"01" листопада 2006 р.
Справа № 27/303-06-9183
За позовом
відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
До відповідача
державного підприємства «Одеська залізниця»
Про стягнення 5632,77 грн.
Суддя Семенюк Г.В.
Представники:
Від позивача:
Клинков О.А., довіреність № 20-1439 від 30.12.2005 року;
Від відповідача:
Тіхонова Г.І., довіреність № 466 від 16.11.2005 року;
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці -5632,77 грн.
У судовому засіданні від 01.11.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому із посиланням на комерційний акт та ст. 111 Статуту залізниць України, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У справі оголошувалась перерва за правилами статті 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.
Між Позивачем і Відповідачем було укладено угоду від 11.04.2006 року на перевезення вантажу в вагоні № 53451175 на користь третьої особи -Іллічівського Морського Торгівельного Порту, якою у відповідності зі ст. 6 Статуту залізниць України є залізнична накладна № 45755358.
Відповідно до квитанції про приймання вантажу до перевезення № 45755358 Позивачем було відвантажено 13 пачок прокату чорних металів загальною масою 69200 кг., які закріплено і розміщено, згідно затверджених схем, правильно.
Ціна однієї тонни прокату чорних металів, відповідно до Довідки головної бухгалтерії ВАТ «Запоріжсталь» № 16/691 від 11.07.2006 року та розрахунку суми позову, доданого позивачем до позовної заяви, складає 1313 грн.
Під час комісійного вивантаження та перевірки вагона № 53451175 на станції призначення виявлена нестача вантажу в обсязі - 4290 кг.
Нестача вантажу підтверджується:
- комерційним актом БК 041733*410/50 від 14.04.06 року, за яким «...за документом значиться 13 пачок сталі в пакетах. Фактично в вагоні 13 пачок сталі в пакетах. На всіх пачках мається цінові ярлики. Пачки навантажені в два ярусі. В першому ярусі навантажено 9 пачок поперек вагону, в другому ярусі навантажено 4 пачки уздовж вагону в головній та хвостовій частині вагону по дві пачки над теліжками. В першому ярусі 6 пачка № 12/13 від торцевій двері -в головній частині вагону ув'язана в двох містах дротом 6 мм не стандартним засобом маркировано вапном. Доступу до вантажу не має. В даній пачці при перерахуванні виявилося 71 лист. На пакувальному ярлику пачці № 12/13 значиться: плавка 0161135 партія 105912-20 марка сталі. На інших 12 пачках по три поздовжні та по чотири поперечні, окантовачні стрічки справні та не пошкоджені. Доступу до вантажу не має. Для визначення ваги пачки № 12/13 здійснено тарне перевантаження вагону № 68746015 на 150т вагонних вагах ст. Знаменка, перевірених 18.01.2006 року. тара вагону складає 20400 кг. Потім пачка навантажена в вагон № 68746015. Здійснено перевантаження на 150 т. вагонних вагах ст. Знаменка. При перевантаженні виявилось брутто 22800 кг, тара 20400 кг, нетто 2400 кг, що складає різницю ваги всупереч пакувального ярлика, в сторону зменшення на 4290 кг. Перевантаження здійснювалось двічі. Після перевантаження пачка навантажена в вагон № 53451175. Відсутній вантаж в вагоні вміститися міг...»
- Актами загальної форми № 1842 від 13.04.2006 року та № 1843 від 13.04.2006 року.
Відповідно до п. 12 «Правил видачі вантажу» затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.
При подачі позову позивачем не в повній мірі враховані вимоги ст. 114 Статуту залізниць України щодо обчислення збитків з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Так саме, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з розрахунком відповідача (Одеської залізниці), з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, збитки позивача від втрати вантажу складають - 5589,44 грн.
Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).
Одеською залізницею відсутність вини у нестачі вантажу позивача при перевезенні не доведено.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення -5589,44 грн. обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.
Позов задовольнити частково.
2.
Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р № 26003000001 у РУ «ПІБ»м. Одеса, МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72), код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849 -5589,44 грн. основного боргу, 101,21 грн. держмита та 117,09 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.
3.
В решті позову відмовити.
Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Суддя Семенюк Г.В.