Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
22 серпня 2012 р. № 2-а- 7528/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волкова Л.М. розглянув у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Укрспецсервіс" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.06.2012 року №0000402210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 133814,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 66907,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено, що правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.08.2012 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 168).
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.08.2012 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на приписи ч. 6 ст. 128 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Укрспецсервіс" зареєстровано як юридична особа 16.08.2001 року та перебуває на обліку як платник податків у Індустріальній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з 27.08.2001 року (а.с. 43) є платником ПДВ.
Фахівцями Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Укрспецсервіс»з питання дотримання даних що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Інтер-Буд-Комфорт»за період 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 946/22-106/31631773 від 05.06.20125 року (а.с. 23-37).
Відповідно до висновків Акту перевірки № 946/22-106/31631773 від 05.06.2012 року, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодесу України, внаслідок чого до складу податкового кредиту зайво віднесено суму податку на додану вартість всього у сумі 133814,00грн., в тому числі за жовтень 2011 року в сумі 59920,00грн., за листопад 2011 року в сумі 73894,00грн. (а.с. 37).
На підставі Акту перевірки № 946/22-106/31631773 від 05.06.2012 року Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 00004022010 від 19.06.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 200721,00 грн., з яких: 133814,00 грн. за основним платежем, 66907,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 38).
З дослідженого судом Акту перевірки № 946/22-106/31631773 від 05.06.2012 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про нереальність угод, укладених між позивачем та ПП «Інтер-Буд-Комфорт».
Суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.
Судом було встановлено, що між ТОВ науково-виробнича фірма «Укрспецсервіс» (покупець) і ПП «Інтер-Буд-Комфорт»(продавець) було укладено Договір № 32 від 20.09.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, який раніше не перебував в експлуатації, відповідно до накладних (а.с. 61).
Судом встановлено, що позивачем було придбано у ПП «Інтер-Буд-Комфорт»комплекти дерев'яних планок, брус сосновий, що підтверджується копіями накладних № рн-031005 від 03.10.11, № рн-031006 від 03.10.11, № рн-031007 від 03.10.11, № рн-061002 від 06.10.11, № рн-241002 від 24.10.11, № рн-011102 від 01.11.11, № рн-081103 від 08.11.11, № рн-071101 від 07.11.11, № рн-101102 від 10.11.11, № рн-111101 від 11.11.11, № 141101 від 14.11.11, № рн-161103 від 16.11.11, № рн-18102 від 18.11.11. (а.с. 62, 65, 70, 75, 80, 85, 90)
Вказані товари були фізично переміщені на адресу позивача перевізником, з яких позивачем було укладено договір перевезення. (а.с. 151-153) Факт переміщення вказаних вище товарів підтверджується копіями товарно-транспортних накладних. (а.с. 64, 68-69, 73-74, 78-79, 83-84,88-89, 93-94)
Вартість вказаних товарів була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ПП «Інтер-Буд-Комфорт», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку. (а.с. 102-105, 107, 109-110).
Вказані вище дерев'яні планки та брус були оприбутковані позивачем та використані в господарській діяльності при виготовленні меблів, що підтверджується копіями карток складського обліку (а.с. 112), а також брус було частково реалізовано позивачем ТОВ НПП «Технохолод». (а.с. 134-142)
Судом було встановлено, що між ТОВ науково-виробнича фірма «Укрспецсервіс» (замовник) і ПП «Інтер-Буд-Комфорт»(виконавець) було укладено Договір № 32 від 01.10.2011 року, відповідно до предмету вказаного Договору (виконавець) ПП «Інтер-Буд-Комфорт» зобов'язується виконати послуги з фарбування металевих каркасів меблів. (а.с. 95).
З досліджених судом доказів, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами договору № 32 від 01.10.2011 року, укладеного між позивачем і ПП «Інтер-Буд-Комфорт», що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 96,98,100). Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ПП «Інтер-Буд-Комфорт». (а.с. 106)
Судом встановлено, що придбання вказаних вище планок, бруску, фарбування металевих каркасів меблів було здійснено позивачем з метою належного виконання Договорів поставки дерев'яних меблів, украдених з ЗАТ «Оболонь». (а.с.113-118 )
З дослідженої калькуляції собівартості комплекту меблів, які виготовлялися та постачалися позивачем на адресу ЗАТ «Оболонь», встановлено, що до складу вказаних меблів входить дерев'яні планки, металеві труби, покриті фарбою. (а.с. 111) Виготовлені з використанням планок, придбаних у ТОВ ПП «Інтер-Буд-Комфорт», та пофарбованих останнім металевих конструкцій, меблі було поставлено позивачем на адресу ЗАТ «Оболонь». (а.с. 119-133)
Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами договору № 32 від 20.09.2011 року та договору № 32 від 01.10.2011 року, укладених між позивачем та ПП «Інтер-Буд-Комфорт», у перевіряємий період.
Судом встановлено, що податкові накладні отримані позивачем від ПП «Інтер-Буд-Комфорт»за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства України. (а.с. 63, 66, 67, 71, 72, 76, 77, 81, 82, 86, 87, 91, 92, 97, 99, 101)
Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство - ПП «Інтер-Буд-Комфорт» на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Судом встановлено та відображено в акті перевірки, що ПП «Інтер-Буд-Комфорт»на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, перебувало зареєстрованим у встановленому порядку як юридична особа.
Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювалися, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаних договорів недійсними.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в Акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем результату проведених робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ сплачені у складі вартості наданих послуг та вартості товарів, отриманих від ПП «Інтер-Буд-Комфорт».
Крім того, суд зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000402210 від 19.06.2012р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Укрспецсервіс" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000402210 від 19.06.2012р.
3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Волкова Л.М.