ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 серпня 2012 року 14:38 № 2а-7830/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація»
доКиївської регіональної митниці
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 11.05.2012р.,
за участю:
позивача -Гончаренко В.В.
відповідача -Маньковська К.Е.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 11.05.2012р. №133.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення -рішення прийнято неправомірно, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно та з урахуванням всіх обставин.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Київською регіональною митницею проведено перевірку ТОВ «Бізнес Центр Фармація»за результатами якої 06.04.2012р. складено акт №н/34/12/100000000/30177378 невиїзної документальної перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи (далі по тексту -Акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що за період з 02.04.09 по 31.12.10 ТОВ „Бізнес-центр Фармація", в тому числі, здійснювало імпорт товарів: „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" за кодом 3004 50 10 00 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 0%) та „Ксенікал" за кодом 3004 90 19 00 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).
Класифікація товарів, що були заявлені до митного оформлення як „ліки для людей, для терапевтичного та профілактичного застосування", для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України", Поясненнями до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 31.01.2004 № 68, із змінами та доповненнями, Основними правилами інтерпретації класифікації товарів, а також відповідно до приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації за УКТ ЗЕД.
У відповідності з правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів для юридичних цілей класифікація товарів проводиться, виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.
Згідно з текстовим описом до товарної позиції 3004 УКТ ЗЕД, до неї включаються „Лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі". Однак група 30 УКТ ЗЕД не включає харчові продукти або напої (такі як дієтичні, діабетичні або збагачені харчові продукти, харчові добавки, тонізуючі напої та мінеральні води), крім поживних препаратів для внутрішньовенного введення, як це зазначено в примітці 1а) до групи 30 УКТ ЗЕД.
Наказом Державної митної служби України від 28.11.07 № 1006 були внесені зміни до Пояснень до УКТ ЗЕД, якими доповнено додаткові загальні положення до групи 30 УКТ ЗЕД, стосовно класифікації мінеральних та вітамінних препаратів на основі вітамінів товарної позиції 2936, на основі мінералів, в тому числі мікроелементів, або їх сумішей, які використовуються для лікування або профілактики захворювань, нездужань або їхніх симптомів.
Так, препарати, які мають в своєму складі високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендовано середньодобовою нормою вживання (RDA), відповідають лікарським засобам, а ті препарати, які не відповідають даним положенням, повинні розглядатись як біологічно-активні добавки.
Щодо правильності декларування ТОВ „Бізнес-центр Фармація" коду товару „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" згідно УКТ ЗЕД.
Згідно інформації про склад, препарат „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" містить вітамін D та мінерал Са, вміст яких в одній одиниці лікарської форми, не перевищує в три рази рекомендовану середньодобову норму вживання (RDA).
У разі невиконання сукупності наведених вимог до групи 30 вітамінні та вітамінно-мінеральні препарати повинні класифікуватись у товарній позиції 2106 або у товарній групі 22.
Враховуючи вищезазначене, товар „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" повинен декларуватись у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 (ставка мита 8%).
Щодо правильності декларування ТОВ „Бізнес-центр Фармація" коду товару „Ксенікал " згідно УКТ ЗЕД.
За результатами розгляду інструкції для медичного застосування товару „Ксенікал" та реєстраційного посвідчення на даний препарат було встановлено, що він являє собою зареєстрований в МОЗ України лікарський засіб у вигляді капсул, що містить у своєму складі орлістат (120мг) в якості діючої речовини та целюлозу мікрокристалічну, натрію крохмальгліколят, натрію лаурилсульфат, повідон КЗО, тальк, оболонку індигокармін Е132, титану діоксид Е171, желатин, барвник (допоміжні речовини).
Даний препарат призначений для терапії у поєднанні з помірно гіпокалорійною дієтою у хворих на ожиріння, пацієнтів із зайвою масою тіла, у тому числі тих, які мають асоційовані з ожирінням фактори ризику.
