Справа № 2-153/11
Провадження №2/408/40/12
"03" вересня 2012 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі:
головуючого Свистунова О. В.
при секретарі Кузьміна Н. В., за участю:
представника позивача: Гапона С.Г.
представника відповідача: Баннова Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання протиправними дій відповідача та зобов»язання вчинити певні дії, -
Позивач у справі - Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в особі його голови - Гапона С.Г., звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
В ході розгляду справи, було подано уточнену позовну заяву, яку прийнято до розгляду ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2011 року.
Крім того, ухвалою суду від 12 серпня 2011 року здійснено заміну позивача, його правонаступником - Первинну профспілкову організацію Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та залучено до участі у справі в якості належного відповідача правонаступника ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Публічне акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг".
Позивач обґрунтовує свої вимоги тими обставинами, що на підприємстві ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 16 грудня 2005 року діє первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВАТ «АМКР», правонаступником якої на теперішній час є Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка на підставі ст. 16 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності» має статус юридичної особи та внесена до Реєстру об'єднань громадян за № 007. Профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну (ст. 28 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності»). Роботодавці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їх розпорядженні, з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод (ст. 45 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності»). Позивач вважає, що відповідачем систематично, на протязі тривалого часу, порушуються вимоги ст. 9 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 28, 45 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності», п. 9.4.1. Колективного договору підприємства, а саме: позивачу не надається відповідачем нижче зазначена інформація в повному обсязі. Ненаданням затребуваної інформації відповідачем порушує право позивача на ефективний контроль за виконанням Колективного договору. Неодноразові звернення позивача до відповідача про надання інформації про планові фонди оплати праці, копії стандартів підприємства, копії табелів обліку робочого часу, списки професій яким заборонено робота в одну особу, списки з розподілу премій з економії фонду оплати праці та електроенергії, іншу інформацію - не дають результату. Свідченням цього є приклади відповідей відповідача на звернення позивача, що надані до матеріалів справи. Пунктом 1.2. Колективного договору ВАТ «АМКР» на 2007 - 2008 р. р., трудовий колектив уповноважив виборні органи первинних профспілкових організацій діючих на підприємств і тому числі і Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів) представ інтереси робітників ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» при виконанні Колективного договору. Згідно п. 9.4.1. Колдоговору підприємства ВАТ «АМКР», власник зобов'язаний надавати по запитам виборних органів первинних профспілкових організацій підприємства інформацію про економічний і фінансовий стан підприємства з питань розвитку виробництва, заробітної плати, відпусток, вивільнення працівників і забезпечення їхньої зайнятості, трудових договорів і контрактів, охорони праці, житловим і іншим питанням у межах чинного законодавства й статистичної звітності. Позивач, керуючись ч. 5 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності», направив подання відповідачу про усунення порушень Колективного договору шляхом надання первинній профспілковій організації інформації в повному обсязі. Однак, відповідач відмовив позивачу усунути вказані ним порушення відповіддю за № 30 від 02.03.2009 р.
Згідно ч. 5 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності» у разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду. Тому, позивач, з метою відновлення його порушених прав, був змушений звернутись до суду із зазначеними вимогами. Та просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не надання інформації витребуваної позивачем та документів на звернення та зобов'язати відповідача надати витребувану позивачем інформацію та документи.
В судовому засіданні позивач, в особі його представника, уточнені позовні вимоги підтримав та зазначив що нормами чинного законодавства України, а саме ст..ст. 247, 248 КЗпП України чітко визначені права профспілки щодо отримання не тільки інформації, але й документів необхідних для з»ясування обставин, контролю за виконанням трудового законодавства та захисту соціально-економічних прав членів профспілки, як в індивідуальному плані так і в загальному. Вважає, що ст.. 246 КЗпП України визначено право профспілкового комітету на підприємстві, самостійно від роботодавця, здійснювати нагляд та контроль за виконанням трудового законодавства, частиною якого є і колдоговор. Вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні, вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, надав суду свої письмові заперечення які підтримав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.
