Справа № 1514/1540/12
іменем України
06.09.2012 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого -судді Гури А.І.
при секретарі Поліковській О.І.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій та зобов»язання вчинити нотаріальну дію,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій та зобов»язання вчинити нотаріальну дію, а саме -посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1.
В позовній заяві, вона посилається на те, що 21 серпня 2012 року звернулася до приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 з проханням посвідчити зазначений договір. Однак нотаріус відмовила в оформленні договору купівлі-продажу посилаючись на те, що земельна ділянка, на якій розташований зазначений об»єкт не має кадастрового номеру. Вважає, що відмова в посвідченні договору купівлі-продажу є порушенням її конституційних прав.
В судове засідання позивач не з»явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, надавши заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.
Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно СЕВ Кодимського РБТІ серії СЕВ №911255 від 01 серпня 2012 року житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1.
Згідно листа-роз»яснення №155/01-13 від 28 серпня 2012 року приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено в оформленні договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 у зв»язку з відсутністю кадастрового номера земельної ділянки на якій розташований об»єкт.
Дослідивши вимоги позивача та заяву відповідача, матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
В судовому засіданні, на підставі досліджених матеріалів та заяв сторін встановлено, що позивач має у власності житловий будинок АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташований об»єкт - не приватизована.
Статтею 61 ЦК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Зазначені вище обставини визнані сторонами, а тому не підлягають доказуванню.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об»єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно частини 2 статті 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв»язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об»єкти (крім багатоквартирних будинків).
Аналізуючи зазначені норми законів, суд прийшов до такого висновку. Земельна ділянка, на які розміщені об»єкти нерухомості повинна перебувати у власності відчужувача цих об»єктів і лише в цьому випадку власник земельної ділянки зобов»язаний отримувати її кадастровий номер. Тобто, позивач повинен бути власником земельної ділянки на якій розміщений житловий будинок. Позивач, власником земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок не є, а тому, на думку суду, і не повинен вживати заходів до отримання кадастрового номеру.
Крім того, згідно статі 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. До створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, право власності або право користування земельної ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки.
А тому суд переконаний, що передбачений ч.1 ст. 377 ЦК України, частинами 1-5 ст.120 ЗК України механізм переходу прав застосовується тільки щодо земельних ділянок, право власності чи право постійного користування, або право оренди на які наявне у попереднього землекористувача.
Згідно частини 3 ст.49 Закону України «Про нотаріат»нотаріусу або посадовій особі яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно статті 55 Закону України «Про нотаріат»угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно що, відчужується або заставляється. При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.
Як убачається з досліджених судом матеріалів справи позивач надав нотаріусу документи, які підтверджують його право на житловий будинок. Він (житловий будинок АДРЕСА_1) в заставі не перебуває інша заборона відчуження зазначеного майна -відсутня. Тобто, законодавчо визначено, що саме повинен мати продавець і покупець при зверненні до нотаріуса при оформленні договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, суд констатує, що відмова приватного нотаріуса в оформленні договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 є незаконною.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 61 ЦК України, ст.120 ч.1 ЗК України, ст.ст. 49, 50, 55 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст.10,60,213-215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити дію, задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_1.
Зобов»язати приватного нотаріуса Кодимського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 посвідчити ОСОБА_1 договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 без зазначення кадастрового номеру земельної ділянки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя А.І.Гура