30 липня 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі : судді Бабенко С.С., при секретарі Федорцовій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку із скоєнням злочину,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 29 грудня 2011 року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КУпАП, а саме : 21 вересня 2010 року приблизно в 13 годин 10 хвилин, керуючи транспортним засобом -легковим автомобілем марки ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_1, рухаючи по вул. Чехова в м. Дзержинську в напрямку пр. Свердлова м. Дзержинська. При виїзді з другорядної дороги вул. Чехова на головну дорогу -пр. Свердлова, в порушення правил п.п. 10.1, 16.11 ПДР, маючи технічну можливість запобігти це зіткнення, перед початком руху не впевнився у безпечності дорожнього руху і не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, здійснив зіткнення зі скутером «Вайпер», без державного номеру, під управлінням ОСОБА_1, який рухався по пр. Свердлова з боку забалочної частини міста в сторону ВДАЇ м. Дзержинська. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 368 від 04.10.2010 року їй, як потерпілій, було заподіяно дією тупих предметів, внаслідок наїзду, закритий уламковий перелом правої стегнової кістки, забиту рану в галузі правого колінного суглоба з переходом на праву гомілку, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 вона стала інвалідом 2-ї групи.
Тривалий час вона находилася на стаціонарному лікуванні в період з 21.09.2010 року по 25.10.2010 року, купувала медичні препарати за свій рахунок. Потім вона проходила лікуванні амбулаторно, де також за свій власний рахунок купувала в аптеці за призначенням лікаря, всього на суму 19266,84 грн., крім того несла витрати на придбання бензину на суму 1105,52 грн., оскільки була вимушена їздити в м. Донецьк, на діагностику, консультації спеціалістів. Внаслідок ДТП прийшла в непридатність сумка жіноча вартістю 200 грн., джинсові брюки вартістю 350 грн., вартість яких вона вимагає стягнути з відповідача.
В теперішній час вона продовжує лікування, пересувається на костилях, їй протипоказана тривала ходьба. Її життя змінилося в гіршу сторону, вона відчуває фізичні страждання. Всі грошові кошти сім'ї витрачаються на її лікування, придбання медикаментів, у зв'язку з чим її сім'я знаходиться у тяжкому матеріальному становищі.
Внаслідок ДТП їй заподіяно моральну шкоду, оскільки вона перенесла не тільки фізичні страждання, але й моральні страждання, переживання, отримала психологічний стрес, її нормальні життєві підвалини.
Добровільно відшкодувати нанесену їй майнову шкоду, відповідач відмовився, посилаючись на відсутність коштів.
Просить стягнути з відповідача на її користь 19266,84 грн. у відшкодування витрат, понесених нею на придбання ліків, 1105,52 грн. -транспортні витрати, понесені нею в період лікування з 21.09.2010 року по 28.10.2010 року, 40,00 грн., витрати понесені нею на оплату діагностики в період лікування 28.09.2010 року, 550 грн. - вартість сумки і джинсових брюк, які прийшли в непридатність внаслідок ДТП, 6500 грн. вартість скутера марки «ВАйтер», який не підлягає ремонту внаслідок ДТП 21.09.2010 року, в відшкодування моральної шкоди 100000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на задоволенні заявлених вимог.
Відповідач в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи був повідомлений належно, поважних причин неявки суду не представив. Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали по справі, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 29 грудня 2011 року ОСОБА_2 визнаний винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, а саме 21 вересня 2010 року приблизно в 13 годин 10 хвилин, керуючи транспортним засобом -легковим автомобілем марки ВАЗ-21053, державний номер НОМЕР_1, рухаючи по вул. Чехова в м. Дзержинську в напрямку пр. Свердлова м. Дзержинська. При виїзді з другорядної дороги вул. Чехова на головну дорогу -пр. Свердлова, в порушення правил п.п. 10.1, 16.11 ПДР, маючи технічну можливість запобігти це зіткнення, перед початком руху не впевнився у безпечності дорожнього руху і не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, здійснив зіткнення зі скутером «Вайпер», без державного номеру, під управлінням ОСОБА_1, який рухався по пр. Свердлова з боку забалочної частини міста в сторону ВДАЇ м. Дзержинська. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 368 від 04.10.2010 року їй, як потерпілій, було заподіяно дією тупих предметів, внаслідок наїзду, закритий уламковий перелом правої стегнової кістки, забиту рану в галузі правого колінного суглоба з переходом на праву гомілку, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Дії ОСОБА_2, який допустив порушення п. 10.1 та 16.11 ПДД, находилися в причинному зв'язку з настанням подій пригоди і спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (а.с. ).
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2012 року вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 29 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 в частині призначення покарання змінений, в іншій частині вирок залишений без змін. (а.с. ).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з витягу епікризу № 14830 Центральної міської лікарні міста Дзержинська Донецької області ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 21.09. по 11.10.2010 року з приводу закритого уламкового перелому правої стегнової кістки, забиту рану в галузі правого колінного суглоба з переходом на праву гомілку, які отримані внаслідок ДТП 21.09.2010 року. (а.с. ).
Згідно витягу з епікризу № 14830 Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького Державного медичного університету ім. М. Горького, ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні поєднаної травми ДНДІТО з 11.10.2010 року по 25.10.2010 року з діагнозом : закритий уламковий перелом сз діафіза правої стегнової кістки зі зсувом. (а.с. ).
На підставі викладеного, суд вважає, що витрати позивача, пов'язані з оплатою медикаментів, діагностикою, транспортних витрат, пошкодженого одягу, всього на суму 13847,43 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки як в відшкодування матеріальної шкоди, тому що ці витрати підтверджені документально наданими позивачем квитанціями (а.с. ).
Вимога позивачки про стягнення з відповідача вартості скутеру в розмірі 6500 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не представлено жодного доказу, який підтверджує, що скутер внаслідок ДТП не підлягає ремонту.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Виходячи з наведеного, враховуючи надані позивачем докази, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 6000 гривень.
Керуючись ст. ст. 10,11,60, 212 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування матеріальної шкоди 13847 (тринадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 43 коп., моральної шкоди 6000 (шість тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянутий судом, який його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: