ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-23/10206-2012 04.09.12
За позовом закритого акціонерного товариства «Завод марочних вин та коньяків
«Коктебель»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд»
про стягнення 26 308 611, 49 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: не з'явились
відповідача: начальник юридичного відділу Хомяков С.М. (довіреність № б/н від 15.01.2007
року)
Закрите акціонерне товариство «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд»основного боргу у розмірі 26 308 611, 49 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором комісії від 11.10.2005 року в частині перерахування грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10206-2012 та призначено її розгляд на 14.08.2012 року.
У зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник Позивача у судове засідання 04.09.2012 не з'явився, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла телеграма про розгляд справи без його участі.
Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову не заперечував, однак просив суд застосувати строки позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 11.10.2005 року укладено договір комісії № 37, відповідно до умов якого останній зобов'язався від свого імені та за рахунок Позивача за плату та в його інтересах укладати угоди на всій території України з метою здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та іншими продуктами харчування.
Статтею 1011 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Пунктом 2.2.9 договору комісії № 37 від 11.10.2005 року встановлено, що Відповідач зобов'язаний надавати Позивачу щомісячний акт (звіт) у погодженій сторонами формі. Акт (звіт) готується Відповідачем та надсилається на адресу Позивача кур'єрською поштою по закінченню місяця не пізніше другого робочого дня місяця, наступного за звітним місяцем.
Додатковими угодами до договору комісії № 37 від 11.10.2005 року сторони погодили період оплати комісійної винагороди.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору комісії № 37 від 11.10.2005 року за результатами продажу товарів у період з 01 січня 2007 року по квітень 2009 року Відповідачем надано Позивачу звіти на загальну суму 197 914 239, 31 грн., (копії залучені до матеріалів справи), підписані Позивачем без заперечень та зауважень.
Відповідно до пункту 2.2.7 договору комісії № 37 від 11.10.2005 року Відповідач зобов'язався своєчасно перераховувати Позивачу грошові кошти, отримані за результатами продажу товарів.
Згідно пункту 4.1 договору комісії № 37 від 11.10.2005 року Відповідач зобов'язаний перераховувати грошові кошти за поставлений покупцем товар не пізніше банківського дня, наступного за останнім днем виконання покупцем своїх грошових зобов'язань перед Відповідачем згідно умов договору купівлі-продажу. В протилежному випадку Відповідач в строк, не пізніше 60 календарних днів, починаючи з дня, наступного за останнім днем виконання покупцем зобов'язань по оплаті продукції Позивача, зобов'язаний перерахувати останньому грошові кошти, які становлять заборгованість покупця перед Позивачем за свій рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не перерахував Позивачу грошові кошти, отримані за результатами продажу товарів, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 308 611, 49 грн., яку останній визнав повністю, про що зазначив у відзиві на позов.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені договором комісії № 37 від 11.10.2005 року та додатковими угодами до нього.
Відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього основного боргу, але надав суду клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності.
Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 26 308 611, 49 грн. основного боргу сплинув ще у квітні 2012 року та представником Відповідача заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків спливу позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено: 05.09.2012 року.
Суддя Кирилюк Т.Ю.