Справа № 2/2506/586/12 Провадження № 22-ц/2590/2904/2012 Головуючий у I інстанції - Жук М. І.
Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.
10 вересня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШитченко Н.В.,
суддів:Квача М.О., Висоцької Н.В.,
при секретарі:Зіньковець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання незаконними умов кредитного договору про сплату пені у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання позичальником, підвищення процентної ставки за договором кредиту та проведення відповідного перерахунку заборгованості у зв'язку з незаконним підвищенням процентної ставки за користування кредитом, -
В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні заявлених вимог в цілому.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконним рішення Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про підвищення з 24 вересня 2010 року процентної ставки з 13,8% до 17% річних за договором кредиту № 800003704 від 24 квітня 2008 року, укладеного між сторонами та зобов'язано ПАТ ««Альфа-Банк» провести з 24 вересня 2010 року відповідний перерахунок заборгованості ОСОБА_5 за договором кредиту № 800003704 від 24 квітня 2008 року у зв'язку з незаконним підвищенням процентної ставки за користування кредитом. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду в частині підлягає скасуванню внаслідок порушення судом першої інстанції при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та чинному законодавству.
Так, апелянт зазначає, що суд помилково застосував до спірних відносин положення ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, оскільки право банку в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку визначено умовами укладеного між сторонами договору до введення в дію цієї статті, а позивач своїм підписом засвідчив про згоду з відповідними умовами. Крім цього, банк направив ОСОБА_5 відповідне повідомлення 29 вересня 2008 року з попередженням про підвищення відсоткової ставки, а отже його дії були спрямовані на виконання закладеної сторонами в договорі домовленості. ОСОБА_5 не надав письмового повідомлення про свою незгоду зі змінами кредитного договору, таким чином фактично з ними погодившись.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
По справі судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 800003704 (надалі - Кредитний договір) терміном до 24 квітня 2023 року, за яким позивач отримав 35000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у сумі 13,8% річних та зі сплатою комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування (а.с. 6-12).
Пунктом 5.2 наведеного договору визначено право банку змінити розмір процентів за користування кредитом в разі зміни ситуації на світових фінансових ринках або фінансовому ринку України, облікової ставки НБУ, тощо. Сторони домовились, що про зміну розміру процентної ставки по кредиту та внесення у зв'язку з цим змін в Додаток № 1 до договору Банк повідомляє Позичальника за 7 днів до настання таких змін шляхом направлення рекомендованного листа на адресу Позичальника, зазначену в договорі.
Сторонами не заперечувалось, що з 24 вересня 2010 року відповідач в односторонньому порядку підвищив розмір процентної ставки за користування кредитом до 17% на виконання п. 5.2 укладеного між сторонами договору.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач в порушення умов п. 5.2 кредитного договору змінив процентну ставку без дотримання визначених в ньому умов і в супереч діючій законодавчій забороні на односторонню зміну умов договору, а тому ці його дії слід визнати неправомірними.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду і вважає його законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 204 цього кодексу встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Постановляючи оспорюване рішення, суд першої інстанції правильно врахував положення ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, що набула чинності з 10 січня 2009 року, за якою встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також роз'яснення п. 28 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за якими, виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності в часі законів та інших нормативно-правових актів, всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними з 10 січня 2010 року. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем не були дотримані умови договору щодо направлення позивачу повідомлення рекомендованим листом про підвищення процентної ставки і після набрання чинності законом № 661 збільшено розмір процентів за користування кредитом в односторонньому порядку.
Не беруться до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідне повідомлення позивачу направлялось ще 29 вересня 2008 року через свого контрагента, виходячи з того, що доданий банком лист на ім'я позивача та список згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України від 29 вересня 2008 року, не можуть вважатись належними доказами такого направлення, оскільки доказів отримання цього повідомлення ОСОБА_5 суду не було надано. Крім того, наведені документи були подані лише до апеляційного суду і не були предметом дослідження при розгляді справи в суді першої інстанції. Поважних причин, які б свідчили про те, що наведені докази не могли бути надані до суду першої інстанції, відповідачем не зазначено.
Крім цього, в наведених листах маються значні розбіжності в датах, оскільки лист на ім'я позивача про підвищення відсоткової ставки датований 29 вересня 2008 року, а процентна ставка збільшена лише 26 вересня 2010 року.
Таким чином, підвищення банком в односторонньому порядку розміру процентів за користування кредитом не можна вважати механізмом виконання закладених сторонами в договорі домовленостей.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: