07 вересня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2067/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом в.о. прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В.о. прокурора Сторожинецького району Чернівецької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 4010,30 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Ухвалу про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 27.08.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте вказаними в ній правами не скористався. Заперечення або заяву про визнання позову протягом строку встановленого судом не надано, тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за 2011 рік в сумі 4010,30 грн.
Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.07.2012 року адресою місця проживання відповідача є АДРЕСА_1 (а.с. 11-12). Відповідно до повідомлення відповідач з 19.10.2004 року взятий на облік платника страхових внесків (а.с. 7).
Заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості та звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до яких, станом на 27.07.2012 року, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за січень-грудень 2011 року в сумі 4010,30 грн. (а.с. 6, 8).
У зв'язку із сформованою заборгованістю, відповідачу надіслано корінець вимоги від 10.04.2012 року №Ф-520 на суму 4010,30 грн. (а.с. 9). Вказану вимогу відповідач отримав 24.04.2012 року (а.с. 9). Таким чином заборгованість відповідача є узгодженою, проте в добровільному порядку не сплаченою.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця). Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 2 ст. 8 Закону № 2464-VI визначено, що Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм, не виконує обов'язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 1832 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код. - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за 2011 рік в сумі 4010 (чотири тисячі десять) грн. 30 коп.
3. Копії постанови направити сторонам.
4. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Григораш