Справа № 0426/4673/2012
Провадження № 2-а/0426/578/2012
Іменем України
30.07.2012 року м. Нікополь
Нікопольський місьрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про скасування постанови про адміністративне стягнення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування адміністративного стягнення.
В обгрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.
03 квітня 2012 року майстром TOB „Комунальник-Нікополь" ОСОБА_3 на нього як керівника ПП „Мейнстрім" був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що ПП „Мейнстрім" був допущений факт самовільного переобладнання житлового будинку, а саме: встановлення без дозвільних документів обладнання для доступу в Інтернет на дахах житлових будинків, за адресами : АДРЕСА_1. 12.04.2012 року призначено до розгляду адміністративною комісією при виконавчому комітеті Нікопольської міської ради складеного протоколу. Винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 119,00 грн. З винесеною постановою не погоджується та вважає її такою, яка складена з порушенням матеріального та процесуального права, не грунтується на об'єктивних доказах та виключає притягнення до адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі наступного: у протоколі зазначено, що ним було допущено встановлення без дозвільних документів обладнання для доступу в Інтернет на дахах житлових будинків, за адресами: АДРЕСА_1 Відповідно до вимог Закону України „Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 року № 3392-VI, який набув чинності 01.01.2012 року, у ст.1 передбачено, що забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. У Законі наведено вичерпний перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. У Законі відсутній такий дозвільний документ, як дозвільний документ на обладнання для доступу в Інтернет. Таким чином, відповідальність за адміністративні правопорушення (проступки) забезпечується державою, носить репресивний характер, а відповідно до ст. 9 КУпАП, у діяннях особи, яка вчинила правопорушення, має бути вина, за порушення норм Закону, яка встановлюється повноважною посадовою особою у визначеному законом порядку. Отже, адміністративне обвинувачення є наслідком будь-яких діянь особи противоправного характеру проти суспільства, громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління. Адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість, винність особи у вчиненні адміністративного птавопорушення (проступку) зобов'язані (ст.251 КУпАП) доводити посадові особи, які мають право складати протокол та мають повноваження притягати до адміністративної відповідальності. Таким чином, вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, а тому за відсутності вини особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Крім того, не може погодитись з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки він є помилковим та не грунтується на вимогах закону. За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, складений без врахування вимог закону, оскільки, названі факти у протоколі ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджуються жодним іншим об'єктивним та належним доказом. За таких обставин звернувся до суду та просить постанову № 87 від 12.04.2012 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст.150 КУпАП у вигляді штрафу 119,00 грн. визнати незаконною та скасувати; провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх, визнати постанову про накладення на його довірителя штрафу незаконною та скасувати її. Суду пояснив, що в 2005 році їм було надано дозвіл виконавчим комітетом Нікопольської міськради на будівництво кабельної мережі Інтернет. В них є всі необхідні проекти та дозволи, передбачені законодавством. Дозвільні документи, про які йдеться в протоколі та постанові про накладення адміністративного стягнення, мало того, що не конкретизовані, так ще й не передбачені законодавством.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 26.07.2012 року, проти задоволення позовних вимог заперечував. Вважає дії адміністративної комісії правомірними. Відповідно до дозволу від 2005 року, на який посилався позивач, „Мейнстрім" повинен затвердити проект в установленому законом порядку, чого він не зробив. Тому вважають протокол законним і складеним правомірно. В судове засідання, призначено на 30.07.2012 року, будучи повідомленим належним чином, не прибув, доказів відсутності з поважних причин суду не представив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача -суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватись на доказах. одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як встановлено в судовому засіданні, 03 квітня 2012 року на керівника ПП „Мейнстрім" ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що ПП „Мейнстрім" був допущений факт самовільного переобладнання житлового будинку, а саме: встановлення без дозвільних документів обладнання для доступу в Інтернет на дахах житлових будинків, за адресами : АДРЕСА_1 (а.с.4). 12.04.2012 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у розмірі 119,00 грн. (а.с.3). В оскаржувальній постанові зазначено, що ОСОБА_2 03.04.2012 року о 15 год. 35 хв. за адресою: АДРЕСА_1 (на даху житлового будинку) порушив статтю 150 КпПА України: допустив факт самовільного переобладнання житлового будинку, а саме: встановив без дозвільних документів обладнання для доступу в Інтернет, чим ускладнив доступ до елементів будинку. Однак, без яких саме дозвільних документів ОСОБА_2 встановив на даху обладнання для доступу в Інтернет ні в протоколі, ні в постанові зазначено не було. Відповідно до вимог Закону України „Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" від 19.05.2011 року № 3392-VI, який набув чинності 01.01.2012 року, у ст.1 передбачено, що забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких не передбачена законом та які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. У Законі наведено вичерпний перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. У Законі відсутній такий дозвільний документ, як дозвільний документ на обладнання для доступу в Інтернет. Натомість, позивачем було надано до суду Рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 212/3 від 2005 року „ Про надання дозволу приватному підприємству „Мейнстрім" на будівництво кабельної мережі Інтернет", в якому вказано: „Дозволити Приватному підприємству „Мейнстрім" проектування, будівництво та експлуатацію кабельної мережі Інтернет у м.Нікополі" (а.с.13). Крім того, представник позивача надав до суду експертний висновок № 47 сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності м.Нікополя та Нікопольського району, в якому порушень пожежної безпеки не виявив; і висновок № 47 на проект будівництва № 01-03/10-ЛС-РК від 17.05.2010 року, в кому вказано, що проект „Створення мультисервісної телекомунікаційної мережі передачі даних у м.Нікополь" узгоджується. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача і вважає його позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин суд вважає Постанову № 87 від 12.04.2012 року про накладення штрафу за адміністративне правопорушення на ОСОБА_2 незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідно, скасуванню підлягає і штраф в сумі 119 грн. 00 коп., накладений на ОСОБА_2 даною постановою.
Враховуючи викладене та керуючись ст.4-12, 71, 86, 104-106, 128, 161, 163 КАС України, ст.62 Конституції України, ст.247, 287, 288 КпАП України, суд, -
Скасувати Постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нікопольської міської ради про накладення адміністративного стягнення № 87 від 12 квітня 2012 року у відношенні ОСОБА_2 по ст.150 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 119 грн. 00 коп. як незаконну.
Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал