки за цільовим призначенням; забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом дотримання вимог земельного і природоохоронного законодавства; використання земель в прибережній смузі та охоронній зоні лінії електропередач 10 кВ. здійснювати з обмеженнями згідно Правил відповідних Міністерств і відомств.
Таким чином, у Договорі досягнуто істотних умов щодо встановлення існуючих обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки, а посилання прокурора, що дані обмеження є формальними розцінюється судом критично, оскільки жодна з норм законодавства, на які посилається прокурор у позовній заяві та поясненнях, не зобов'язує сторін за Договором конкретизувати відповідні обмеження.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином доводи прокурора, що Договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог чинного земельного та водного законодавства спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням наведених положень Закону, встановлених обставин справи та наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора про скасування рішення 26 сесії 4 скликання Стрижавської селищної ради від 14.04.05 р. та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.09.05 р. задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -
1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2. Копію рішення направити сторонам та третім особам рекомендованим листом.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 вересня 2012 р.
Головуючий суддя Маслій І.В.
судді Говор Н.Д.
Мельник П.А.
віддрук.7 прим:
1 - до справи
2 - Вінницька міжрайонна природоохоронна прокуратура - м. Вінниця, вул. Космонавтів, 26
3 - Державна інспекція сільського господарства Вінницької області -м. Вінниця, вул. Примакова 23
4 - Стрижавська селищна рада - с. Стрижавка, Вінницького району, вул. 40-річчя Перемоги, 7
5 - СПД ФО ОСОБА_1 - с. Стрижавка, Вінницького району, вул. Партизанська, 10
6 - Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації - 21036 м. Вінниця Хмельницьке шосе 7
7 - Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області -21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.