ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 серпня 2012 року 12:48 № 2а-7912/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Тех"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001322250 від 11.05.2012
За участю представників сторін:
від позивача: Гайдук О.О.
від відповідача: Шапор Л.П.
вільний слухач: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін-Тех»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 №0001322250
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.08.2012 року в 12 год. 48 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012 №0001322250.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Клін-Тех»(надалі -позивач) посилався на те, що Державна податкова інспекція у Святошинському районі ДПС (надалі - відповідач) безпідставно прийшла до висновку про завищення позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період по взаємовідносинах із контрагентами -ПП «Альфа-Л»та ТОВ «Супреммум». На думку Позивача, факт придбання товарів та послуг, підтверджується наявними податковими накладними, що дає підстави для законного віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у відповідному періоді.
Крім того, позивач не може погодитись із твердженням відповідача щодо нікчемності правочинів укладених з ПП «Альфа-Л»та ТОВ «Супреммум»(надалі -Контрагенти). На його думку, правочини мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. На час здійснення взаємовідносин, контрагенти були зареєстровані як платники податку, при здійсненні правочинів позивачем складені всі документи, які дозволяють вважати їх первинними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було складено акт № 25/22-50/31246688 від 24.04.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Альфа-Л» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 з ТОВ «Супреммум»за період з 01.04.2011 по 30.06.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011 та встановлено завищення позивачем податку на додану вартість в зазначені періоди на загальну суму 924 992,00 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36 907,00 грн.
Внаслідок зазначеного, з порушенням пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.2 ст.198,п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі Кодекс) Позивачем по взаємовідносинах з
- ПП «Альфа-Л»завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму -390169,00 грн. в т.ч. за січень 2011 на 86411,00 грн. за лютий 2011 на 139 388,00 грн., за березень 2011 на 164 370,00 грн.;
- ТОВ «Супреммум»завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму -534823,00 грн.,в т.ч. за квітень 2011 на -132214,00 грн., за травень 2011 на - 133111,00 грн., за червень 2011 на -121 875,00 грн., за серпень 2011 на -147623,00
Також, відповідачем під час перевірки було встановлено, порушення позивачем ст. 203, ст.. 216, ст..228, ст..236 Цивільного кодексу України, правочини здійснені між:
- Позивачем та ПП «Альфа-Л»за січень 2011 на загальну суму -518468, 04 грн., в т.ч. ПДВ -86411, 34 грн, за лютий 2011 на загальну суму -836329,44 грн, в т.ч. ПДВ -139388, 24 грн., за березень 2011 на загальну суму -986217,00 грн., в т.ч. ПДВ -164369, 50 грн.
- Позивачем та ТОВ «Супреммум»за квітень 2011 на загальну суму- 793282,08 грн., в т.ч. ПДВ -132213,68, за травень 2011 на загальну суму -798665,70 грн., в т.ч. ПДВ 133110,95 грн., за червень 2011 на загальну суму 731250, 42 грн., в т.ч. ПДВ -121875,07 грн., за серпень 2011 на загальну суму -885739,68 грн.,в т.ч. ПДВ -147623,28 - визнані нікчемними та як наслідок, недійсними з моменту укладення.
На думку Відповідача, правочини між Позивачем та його Контрагентами за вищезазначеними періодами не спричинили реального настання правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін-Тех»(код ЄДРПОУ 32344827) з питань дотримання законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Альфа-Л»за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 з ТОВ «Супреммум»за період з 01.04.2011 по 30.06.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 24.04.2012 №125/22-50/31246688.
Актом перевірки встановлено порушення Позивачем пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.2 ст.198,п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, ст.. 203, ст.. 216, ст..228, ст..236 Цивільного кодексу України, в результаті чого визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 924 992,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 № 0001322250, яким позивачу за порушення пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.2 ст.198,п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 961899,00 грн.. з яких за основним платежем -924 992,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -36 907,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Клін-Тех»зареєстроване Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва №10651200000001238 від 25.02.2003, ЄДРПОУ 32344827, на даний час перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва за № 181/29-109 від 27.01.2012.
В перевіряємому періоді був платником податку на додану вартість.
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів та фактична адреса: 03148, м. Київ. вул. Гнати Юри, 20.
Як встановлено з матеріалів справи,06.01.2011 між Позивачем та ПП «Альфа-Л»був укладений договір поставки миючих засобів № 2/11, 06.04.2011. Відповідно до якого Постачальник на умовах Договору передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує миючі засоби, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена Сторонами у видаткових накладних Постачальника, які є невід'ємною частиною до цього Договору. Оплата товарів Покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Розрахунки за цим договором здійснюються через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним законодавством України для безготівкових розрахунків.
