06.09.2012Справа №5002-9/2513-2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" , м. Сімферополь
до Приватного акціонерного товариства "Судацький Агробуд", м. Судак
про стягнення 32 393,54 грн.
Суддя Н.С. Пєтухова
Від позивача - Антипенко М.О., довіреність № 407-Д від 10.07.12, представник.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 30 121,54 грн., 3 % річних у розмірі - 357,74 грн., інфляційні витрати - 106,90 грн., пеню - 1 807, 36 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.
Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору №49 від 04.08.2005 р. у частині розрахунків за активну електричну енергію.
Відповідач повторне явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією, а про перше засідання суду - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, яке повернуто до суду зі відміткою організація не працює.(а.с.44,51)
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи повинне знаходитися за своєю юридичною адресою. Згідно пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку| ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
04.08.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (Постачальник, позивач по справі) та Приватним акціонерним товариством "Судацький Агробуд" (Споживач, відповідач по справі) був укладений договір про поставку електричної енергії №49.
Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2.3 вказаного договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов Додатків №4.1 або 4.2 «Порядок розрахунків».
Разом з цим, п. 2.2.4, встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за послуги по компенсації перетікань реактивної електричної енергії між електричними мережами постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії».
Відповідно до п. 9.5 вказаного договору він вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2005 р., в частині розрахунків до повного їх завершення.
Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або про його перегляд.
Суду не було надано доказів того, що якою - мабуть зі сторін було заявлено пропозицію про розірвання вказаного договору або його зміну.
Під час виконання умов договору сторони узяли на себе зобов'язання керуватися як пунктами вищезгаданого договору, так і чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією і ін.
Систематичне не виконання відповідачем умов Договору №49 від 04.08.2005 р., призвело до виникнення заборгованості за активну електричну енергію за період з 18.12.2011р. по 06.07.2012р.
У відповідності з п. 1.2 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (далі за текстом - Правила), зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ від 17.10.2005р. №910, тобто в редакції, діючій на момент укладення договору, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.
У зв'язку з порушенням строків і об'ємів оплати, вказаних у додатках №4.1 до договору на поставку електричної енергії, яке є його невід'ємною частиною у відповідача утворилась заборгованість за період з 18.12.2011р. по 06.07.2012р. за активну електроенергію у сумі 30121,54грн.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 30121,54 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних за використану активну електричну енергію за період з 18.12.2011р. по 06.07.2012р. у сумі 357,74 грн. підлягають задоволенню.(згідно розрахунку позивача)
Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення індексу інфляції за використану активну електричну енергію за період з січня 2012р. по березень 2012р. у сумі 106,90 грн. підлягають задоволенню.(згідно розрахунку позивача)
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1807,36 грн. пені за період з 18.12.2011р. по 06.07.2012р. за використану активну електричну енергію(згідно розрахунку позивача).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник-повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені позивачем був проведений згідно з п.4.2.1 договору з урахуванням діючих облікових ставок НБУ.
Таким чином, позовні вимоги| позивача у частині стягнення з відповідача 1807,36 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 06.09.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 10.09.2012 р.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Судацький Агробуд" (98000, АР Крим, м. Судак, пров. Будівельників, буд. 8, ЗКПО 01274107) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6, ЗКПО 00131400) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 30 121,54 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Судацький Агробуд" (98000, АР Крим, м. Судак, пров. Будівельників, буд. 8, ЗКПО 01274107) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6, ЗКПО 00131400) 3 % річних у розмірі - 357,74 грн., інфляційні витрати - 106,90 грн., пеню - 1 807, 36 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Н.С. Пєтухова