Так, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
В ході розгляду справи судом неодноразово пропонувалось позивачу уточнити його вимоги, роз'яснювались права і обов'язки та нагадувалить вимоги ст.ст. 10, 11 та 60 ЦПК України, однак позивач підтримав заявлені вимоги викладені саме в такому вигляді та відмовився їх уточнювати вважаючи, що саме викладені вимоги у такому вигляді відповідають його прагненням. За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України встановлено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, обравши певний спосіб захисту своїх порушених цивільних прав та інтересів. Одним із таких способів відповідно до вимог ст. 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконання колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий строк. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін, профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.
Представник відповідача вважає, що зі змісту вказаної норми закону вбачається, що профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність саме посадових осіб. Однак, позов пред'явлений до юридичної особи - підприємства. У цьому випадку, підприємство, як юридична особа, не може бути відповідачем у справі, оскільки згідно ч. 5 ст.20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідачем має виступати посадова особа. А оскільки, ч. 5 ст. 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначений певний спосіб захисту прав, а саме шляхом оскарження неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, вважає, що позивачем обраний спосіб захисту прав, не передбачений законом. Тому вважає, що вимоги позивача про визнання дій підприємства неправомірними, не підлягають задоволенню.
Однак, суд не може погодитись із зазначеним запереченням представника відповідача з наступних підстав. Так, позивач в обґрунтування своїх вимог, надав в якості доказів, копії його письмових звернень на ім'я посадових осіб підприємства-роботодавця: генерального директора підприємства, голови адміністрації підприємства, директора по труду та кадрам підприємства та надані відповіді за їх підписами. За визначенням термінів, які наведені у ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», роботодавець - це власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. У відповідності до Статуту товариства визначені повноваження посадових осіб підприємства. Так, наприклад, повноваження генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», визначені як керівника підприємства, що діє від імені виконавчого органу управління підприємства та в його інтересах. А тому суд вважає, саме підприємство належним відповідачем у справі.
Дійсно, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових та соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.
Статтею 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що роботодавці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їх розпорядженні, з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод.
Відповідний обов'язок покладений на власника також й пунктом 9.4.1 Колективного договору на 2007 - 2008 роки (що діє на час спірних правовідносин та на теперішній час), відповідно до якого, власник зобов'язується надавати на запити виборних органів первинних профспілкових організацій підприємства інформацію про економічний та фінансовий стан підприємства з питань розвитку виробництва, заробітної плати, відпусток, вивільнення працівників та забезпечення їх зайнятості, трудових договорів й контрактів, охорони праці, житловим та іншим питанням в межах чинного законодавства та статистичної звітності.
Тобто, за змістом вказаних норм Закону та п.9.4.1 Колективного договору, власник, або уповноважений ним орган, має надавати профспілкам лише інформацію, яка стосується питань, наведених у зазначених нормах Закону та пункті колективного договору.
Однак, позовні вимоги позивача ґрунтуються, зокрема, на тому, що відповідачем не надавалися запитувані профспілкою документи. Таким чином, право позивача вимагати надання документів та обов'язок відповідача надавати такі документи, ані законом, ані умовами колективного договору не передбачені. Тому, ненадання документів на запити профспілкової організації не є порушенням її прав, оскільки такі вимоги (запити) виходять за межі повноважень та прав профспілки, визначених законом.
Оглядом наданих суду в якості доказів у справі копій запитів позивача та наданих на них відповідей встановлено, що деякі запити позивача стосувалися надання інформації, яка жодним чином не стосується тих питань, які передбачені ст. 28, 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та п. 9.4.1. Колективного договору.
Крім того, деякі запити стосувалися надання інформації, яка, відповідно до Закону України «Про оплату праці» та Закону України «Про інформацію» не може бути розголошена без згоди особи, інтересів якої вона стосується. Для отримання такої інформації, позивачем не була надана згода осіб, інтересів яких вона стосується, а тому, на думку суду, підстав для її надання у відповідача не було. Тобто, відповідно до вимог ст.. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, що могли б порушувати права інших осіб. І як було зазначено вище, ст.. 9 Закону України «Про інформацію» встановлено, що реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати суспільні, політичні, економічні, соціальні й інші права, волі і законні інтереси інших громадян, права й інтереси юридичних осіб. Крім того, у відповідності до ст.. 23 цього Закону забороняється збір відомостей про особистість без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Крім того, відповідно до вимог ст.. 94 ЦК України гарантується захист немайнових прав юридичної особи, утому числі і права на інформацію про неї.