В матеріалах справи містяться первинні документи укладені між Позивачем та ПП «Альфа-Л», а саме: податкові накладні: від 22.03.2011 № 80 на суму 490762,08 грн; від 09.03.2011 № 32 на суму 495454,92 грн.; від 18.02.2011 № 80 на суму 394992,60 грн.; від 08.02.2011 № 59 на суму 441336,84 грн; від 10.01.2011 № 11 на суму 518468,04; від 09.03.2011 № 32 на суму 495454,92 та відповідно до кількості податкових накладних - видаткові накладні. Також рахунки-фактури: № 80 від 18.02.2011 на суму 65832,10 грн.; № 59 від 08.02.2011 на суму 441336,84.
Між Позивачем та ТОВ «Супреммум»- укладено договір постачання миючих засобів з аналогічними умовами № 3/4-11. В матеріалах справи містяться податкові накладні: від 06.05.2011 № 37 на суму 414593,76; від 20.05.2011 № 81 на суму 384071,94; від 22.04.2011 № 125 -331224,36; від 07.04.2011 № 50 на суму 462057,72; від 07.06.2011 № 58 -367197,78; від 20.06.2011 № 129 на суму 364052,64; від 18.08.2011 № 18 на суму 440105,04; від 04.08.2011 № 8 на суму 445634,64 та відповідно до кількості податкових накладних - видаткові накладні.
Крім вищезазначених документів, судом не установлені інші первинні та поточні документи, які б свідчили про реальність ведення підприємницької діяльності Позивача з контрагентами, зазначених у договорах поставки (додатках до нього, специфікаціях) документів, а саме: номенклатури товару, товаро - транспортних накладних, сертифікатів на товар та ін., позивачем не було долучено до матеріалів справи, з цього суд дійшов висновку про їх відсутність та нікчемність укладених договорів відповідно до чинного законодавства України.
Після надходження до ДПІ у Печерському р-ні м.Києва Постанови про порушення кримінальної справи старшим слідчим з ОВС СУ ПМ ДПС у м. Києві підполковником податкової міліції Чапічадзе І.Ю. в рамках кримінальної справи від 02.03.2012 року №50-6270 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими особами ПП «Альфа-Л»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно за ч. 2 ст. 205 КК України. Таким чином встановлено, що Контрагенти Позивача мають ознаки фіктивності, зареєстровані з метою прикриття незаконної діяльності та використовуються діючими суб'єктами підприємницької діяльності як інструмент мінімізації податкових зобов'язань.
Після надходження постанови про порушення кримінальної справи були негайно проведені перевірки Контрагентів Позивача, відповідно до яких складено Акти: № 112/22-10/37101957 від 07.03.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Супреммум»та № 108/22-8/30304256 від 07.03.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Альфа-Л».
На підставі перевірок встановлені такі порушення, а саме: відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення; транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені операції купівлі-продажу вказують на відсутність реальності здійснення операцій.
Як зазначив представник Відповідача приводом та підставами до порушення кримінальної справи № 50-6270 стали: інформація Державної прикордонної служби України, висновки судово-почеркознавчої експертизи, статутні, реєстраційні та звітні документи, та інші матеріали кримінальної справи. Зазначене свідчить про те, що ТОВ «Супреммум»та ПП Альфа-Л», мають ознаки фіктивності, а саме кількість працюючих -одна особа, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), дозволів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності .
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 64.3.5, 64.3.6 пункту 64.3 статті 54 цього Кодексу,- тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Пунктом 4.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку підприємства. Фінансова, податкова та статистична звітність, використовуючи грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. 4.1 ст.9 цього закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. 4.2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно п.2.4., п.2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, від 24.05.1995 N 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
У зв'язку з наведеним слід також зазначити, що відповідно до пп.16.1.2,16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Зазначене свідчить про те, що первинні документи, а саме рахунки -фактури не відповідають вищенаведеним нормам законодавства, тобто не можуть бути первинними документами, оскільки у них відсутні необхідні реквізити, а саме: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції
Крім того суд зазначає, що в ході судового розгляду справи було встановлено фіктивність та порушення законодавства Контрагентами Позивача.
Зазначене підтверджує доводи Відповідача стосовно того, що правочини суперечить вимогам Цивільного кодексу України, та є нікчемними.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п.п 14.1.181 ;14.1 ст. 14; 198.2 ст. 198, 198.3 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України., та в порушення: ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст.236 Цивільного кодексу України, встановлено завищену суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 390169,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Альфа-Л»та на загальну суму -534 823, 00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Супреммум».
Оскільки судом встановлено правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від від 11.05.2012 №0001322250, суд приходить до висновку про достатність підстав у податкового органу для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Клін-Тех»відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук