ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-9/10657-2012 04.09.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіон»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс»
Про стягнення 6569,30 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивача Демченко В.М. (дов. б/н від 04.01.2012р.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіон»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 6569,30 грн., з яких 4379,87 грн. тридцяти відсотків річних, 2189,43 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання згідно Дистриб'юторського договору №126 від 22.08.2011р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №126 від 22.08.2011р. в частині оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 610-625 ЦК України, ст. ст. 193, 229, 230 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/10657-2012, розгляд справи призначено на 04.09.2012 року.
04.09.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, а також клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
В судове засідання 04.09.2012 року відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Конверт з ухвалою суду від 08.08.2012 року, направлений відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ на відповідача, а саме: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, доставлено представнику за довіреністю 13.08.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється судом. Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви містяться докази на підтвердження відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів (поштовий чек №6022 від 31.07.2012р. та опис вкладення у цінний лист б/н від 31.07.2012р.), а ухвала про порушення провадження у справі завчасно отримана відповідачем (13.08.2012р.),а отже відповідача не було позбавлено можливості завчасно ознайомитись з матеріалами справи та надати свої заперечення по справі.
Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.
В судовому засіданні 04.09.2012 року представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
22 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіон»(далі по тексту -Позивач, Продавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транслюкс»(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено дистриб'юторський Договір №126 (далі по тексту - Договір).
У відповідності до умов Договору (п. 3.1.), Продавець поставляє Покупцю згідно Замовлення та відповідно до умов даного договору, по цінам зазначеним в Комерційній пропозиції з урахуванням цін, що діють на території Полтавської області.
Згідно п. 5.2. Договору, ціна за одиницю Товару встановлюється у національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним Договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях.
У п. 5.3. Договору передбачено, що у випадку прострочення платежу більш ніж на два банківські дні, починаючи з третього дня, нараховується пеня у розмірі 0,2 відсотка в день від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу.
Додатком №2 до Договору передбачено відстрочка платежу на 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки продукції.
Відповідно до п. 5.8. Покупець за несвоєчасну оплату Товару зобов'язаний сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять відсотків річних від простроченої суми.
У відповідності до п. п. 12.1., 12.2. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та закінчується 31 грудня 2011 року, або до повного виконання зобов'язань по даному Договору. Договір автоматично пролонгується на один рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін письмово не виявить бажання його розірвати.
Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 119927,22 грн., згідно накладних: №2042 від 25.04.2012р. на суму 80828,22 грн., №2111 від 26.04.2012р. на суму 26046,00 грн., №2522 від 23.05.2012р. на суму 13053,60 грн., належним чином засвідчена копії яких, скріплені підписами та печатками сторін додані Позивачем до матеріалів справи.
У зв'язку з несплатою коштів за поставлений товар та після письмової вимоги вих. №4 від 25.06.2012р., відповідач повернув товар 13.07.2012р. на суму 51575, 88 грн. та погасив основний борг 17.07.2012р. у сумі 43351,94 грн., а вимоги щодо сплати пені та 30% річних Відповідачем за твердженням Позивача не виконано.
Позивач просить стягнути з Відповідача 4379,87 грн. тридцяти відсотків річних від простроченої суми згідно п. 5.8. Договору, 2189,43 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до п. 5.3 Договору та покласти на відповідача судові витрати.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіон» підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою Договір №3 від 29.11.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 119927,22 грн., згідно накладних: №2042 від 25.04.2012р. на суму 80828,22 грн., №2111 від 26.04.2012р. на суму 26046 грн., №2522 від 23.05.2012р. на суму 13053,60 грн., належним чином засвідчена копії яких, скріплені підписами та печатками сторін додані Позивачем до матеріалів справи.
На підтвердження отримання товару уповноваженими особами Відповідача, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії довіреностей, виданих Відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від Позивача.
Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Всупереч умовам договору та наведеним вище нормам права, Відповідач за поставлений товару розрахунок належним чином не провів, у зв'язку з чим Позивачем направлено на адресу Відповідача вимогу, в якій просив перерахувати119927, 82 грн. основної заборгованості, 1361, 58 грн. пені та 2723, 14 грн. №30% річних (направлення вимоги підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового чеку №6928 від 22.06.2012р.).
Як встановлено судом, Відповідачем 13.07.2012 року повернуто товар Позивачу на загальну суму 51575, 88 грн. та 17.07.2012р. - сплачено заборгованість на суму 43351, 94 грн.
За твердженням Позивача, вимоги щодо сплати 30% річних та пені залишено Відповідачем без відповіді, доказів на підтвердження проведення оплати/повернення товару у встановленому Договором порядку та сплати штрафних санкції Відповідачем суду не надано.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на момент розгляду справи судом Відповідачем не надано доказів на спростування викладеного позивачем у позовній заяві щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення виконанян відповідачем грошових зобов'язань.
Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого госпоадрського суду України № 18 від 26.12.2011 року, визначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 2189, 43 грн. пені та 4379, 87 грн. 30% річних за період з 26.05.2012р. по 17.07.2012р. на підставі п. п. 5.3., 5.8. Договору, з урахуванням поставлення товару за кожною накладною.
У відповідності до п. 5.3. Договору у випадку прострочення платежу більш ніж на два банківські дні, починаючи з третього нараховується пеня у розмірі 0,2% в день від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи несвоєчасне погашення Відповідачем заборгованості та перевіривши розрахунок Позивача, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені на суму 2189,43 грн.
Щодо стягнення з Відповідача 30% річних у розмірі 4379,87 грн. на підставі п. 5.8. Договору та ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно п. 5.8. Договору, Покупець за несвоєчасну оплату Товару зобов'язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 20% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України) та п. 5.8. Договору, а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 30% річних, підлягають задоволенню згідно розрахунку Позивача на суму 4379, 87 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіон»підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за позов майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1 609,50 грн. до 64380,00 грн. на момент звернення Позивача до суду з позовною заявою.
Ціна позову у даній справі становить 6569,30 грн., тобто Позивач повинен був сплатити 1 609, 50 грн. судового збору, проте, як вбачається з платіжного доручення №2129 від 10.07.2012р. Позивачем було сплачено судовий збір за розгляд Господарським судом міста Києва позовної заяви у даній справі у розмірі 2100,00 грн., тобто у розмірі більшому ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, про повернення Позивачу надлишкової суми сплаченого судового збору у розмірі 490,50 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслюкс»(01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код ЄДРПОУ 35465823; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіон»(99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л. Толстого, 11/35; код ЄДРПОУ 37313890) 4379 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 87 коп. 30% річних, 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 43 коп. пені, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексіон»(99003, м. Севастополь, вул. Київська/Л. Толстого, 11/35; код ЄДРПОУ 37313890) з Державного бюджету України суму надлишково сплаченого судового збору у розмірі 490 грн. 50 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.09.2012р.
Суддя Г.П. Бондаренко