Рішення від 30.08.2012 по справі 5011-18/8315-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/8315-2012 30.08.12

За позовом Міністерства охорони здоров'я України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Біоніка»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Державне підприємство «Укрвакцина»Міністерства охорони здоров'я України;

про стягнення 804 172,64 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Дяк Ю. М., представник, довіреність № 14.02/06 від 26.03.2012 р.;

Від відповідача: Жоравович Д. О., представник, довіреність № б/н від 14.08.2012 р.;

Від третьої особи: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/8315-2012; розгляд справи призначено на 17.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Укрвакцина»; відкладено розгляд справи до 23.08.2012 року.

В судовому засіданні 23.08.2012 року було оголошено перерву до 30.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 581 674,29 грн., 222 498,36 грн. штрафу, судові витрати покласти на позивача з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Біоніка», у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- відповідач порушив взяте на себе зобов'язання не зі своєї вини;

- 12.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ «Біоніка»в якості покупця, з однієї сторони та ТОВ «Фармекс Груп»в якості постачальника було укладено договір №ФГ-07-05-12/01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві вакцину Тривіак для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи живої атенуйованої в кількості 92 940 доз в строк до 01.08.2011 року;

- після поставки вказаної вакцини ТОВ «НВЦ «Біоніка», останнє повинно було поставити товар позивачеві на виконання умов договору від 15.07.2011 року №93/21-24;

- ТОВ «Фармекс груп»не виконало своє зобов'язання з поставки товару, у зв'язку із чим останнє отримало від ТОВ «НВЦ «Біоніка» претензію на відшкодування збитків, завданих внаслідок не поставки товарів на суму 511 746,23 грн.;

- поставити товар від іншого контрагента відповідач не мав можливості, оскільки аналогічний товар на ринку відсутній;

- згідно з умовами договору, зобов'язання позивача щодо сплати грошових коштів за договором виникають лише після поставки товару;

- з огляду на те, що встановлений в законодавстві України та договорі обов'язок щодо сплати штрафних санкцій покликаних на покриття збитків, завданих невиконанням зобов'язання, то за відсутності таких збитків, відсутній і обов'язок у ТОВ «НВЦ «Біоніка», навіть за наявності встановлення господарським судом вини відповідача, сплачувати пеню та штраф;

- граничний строк, за який дозволяється стягувати пеню становить 30 календарних днів. Якщо прострочення становить більше ніж тридцять днів, то додатково стягується штраф, однак, пеня не нараховується в подальшому;

- таким чином, вимоги позивача про стягнення пені понад тридцять календарних днів у розмірі 486 317,85 грн. є неправомірними;

- зобов'язання з поставки товару є дійсними до 31.12.2011 року. Після вказано дати у відповідача відсутній обов'язок поставити товар, оскільки договір припинив свою дію за домовленістю сторін, відповідно, відсутнє і прострочення виконання зобов'язання.

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить задовольнити позовні вимоги позивача.

На адресу господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс груп»і клопотання від відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп».

Господарським судом відмовлено в задоволенні вищевказаних клопотань, адже відповідачем і заявником не доведено факту того, що прийняте судом у даній справі рішення може вплинути на права або обов'язки Товариств аз обмеженою відповідальністю «Фармекс груп»і не вказано, які саме права та обов'язки товариства зачіпаються.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін і від третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2011 року між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Біоніка»(постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №93/21-24, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2011 році поставити товари, зазначені в специфікації замовнику, а замовник оплатити такі товари на умовах цього договору.

Закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301270 «Програми і централізовані заходи з імунопрофілактики».

Товар постачається уповноваженому підприємству замовника -ДП «Укрвакцина», з метою подальшої їх поставки до закладів охорони здоров'я.

Відповідно до п. 3.1. договору, валютою договору є гривня України. Ціна цього договору становить 3 178 548,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.2. договору, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару за повідомленням уповноваженого підприємства замовника про таку поставку, у разі відсутності фінансування -по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України.

Грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, постачальник забезпечує поставку товару на умовах поставки DDP -Київ на склад уповноваженого підприємства замовника за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 66-А, у відповідності до узгодженого графіку поставки.

Згідно з п. 5.2. договору, уповноважене підприємство замовника приймає товар для подальшого його постачання до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу товарів за номенклатурою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та закладів охорони здоров'я, що фінансуються з державного бюджету, затвердженого наказом замовника.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що постачальник під час передачі товару надає уповноваженому підприємству замовника документи, що підтверджують оптову ціну виробника (митну вартість) з урахуванням знижок.

У п. 5.4. договору зазначено, що приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів, а по якості відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з розділом ІІ цього договору.

Датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у кількості та якості, що відповідають вимогам цього договору до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу замовника. Постачальник не несе відповідальності за невиконання зобов'язань щодо поставки до закладів охорони здоров'я у разі, якщо це відбулося з вини уповноваженого підприємства замовника (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний:

6.1.1. своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари;

6.1.2. приймати поставлені товари згідно з видатковою накладною.

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 7.2. договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктами 5.1. цього договору (в тому числі з причин, якщо поставку не було прийнято з підстав, зазначених у пункті 5.3. цього договору), постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого замовнику товару.

У п. 7.9. договору зазначено, що сплата штрафних санкцій, штрафу не звільняє постачальника від обов'язку поставити товар відповідно до умов договору.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, яка їх сплатила, від виконання зобов'язань за цим договором та від обов'язку відшкодувати збитки. Збитки заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором відшкодовуються винною стороною, при цьому суми сплачених штрафних санкцій не зменшують суми, які сплачуються як відшкодування заподіяних збитків.