В ході розгляду справи позивачем не було надано доказів того, що запитувана у відповідача інформація відноситься до такої, що необхідна для виконання ним професійних обов'язків та не визначено спосіб захисту його порушеного права. За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідачем було надано позивачу інформацію в межах їх компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про інформацію», ст. 28, 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та п. 9.4.1. Колективного договору, а тому, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає за необхідне дати оцінку твердження представника позивача на порушення відповідачем його права на здійснення одноособового контролю за виконанням колективного договору. Зазначена позиція знайшла своє підтвердження також і у висновку науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення деяких норм чинного господарського та трудового законодавства України від 14.07.2011 року за № 126/95-е виконаної експертами науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Так, згідно із ч. 1 ст. 19 КЗпП України, контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором. Контроль за виконанням колективного договору, угоди може проводитися безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди»). Перелік суб'єктів колективно-договірних відносин, які повноважні контролювати виконання колективного договору, та порядок здійснення цього контролю, а також можливі критерії оцінки виконання колективного договору мають визначатись положеннями колективного договору. Саме Розділом 10 Колективного договору ВАТ «МітталСтіл Кривий Ріг» на 2007- 2008 роки, підписаного від імені власника його генеральним директором, та головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації трудящих металургійної гірничодобувної промисловості, передбачено, що контроль за виконанням договору здійснюється виборними органами первинних профспілкових організацій профспілки металургів і гірників України, незалежної профспілки гірників України, Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, з однієї сторони, і службою глави адміністрації з кадрів і зв'язків з громадськістю, з другої сторони. Тобто, контроль за виконанням колективного договору повинен здійснюватися обома її сторонами.
За правилом, встановленим ч. 3 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди», сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання. Спеціальним є положення розділу 10 Колективного договору ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки, яким установлено, що один раз на півроку сторони, які підписали договір, розглядають стан виконання колективного договору на спільному засіданні адміністрації і профспілкового комітету профспілки металургів і гірників України, або на конференції трудового колективу.
При цьому, повноваження трудового колективу здійснюються на конференції, а в перерві між конференціями - профспілковою організацією підприємства, що підписала колективний договір через їх виборні органи (п. 8.4 Колективного договору). Отже, обставини виконання колективного договору повинні обговорюватися сторонами виключно на їхньому спільному засіданні, або на конференції трудового колективу.
Таким чином, у розумінні ч. 1 ст. 19 КЗпП України, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди» та розділу 10 Колективного договору ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки, правову оцінку щодо виконання чи невиконання умов колективного договору повинні дати його сторони (учасники), або уповноважені ними представники.
Суд зазначає, що чинним законодавством України про колективні договори та умовами укладеного сторонами колективного договору не передбачено одностороннього здійснення контролю за виконанням колективного договору. Тому здійснення даного контролю в односторонньому порядку (без участі власника) є порушенням вищенаведених норм чинного законодавства України та умов самого колективного договору, оскільки відповідний контроль буде здійснюватися у спосіб, який не передбачений вищевказаними нормативно-правовими актами. За таких обставин, одностороннє наголошення позивачем на порушенні власником умов колективного договору, без фактичної спільної перевірки стану їх виконання та оформлення відповідного документа, підписаного обома сторонами, не є належною юридичною фіксацією порушень умов колективного договору.
Судові витрати, згідно до вимог ст.. 88 ЦПК України, відшкодуванню на користь позивача не підлягають.
Керуючись ст. 9 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 20, 28, 45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 19 КЗпП України, п.9.4.1 Колективного договору, ст.ст. 3, 13, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання протиправними дій відповідача та зобов»язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.В. Свистунова
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 03 вересня 2012 року.
Суддя: О. В. Свистунова