30.05.2012 Справа № 2704/2841/12
Категорія № 23
30.05.2012 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді Єзерського П.О.
при секретарі Тишенко М.М., Бурмистрової В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, який в подальшому неодноразово уточняв, останній раз 07.06.2011 р., про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним кредитним договором, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідачів договору купівлі -продажу, наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та виселення. Вимоги мотивовані тим, що 18.05.2005 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний кредитний договір, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 30304 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17.05.2025 року. В забезпечення виконання зобов'язань за іпотечним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, згідно з яким відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали в іпотеку нерухоме майно - квартиру загальною площею 69 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1.
Однак відповідачка ОСОБА_1 своєчасно кредит не погашає, проценти не сплачує, тому, станом на 18.05.2011 року, сума заборгованості по іпотечному кредитному договору склала 33067 доларів США. У зв'язку з невиконанням зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпеченим договором іпотеки від 18.05.2005 року позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які зареєстровані у вказаній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку.
Ухвалою суду від 09.02.2011 р. до участі в справі на стороні відповідачки залучено як 3-тя особа Служба у справах дітей Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя.
Справа розглядалася судом неодноразово. Заочне рішення від 23.09.2011 р., яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволений частково, на підставі заяви відповідачів, ухвалою суду від 05.03.2012 р., скасоване.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити всіх зареєстрованих у квартирі осіб зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, раніше заперечував проти задоволення позову, вказував на порушення прав неповнолітньої доньки відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що зареєстрована за адресою предмета іпотеки, у разі звернення стягнення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, в своїх запереченнях просив в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що банк змінив розмір процентної ставки по кредиту, по якому він виступав майновим поручителем. Вважає, що оскільки основне
2
зобов'язання було змінено без його згоди то іпотечний договір в частині зобов'язань майнового поручителя вважається припиненим з листопада 2008 р.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, своїх заперечень та доказів проти задоволення позову не надали. Суд вирішив справу за правилами ч. 4 ст. 169 ЦПК України, на підставі наявних у ній даних і доказів, про права і взаємостосунки сторін.
Представник Служби у справах дітей Нахімовської РДА м. Севастополя в суд не з'явився. Від 3-ї особи надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, а рішення прийняти на розсуд суду з урахуванням інтересів дітей.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін регулюються нормами глави 47, 48 Розділу І „Загальні положення про зобов'язання" і глави 71 § 2 Кредит ЦК України, та Закону України «Про іпотеку» та глави 2 ЖК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 18.05.2005 р. між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний кредитний договір, згідно якому відповідачка одержала від банку кредит в сумі 30304 долара США, на строк до 2025 р., з оплатою 12% річних.
В той же день, в забезпечення виконання зобов'язань за іпотечним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, згідно з яким відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали в іпотеку позивачу нерухоме майно - квартиру загальною площею 69 кв. м., яка розташована в АДРЕСА_1. Вартість предмету іпотеки була визначена в сумі 35000 доларів США, що еквівалентно 177 000 гривень по курсу 5.05 гривень за 1 долар.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору, вимог даного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним забезпеченням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Як встановив суд, Банк неодноразово звертався з вимогами до відповідачів як іпотекодавця та майнового поручителя про дострокове виконання зобов'язання. Проте, вони залишилися невиконаними. ОСОБА_1, як позичальник, а ОСОБА_2, як майновий поручитель, з грудня 2008 р. належним чином зобов'язання не виконують, кредит і проценти не погашають, чим порушують умови кредитного договору. За відповідачами, станом на 18.05.2011 р. утворилася заборгованість по кредиту на загальну суму 33067 доларів, в тому числі заборгованість за кредитом на суму 24057,91 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом на суму 5937,78 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 595 доларів США та пені в сумі 2476,31 доларів США. На час розгляду справи, відповідачі вказану заборгованість не погасили і вона лише збільшилася Ніяких дій направлених на виконання зобов'язань про повернення кредиту та процентів, не робили.
Розрахунок по заборгованості по кредиту, процентам, комісії та пені складений вірно.
Викладене підтверджується копіями іпотечного кредитного договору від 18.05.2005 р., договору купівлі продажу квартири від 18.05.2005 р., витягом з державного реєстру право-чинів, оцінкою фінансового стану позичальника ОСОБА_1 від 18.05.2005 р., розрахунком заборгованості за станом на 18.05.2011 р. та 23.04.2012 р., довідкою банка про курс гривні до долара США, розрахунком заборгованості ( а.с. 4 - 12, 123 - 125 ).
3
Таким чином, зобов'язання, передбачені кредитним договором, незважаючи на вимогу банку про дострокове повернення кредиту та процентів, комісії та пені, порушуються зі сторони відповідачів.
Суд вважає, що позивач обґрунтовано заявив вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Але ці вимоги підлягають частково, і не як просив Банк, а шляхом продажу майна на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки та початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.
На час розгляду справи вартість предмету іпотеки, визначена договором, незначно більше ніж сума заборгованості. Але, оскільки вартість нерухомого майна постійно змінюється як в сторону зменшення так і збільшення, то визначити її ринкову ціну суд на час винесення судового рішення не може. Це питання повинно бути вирішено на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження із початковою ціною на день проведення прилюдних торгів.
В такому випадку не будуть порушені права відповідача.
Довід відповідачів, що у випадку задоволення позову будуть порушені права неповнолітніх дітей, не може бути прийнято до уваги. Так, квартира, що є предметом іпотеки, належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2005 р. Таким чином, відповідачі, як власники, мали право на розпорядження належним їм майном, в тому числі і передачу в іпотеку. Доказів, які б свідчили, що власником квартири були інші особи, зокрема неповнолітня дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_4, 1997 року народження, або ж у них були майнові права на цю квартиру, не надано. Таким чином, договір іпотеки не зачіпав майнових прав неповнолітньої дочка, оскільки вона таких прав на квартиру не мала.
Що стосується вимог Банку про виселення, то в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Як вбачається з матеріалів справи даних про завчасне направлення відповідачам повідомлення про виселення „Приватбанк" не надав ні при пред'явлені позову, ні протягом судового розгляду.
Таким чином заявлені вимоги являються передчасними.
Оскільки позов „Приватбанк" задоволено частково, судові витрати в сумі 1730 гривень ( судовий збір в сумі 1700 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень ), підлягають стягненню лише з відповідачки ОСОБА_1 на користь банку, оскільки іпотечний кредитний договір був укладений з нею.
На підставі ст. 11, 526, 536, 611, 615 ч. 1, 1046 - 1050, 1054 ЦК України, ст. 33, 39-40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 Житлового кодексу України, керуючись ст. 10, 11, 60, ч. 1 ст. 88, 209, 212-215, 218, 224 -226, 228, 233 ЦПК України,
Позов ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити частково.
4
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SEH0GK0336543H від 18.05.2005 р. укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1, у розмірі 33067 доларів США, що еквівалентно 263825 гривням 06 копійкам, що складається із заборгованості по кредиту в сумі 24057,91 доларів США, заборгованості по процентах по кредиту в сумі 5937,78 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 595 доларів США, та пені в сумі 2476,31 доларів США, звернувши стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.05.2005 р. приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округа ОСОБА_8 у реєстрі за № 904, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 18.05.2005 р. за № 602737, шляхом продажу майна на прилюдних торгах, в межах виконавчого провадження, із початковою ціною предметів іпотеки визначеною на день проведення прилюдних торгів.
В задоволенні вимог ПАТ КБ "Приватбанк" про виселення, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, на користь "ПАТ КБ "Приватбанк" судові витрати в сумі 1730 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Єзерський П.О.