Зобов'язання постачальника перед замовником вважаються виконаними з моменту підписання акту про поставку (передачу) товару та виконання умов договору (п. 7.14. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Згідно з п. 8.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року (п. 10.1. договору).

Специфікацією до договору передбачено, що постачається замовнику препарат Тривівак, вакцина для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи жива атенуйована ліофілізований порошок для розчину для ін'єкцій по 1 дозі в скляних ампулах №1 у комплекті з розчинником по 0,7 мл у ампулах №1 в кількості 92 940 доз на суму 3 178 548,00 грн.

Відповідно до графіку поставки, який знаходиться в матеріалах справи, постачальник зобов'язався поставити товар на суму 3 178 548,00 грн. до кінця серпня 2011 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом семи робочих днів після поставки товару за повідомленням уповноваженого підприємства замовника про таку поставку, у разі відсутності фінансування -по мірі надходження фінансування з Державного бюджету України.

Грошові зобов'язання замовника перед постачальником вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3. договору).

Відповідно до графіку поставки, який знаходиться в матеріалах справи, постачальник зобов'язався поставити товар на суму 3 178 548,00 грн. до кінця серпня 2011 року.

Таким чином, останнім днем поставки відповідно до умов договору було 31 серпня 2011 року.

Датою виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі вважається дата надходження товару у кількості та якості, що відповідають вимогам цього договору до закладів охорони здоров'я відповідно до розподілу замовника (п. 5.5. договору).

Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що станом на 31 травня 2012 року відповідачем відповідно до умов договору товар уповноваженому підприємству замовника не поставлено, чим порушено зобов'язання за договором.

Зобов'язання позивача щодо сплати грошових коштів за договором виникають лише після поставки товару відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п. 7.2. договору, у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений пунктами 5.1. цього договору (в тому числі з причин, якщо поставку не було прийнято з підстав, зазначених у пункті 5.3. цього договору), постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого замовнику товару.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 581 674,29 грн. пені і 222 498,36 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідач у своєму відзив на позовну заяву відповідач зазначив, що ним порушено взяте на себе зобов'язання не зі своєї вини.

12.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ «Біоніка»в якості покупця, з однієї сторони та ТОВ «Фармекс Груп»в якості постачальника було укладено договір №ФГ-07-05-12/01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві вакцину Тривіак для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи живої атенуйованої в кількості 92 940 доз в строк до 01.08.2011 року. Після поставки вказаної вакцини ТОВ «НВЦ «Біоніка», останнє повинно було поставити товар позивачеві на виконання умов договору від 15.07.2011 року №93/21-24. ТОВ «Фармекс груп»не виконало своє зобов'язання з поставки товару, у зв'язку із чим останнє отримало від ТОВ «НВЦ «Біоніка»претензію на відшкодування збитків, завданих внаслідок не поставки товарів на суму 511 746,23 грн. Поставити товар від іншого контрагента відповідач не мав можливості, оскільки аналогічний товар на ринку відсутній.

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентам боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, не є обставинами, які звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання. Наведені обставини є ризиками підприємницької діяльності, визначеними частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України.

Господарський суд не може погодитися із доводами позивача про те, що встановлений в законодавстві України та договорі обов'язок щодо сплати штрафних санкцій покликаних на покриття збитків, завданих невиконанням зобов'язання, то за відсутності таких збитків, відсутній і обов'язок у ТОВ «НВЦ «Біоніка», навіть за наявності встановлення господарським судом вини відповідача, сплачувати пеню та штраф. Відповідач вважає, що ним не завдано збитків позивачеві, однак факт неотримання позивачем того, на що він розраховував при укладенні договору вже є збитками, завданими позивачеві.

Також відповідач зазначив, що граничний строк, за який дозволяється стягувати пеню становить 30 календарних днів. Якщо прострочення становить більше ніж тридцять днів, то додатково стягується штраф, однак, пеня не нараховується в подальшому. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені понад тридцять календарних днів у розмірі 486 317,85 грн. є неправомірними.

Однак, відповідно до положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом і договором не встановлено іншого періоду, за який може стягуватися пеня.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що зобов'язання з поставки товару є дійсними до 31.12.2011 року. Після вказаної дати у відповідача відсутній обов'язок поставити товар, оскільки договір припинив свою дію за домовленістю сторін, відповідно, відсутнє і прострочення виконання зобов'язання.

Господарський суд не може погодитися із даними твердженнями, адже в матеріалах справи ні укладеної між сторонами додаткової угоди, ні інших доказів, які б підтверджували досягнення домовленості між позивачем і відповідачем стосовно припинення зобов'язань за договором про закупівлю продукції за державні кошти.

Крім того, сторони домовилися (п. 7.15. договору), що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за цим договором, а стягнення штрафу і пені якраз і є відповідальністю за невиконання взятих на себе зобов'язань.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Біоніка»(інд. 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61, код ЄДРПОУ 31837538) на користь Міністерства охорони здоров'я України (інд. 01601, м. Київ, вул. М. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925) 581 674 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 29 коп. пені, 222 498 (двісті двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 36 коп. штрафу, 16 083 (шістнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 06.09.2012 р.

Попередній документ
25898699
Наступний документ
25898702
Інформація про рішення:
№ рішення: 25898701
№ справи: 5011-18/8315-2012
Дата рішення: 30.08.2012
Дата публікації: 10.09.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: