ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 серпня 2012 року 11:12 № 2а-7569/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадоган Україна"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №15745/1506/0 від 24.11.2011
за участю представників сторін:
від позивача: Галабала М.В., Савватєєва Л.В.
від відповідача: Іващенко О.С.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.08.2012 року в 11 год. 12 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 р. № 15745/1506/0 винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.
Відповідачем письмових заперечень не надано, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадоган Україна». Перевірка проведена 07.11.2011.
За результатами перевірки складено акт від 07.11.2011 р. № 42/1506 (надалі по тексту Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.150.1 ст. 150 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивачем було подано заперечення від 17.11.2011 № 248/20.
Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.11.2011 №10103/10/15-654 про результати розгляду заперечення до акту перевірки ТОВ «Кадоган Україна»залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення з запереченням.
На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 р. № 15745/1506/0 (надалі -ППР № 15745/1506/0), яким позивачу за платежем «податок на прибуток»встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 27309286,00 грн.
03.12.2011 Позивач отримав вищезазначене податкове повідомлення-рішення.
12.12.2011 ТОВ «Кадоган Україна»подало скаргу № 253/20 до ДПА у м. Києві на ППР № 15745/1506/0 та на рішення про результати розгляду заперечення на Акт перевірки.
14.02.2012 Позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 10.02.2012 № 327/10/12-114, яким відмовлено в її задоволенні та залишено без змін ППР № 15745/1506/0.
Не погоджуючись з рішенням ДПА у м. Києві 24.02.2012 Позивач подав повторну скаргу № 07/20 до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України від 24.04.2012р. №7450/6/10-2415 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення -рішення без змін.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, спростовуються даними податкових декларацій. Господарська діяльність здійснювалась протягом 2008-2009-2010-2011-2012 років. Позивач мав від'ємний результат господарської діяльності, яка формувалась по зазначених роках, що підтверджено наявним в матеріалах справи розрахунком.
Тобто на його думку, від'ємний об'єкт оподаткування з податку на прибуток у сумі 27309286 грн., що утворився за результатами діяльності 2008-2010 рр. підлягав включенню до складу валових витрат першого кварталу 2011 року і брав участь при обчисленні від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2011, підлягав включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 в складі від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2011, а в подальшому до складу витрат ІІ -IV кварталів 2011.
Вищевикладене підтверджується самими формами податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, які наявні в матеріалах справи, що затверджені наказами ДПА України № 143 від 29.02.2033 та № 114 від 28.02.2011.
Позивач зазначив, що в графі 8 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 ним було зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 29222169,00 грн., в яке ввійшло від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 27309286,00 грн., при цьому Відповідач при складанні декларації не виявив порушень.
Податковий орган, заперечуючи на позовну заяву та посилаючись на норми Податкового кодексу України, зазначив, що за результатами перевірки встановлено, що Позивачем було подано декларацію за ІІ квартал 2011 року з відображенням в р.04,06,06.6 та 07 неправдивих даних, з завищеним від'ємним значенням.
Таким чином Позивачем порушено п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового Кодексу України, а саме: до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, що є частиною витрат ІІ кварталу 2011, включене від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане за результатами діяльності в 2010 році. Зазначене порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 27 309 286,00 грн.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податкова декларація подається платником податку на прибуток згідно з вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПКУ) до органу ДПС за місцем реєстрації.
Відповідно до вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18. статті 49 ПКУ декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно п.49.2 ст.49 ПКУ платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011.
За поданою декларацією Позивач зазначив від'ємне значення, яке становить -32574855, в ході перевірки Відповідачем встановлені порушення та визначене від'ємне значення, яке становить -5265569, таким чином завищення податкового зобов'язання становить 27309286,00 грн.
Суд зазначає, що податок на прибуток повинен розраховується за правилами, установленими розділом 3 «Податок на прибуток»ПКУ (чинний з 01.04.2011р.), наростаючим підсумком.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 50 Податкового кодексу України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.
У разі якщо заявлені податкові (митні) декларації, розрахунки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань.
Відповідно п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 Податкового кодексу України, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 Податковою базою визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування.
Статтею 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 37.1 статті 37 ПК України визначає, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Згідно з п. 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Водночас, згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 ст.150 ПКУ застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
В рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 №114, відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування першого календарного кварталу 2011 року. Отже, для включення до складу витрат, починаючи з II кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року.
Таким чином, Акт камеральної перевірки позивача від 07.11.2011 №42/1506 визначив порушення, а саме заниження позивачем від'ємного значення в сумі 27309286 грн., що призвело до порушення вимог п.3 підрозділу 4 XX Перехідних положень ПК України, якими визначено, що п.п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На думку суду, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведене правомірність прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадоган Україна»відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук