Запорізької області
03.09.12 Справа № 22/268/09.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікар Плюс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, 3)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 200, кв. 29)
про стягнення 144751,99 грн.
Суддя Попова І.А.
Представники:
Позивача -Колесников А. В., дов. від 09.03.2011 р.
Відповідача -Кірюхін А.Т., дов. від 01.07.2012 р.
Філь А.В., дов. від 01.07.2012 р.
Розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 08.02.2010 р., виданого на виконання рішення від 30.12.2009 р. по справі № 22/268/09, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 2-1 ГПК України заяву передано на розгляд судді Поповій І.А.
Розгляд заяви, призначений на 27.08.2012 р., відкладався до 03.09.2012 р. в зв'язку неявкою представника товариства «Ікар».
В обґрунтування вимог заявник вказує, що 08.02.2010 р. господарським судом Запорізької області на виконання рішення по справі № 22/268/09 видано наказ про стягнення з ТОВ «Константа»на користь ТОВ «Ікар Плюс»144751 грн. 99 коп. основного боргу, 1447 грн. 52 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Відповідно до постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження зазначений наказ прийнятий до виконання органом Державної виконавчої служби. В зв'язку з порушенням справи про банкрутство ТОВ «Константа»вказане виконавче провадження зупинено. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 р. по справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/12 затверджено мирову угоду між кредиторами та ТОВ «Константа», провадження у справі про банкрутство припинено. Згідно п. 3.1 та 3.2 мирової угоди, яка затверджена судом, грошові зобов'язання ТОВ «Констант»перед ТОВ «Ікар Плюс», які випливають з підстав, зазначених в пред'явленій ТОВ «Ікар Плюс»заяві про грошові вимоги до ТОВ «Константа», зокрема за наказом господарського суду Запорізької області від 08.02.2010 р. по справі № 22/268/09, припиняються відповідно до ст.. 604 ЦК України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тим ж сторонами (новація). Одночасно з укладенням мирової угоди у ТОВ «Константа»виникають перед ТОВ «Ікар Плюс»зобов'язання, передбачені мировою угодою. Зокрема, за умовами мирової угоди кредиторські вимоги ТОВ «Ікар Плюс»визнано в повному обсязі, віднесено до четвертої черги погашення кредиторських вимог та встановлено відстрочку погашення заборгованості до 31.12.2017 р. (п. 4.1.2 мирової угоди). Відповідач вважає, що затверджена судом мирова угода доводить відсутність обов'язку відповідача перед позивачем погасити заборгованість до 31.12.2017 р. та є іншою причиною, про яку зазначено в ст.. 117 ГПК України. Просить визнати наказ господарського суду Запорізької області від 08.02.2010 р., виданий на виконання рішення від 30.12.2009 р. по справі № 22/268/09, таким, що не підлягає виконанню.
Позивач по справі -ТОВ «Ікар Плюс» - вважає заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, безпідставною. У відзиві на заяву вказує, що внаслідок затвердження судом мирової угоди по справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 грошові вимоги ТОВ «Ікар Плюс»не замінялися новим зобов'язанням (новацією), оскільки залишилися такими ж грошовими і в тому ж розмірі, а змінено лише строки виконання зобов'язань боржника, а саме надана відстрочка виконання зобов'язання до 31.12.2017 р.
Заслухавши представників, вивчивши матеріали, суд встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.12.2009 р. по справі №22/268/09 позовні вимоги ТОВ «Ікар Плюс»задоволено та стягнуто на його користь з ТОВ «Константа»144751 грн. 99 коп. основного боргу, 1447 грн. 52 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. На виконання вказаного рішення, яке набрало чинності, господарським судом Запорізької області 08.02.2010 р. видано відповідний наказ.
Відповідно до частини четвертої статті 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 р. провадження у справі про банкрутство ТОВ «Константа»припинено у зв'язку із затвердженням між боржником та кредиторами мирової угоди.
Судом встановлено, що товариство «Ікар Плюс»звернулось до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та його вимоги включено до реєстру вимог кредиторів. Відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ «Ікар Плюс»віднесено до четвертої черги погашення вимог кредиторів (п. 2.2.4 мирової угоди). За умовами мирової угоди, затвердженої господарським судом, кредиторами надано боржнику відстрочку щодо виконання зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.3 та п. 2.2.4 цієї мирової угоди, до 31.12.2017 р.
Згідно із ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Поряд із Законом України «Про виконавче провадження»до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Отже, до відносин, які мали місце в справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як спеціального нормативно-правового акта. В даному випадку вказаний Закон встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до ст. 598 ЦК України, ч. 2 ст. 14 Закону, у зв'язку з чим ст. 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей цього Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших причин. До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За приписами ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.
Відповідно до ст.. 35 зазначеного Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що коло причин, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов'язується саме з відсутністю у боржника обов'язку виконати певні дії за таким наказом. Підстав, за яких мають припинятися зобов'язання, передбачених ст.. 598 ЦК України або з інших причин, про які вказує заявник, судом не встановлено. В даному випадку має місце відстрочка виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.12.2009 р. по справі № 22/268/09 до 31.12.2017 р.
При наданні відстрочки виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії зазначеної обставини. Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться (ст. 39 даного Закону). Тобто, законодавством при наданні відстрочки виконання зобов'язання визначено порядок зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду, при цьому наказ не визнається таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, заява про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 08.02.2010 р., виданого на виконання рішення суду від 30.12.2009 р., таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає та відхиляється судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 117 ГПК України, суд
Заяву про визнання наказу господарського суду по справі № 22/268/09 від 08.02.2010 р. таким, що не підлягає виконанню, відхилити.
Суддя І.А. Попова