"05" вересня 2012 р. Справа № 5/73
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Міщенка П.К.,
Панової І.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк", м. Київ
на постановувід 15.03.2012 р. господарського суду Закарпатської області
та постанову від 05.06.2012 р. Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 5/73 господарського суду Закарпатської області
про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нідан+", м. Берегово Закарпатської області
арбітражний керуючий Дідич М.А., м. Ужгород (ліквідатор)
члени комітету кредиторів 1. АК "Хелтекс Контінентал Інк.", м. Берегово Закарпатської області; 2. ТОВ "Кінгстон Експ. Імп.", м. Берегово Закарпатської області
у судовому засіданні взяли участь представники:
скаржника ТОВ "Фрут Майстер Комерс", ТОВ "Юридичний альянс "Крикун та партнери", ТОВ "ДП Ресурс", ТОВ "Факторингова компанія "Фінстандарт"Паніотов О.К., довір.; Лихвар В.В., довір.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.04.2010 р. порушена справа № 5/73 про банкрутство ТОВ "Нідан+".
Постановою господарського суду Закарпатської області від 15.03.2012 р. (суддя Карпинець В.І.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дідича М.А., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. (судді: Мирутенко О.Л. -головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) вказану постанову залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк" (далі -скаржник, ПАТ "ТАСкомбанк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 510, 511 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство), ст.ст. 25, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.
Відтак, касаційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть подавати тільки учасники справи про банкрутство.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Оскаржуючи постанову про визнання боржника банкрутом, скаржник посилався на те, що він є правонаступником одного з кредиторів боржника -публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт", вимоги якого визнані та включені судом до реєстру вимог кредиторів.
У той же час за змістом ст. 25 ГПК України залучення до участі у справі правонаступника сторони здійснюється виключно господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали.
Проте, як вбачається, скаржник не звертався до суду першої інстанції із заявою про заміну кредитора - ПАТ "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт" його правонаступником у порядку ст. 25 ГПК України і це питання не було предметом розгляду суду першої інстанції з винесенням відповідної ухвали.
Наявність у матеріалах справи повідомлення скаржника від 15.03.2012 р. про факт правонаступництва не свідчить про набуття ним статусу кредитора боржника. Питання щодо правонаступництва підлягає з'ясуванню судом першої інстанції в судовому засіданні з дослідженням не лише статутних та реєстраційних документів, але й первинних документів, які свідчать про передачу заборгованості, у т.ч. визнаної у межах даної справи про банкрутство (передавальний акт, розподільчий баланс тощо).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство.
За таких обставин заявник апеляційної скарги -ПАТ "ТАСкомбанк" був позбавлений права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство. У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції неправомірно здійснено перегляд постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою неучасника справи про банкрутство.
Відтак, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ТАСкомбанк"-припиненню, як безпідставно порушене.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що скаржник після набуття ним статусу учасника провадження у справі про банкрутство не позбавлений процесуального права на оскарження винесених у справі судових рішень.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 25, 80, 106, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. у справі № 5/73 скасувати.
3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "ТАСкомбанк" на постанову господарського суду Закарпатської області від 15.03.2012 р. у справі № 5/73 припинити.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді П.К. Міщенко
І.Ю. Панова