ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
03 вересня 2012 року м. Київ № 2а-10893/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 2 024,76 грн.,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 2 024,76 грн.
Ухвалою суду від 10 серпня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали, але не пізніше 30 серпня 2012 року надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям -за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року та зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 2 024,76 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 21 листопада 2001 року (ідентифікаційний номер платника НОМЕР_1) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва.
Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі -Закон № 2464, із змінами і доповненнями) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша статті 5 Закону № 2464).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина п'ята статті 8 Закону № 2464).
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 14 статті 9 Закону № 2464).
Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги № Ф-1005 від 4 травня 2012 року складає 2 024,76 грн.
Зазначена вимога направлялася на адресу ОСОБА_1, проте поштове відправлення повернулося до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Проте, на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена, вимогу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва відповідач до суду не оскаржив.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Як вбачається з картки особового рахунку фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування (34,7%, 36,6%, 36,2%, 38,11%) за станом на 17 липня 2012 року, ОСОБА_1 має недоїмку по сплаті єдиного соціального внеску за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 2 024,76 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску, визначена вимогою Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, відповідачем не погашена та складає 2 024,76 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред'явлено.
Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 2 024,76 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника єдиного внеску до Пенсійного фонду України -відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 04215, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, р/р 37195076002627 ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26087978) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 76 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя К.М. Кобилянський