"06" вересня 2012 р. Справа № 11/5026/337/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Першиков Є.В.
судді: Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р.
у справі господарського суду№11/5026/337/2012 Черкаської області
за позовомПромислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 93 112,55грн. не з'явився пр. Брітан Ю.Д. -дов. №76 від 18.05.12р.
У лютому 2012 року Промислово-технічна компанія у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер" про стягнення 93 112,55грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом за договором № 258/11 на перевезення вантажу від 22.11.2011р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.04.2012р. (суддя Довгань К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. (судді Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" на користь Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" 85 112,55грн. боргу та судові витрати. В решті позову провадження у справі припинено.
Судові рішення мотивовані порушенням ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" своїх зобов'язань за договором перевезення №258/11 від 22.11.2011р. в частині оплати наданих Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" послуг, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість за договором. Також, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості у сумі 8 000грн., суди дійшли висновку, що в цій частині провадження підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме неврахування судами попередніх інстанцій того, що у спірних правовідносинах він виступав як експедитор, оскільки на виконання умов договору перевезення між відповідачем та ТОВ "Фінмар СПБ" укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого він здійснює оплату за послуги перевезення виключно за рахунок отриманих від ТОВ "Фінмар СПБ" коштів, а тому провести остаточний розрахунок з позивачем за отримані послуги відповідач не мав можливості, просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.04.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, замінивши первісного відповідача на належного - ТОВ "Фінмар СПБ".
Заслухавши присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 22.11.2011 р. між Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" (виконавець) та ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" (експедитор) укладено договір на перевезення вантажів №258/11
Пунктом 1 вказаного договору передбачено, що цей Договір встановлює порядок взаємовідносин, які виникають між сторонами при організації, здійсненні та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги, що надаються виконавцем експедитору та пов'язані з перевезенням вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на виконання умов договору та відповідно до узгоджених між сторонами заявок на транспортно-експедиторське обслуговування №1, 2, 4, було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 93 112,55грн., що підтверджується відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними CMR серії А №0316481, серії А №0316376 та серії А №0316405 з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу.
Окрім того, судами встановлено, що згідно з п. 3.1.9 договору експедитор взяв на себе обов'язки сплачувати рахунки виконавця у строки, передбачені Договором.
У пункті 5 договору сторони узгодили, що платежі за виконані послуги згідно з Договором здійснюються у гривнях України шляхом банківського переказу на рахунок виконавця протягом 7 днів після отримання оригіналів рахунку, актів виконаних робіт та СMR, з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, якщо інше не обумовлено у разовій заявці.
Судами встановлено, та відповідачем не заперечується, що на виконання умов договору та відповідно до узгодженої сторонами заявки на транспортно-експедиторське обслуговування №1 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 31 947,33грн.
Відповідно до узгодженої сторонами заявки на транспортно-експедиторське обслуговування №2 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 31 929,08грн.
Згідно із заявками №№1, 2 формою оплати сторони визначили безготівковий розрахунок до 5 днів згідно оригіналу рахунку, після розвантаження і надання CMR з печаткою компанії вантажоодержувача.
Відповідно до узгодженої сторонами заявки на транспортно-експедиторське обслуговування №4 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 29 236,14грн., формою оплати сторони визначили безготівковий розрахунок до 7 днів згідно оригіналу рахунку, після розвантаження і надання CMR з печаткою компанії вантажоодержувача.
Судами також встановлено, що на міжнародних товарно-транспортних накладних містяться печатки компаній про отримання вантажу, зокрема за заявкою №1 вантаж отримано 01.12.2011р., за заявкою №2 -09.12.2011р., а за заявкою №4 -28.12.2011р.
23.02.2012р. ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" здійснило часткову оплату за надані за договором №258/11 від 22.11.2011р. послуги в сумі 8 000грн.
Відповідач зазначаючи про те, що на двох накладних відсутні підписи відповідальних осіб про отримання, а також вказуючи на несвоєчасність надання позивачем документів, необхідних для оплати, факт отримання послуг від позивача та наявність заборгованості перед останнім у судах попередніх інстанцій не заперечував.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
За приписами ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання в силу якого, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Оскільки відповідачем, після порушення провадження у справі здійснено часткову оплату за надані за договором послуги у сумі 8 000грн., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що провадження в частині вимог про стягнення 8 000 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судами попередніх інстанцій встановлено наявність порушення ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" виконання своїх зобов'язань за договором перевезення №258/11 від 22.11.2011р. в частині оплати наданих Промислово-технічною компанією у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" послуг, внаслідок чого, у останнього перед позивачем виникла заборгованість за договором на суму 85 112,55грн.
Судами обґрунтовано відхилено доводи скаржника про те, що в спірних правовідносинах він виступає як експедитор, а тому сплата заборгованості за договором №258/11 від 22.11.2011р. є неможливою у зв'язку з несплатою ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" третьою особою - ТОВ "Фінмар СПБ" відповідних коштів за договором №IRC -117/T між ТОВ "Фінмар СПБ" та ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" про надання транспортно-експедиційних послуг, оскільки предметом даного спору є саме стягнення заборгованості за договором №258/11 від 22 листопада 2011р., який укладено між Промислово-технічною компанєю у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" та ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер", тоді як договірні відносини між ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" та ТОВ "Фінмар СПБ" регулюються іншим договором, а отже не стосуються предмету спору.
У зв'язку з цим колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАТ" та стягнення з ТОВ "Юніверс Лоджистік Партнер" 85 112,55грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом за договором № 258/11 від 22.11.2011р.
Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Лоджистік Партнер" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. у справі №11/5026/337/2012 господарського суду Черкаської області залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
Т. Костенко