03 вересня 2012 року м. Київ К-55536/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009
по справі № 1/235/08
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
про скасування рішень від 01.04.2008 про застосування штрафних санкцій у сумі 3589,00 грн. та 1404,00 грн., -
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державної податкової інспекції (далі -відповідач, ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування рішення від 01.04.2008 №0000742303 про застосування штрафної санкції у сумі 3589,00 грн. та рішення від 01.04.2008 №0000752303 про застосування штрафної санкції в сумі 1404,00 грн.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.06.2008 позов задоволено. Рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2008 року за №0000742303, №0000752303 - скасовані.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва задоволено, постанову господарського суду Миколаївській області від 09.06.2008 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову господарського суду Миколаївської області від 09.06.2008, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки кафетерію за адресою м. Миколаїв, пр. Миру, 72, у якому здійснює підприємницьку діяльність СПД - фізична особа ОСОБА_2, складений акт №14000374/23-50 від 19.03.2008 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
На підставі акту перевірки, 01.04.2008 відповідачем прийняті рішення №0000752303 та №0000742303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суми 1404,00 грн. та 3586,00 грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, п.п. 8, 9, 10, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зробила вірний висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок з питань контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового або безготівкового обігу, які можуть носити плановий або позаплановий характер.
Статтями 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Зі змісту статті 11-1 Закону вбачається, що положення даної норми регулюють підстави та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, відповідно до ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Таким чином, підстави проведення позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), врегульовані саме ч. 6 ст. 11-1 Закону "Про державну податкову службу в України".
При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не означає необхідність застосування до цих перевірок підстав, викладених в ч. 6 ст. 11-1 "Про державну податкову службу в України", оскільки ця стаття регламентує підстави проведення позапланових перевірок, направлених на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і не стосується перевірок, які проводяться відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка дотримання позивачем вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового або безготівкового обігу органами ДПІ була здійснена правомірно та відповідно до положень чинного законодавства.
Крім того, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2008, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, тобто у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мало місця діяння та чи вчинено воно цією особою.
Таким чином, факти: незабезпечення щоденного друкування 2-звітів(за 20.02.2008), незабезпечення зберігання 2-звітів в книзі обліку розрахункових операцій (№112 за 24.08.2007), незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом 3-х років (за 24.08.2007), реалізація товарів за відсутність цінника на товар (12 одиниць лікеро-горілочних виробів), невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, неоприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі 2-звітів, є встановленими.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.А. Моторний
Судді І.В. Борисенко
В.В. Кошіль