Оскільки, „Ксенікал" призначений для тривалого контролю ваги (зниження маси тіла, її підтримання та профілактики подальшого збільшення ваги), а отже сприяє поліпшенню самопочуття та загального стану людини, враховуючи якісний склад препарату, правила 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів та примітку 1а) до групи ЗО УКТ ЗЕД, даний товар класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2106 90 92 00 (ставка ввізного мита 8%).
Таким чином, товари „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" та „Ксенікал" відповідають вітамінно-мінеральним препаратам, які мають активні компоненти - мінерали та вітаміни, вміст яких не перевищує в три рази рекомендовану середньодобову норму вживання (RDA) в одній одиниці лікарської форми, крім того, вони не містять крохмаль та цукри. Враховуючи склад, призначення та відповідно до вищевикладеного дані товари відповідно до вимог УКТ ЗЕД класифікуються в товарній підкатегорії 2106 90 92 00 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 8%).
Під час декларування товарів „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" та „Ксенікал" декларантом допущено методологічну помилку, а саме - невірно визначено коди товарів згідно УКТЗЕД та невірно зазначено їх в графах 33 відповідних ВМД, що призвело до порушення ТОВ „Бізнес-центр Фармація" Закону України „Про Митний тариф України" від 05.04.2001 № 2371-III.
Відповідно до положень підпункту 5.1.7 Закону України „Про податок на додану вартість" при проведенні декларування товарів за вищевказаними ВМД було застосовано „002" преференцію по сплаті ПДВ, визначену Порядком ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затвердженим наказом Державної митної служби України від 22.07.04 № 534, як на лікарські засоби та вироби медичного призначення (крім підакцизних товарів), зареєстровані та допущені до застосування в Україні в установленому законодавством порядку, що ввозяться на митну територію України (за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України).
Із вступом в дію 01.01.11, відповідно до підпункту 27 пункту 1 статті 197 Податкового кодексу України, операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування.
Постановою Кабінету Міністрів України „Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість" від 17.12.03 № 1949 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.11 №785) визначено, що „Переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, є Державний реєстр лікарських засобів".
Наказом Держмитслужби України від 22.06.06 № 514 „Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України" затверджено, що пільговий режим оподаткування при митному оформленні лікарських засобів, які ввозяться на митну територію України, застосовується при наявності лікарського засобу в міжвідомчій базі даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів (реєстр надсилається до митних органів Держмитслужбою) або оригінал реєстраційного посвідчення, або його копія, або підтвердження державної реєстрації лікарських засобів, видане Міністерством охорони здоров'я України. Підтвердження виробника лікарських засобів згідно з реєстраційним посвідченням (згідно з товаросупровідними документами, маркуванням).
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, під час митного оформлення товарів „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" та „Ксенікал" було надано звільнення від сплати податку на додану вартість на підставі наявності лікарського засобу в міжвідомчій базі даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів відповідно до наступних реєстраційних посвідчень № UA/3541/01/02 від 23.07.2007, Р. 10.02/05424 від 23.07.2007 та UA/10540/01/01 від 07.04.2010.
Таким чином, невірне заповнення графи 33 ВМД, а як наслідок, невірне декларування ТОВ „Бізнес-центр Фармація" кодів згідно УКТЗЕД, призвело до порушення вимог Закону України від 05.04.2001 № 2371-III „Про Митний тариф України" та вимог пункту 4.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог Закону.
Вказані порушення спричинили заниження ТОВ „Бізнес-центр Фармація" податкових зобов'язань по сплаті мита на суму 78 877,77грн.
За результатами перевірки складено Акт від 06.04.12 № н/34/12/100000000/30177378 невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ „Бізнес-центр Фармація" (код ЄДРПОУ 30177378) законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно із абзацом 2 підпункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 123.2. статті 123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Загальна сума податкового зобов'язання, що визначена у податковому повідомленні-рішенні форми „Р" від 11.05.12 № 133 та підлягає сплаті до Держбюджету України складає - 96 364,54грн., у тому числі штрафні санкції -18 872,91грн.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влад та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України.
Згідно із пунктом 12 статті 1 Митного кодексу України, митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Відповідно до пункту 14 статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
В свою чергу пункт 15 статті 1 Митного кодексу України визначає митний контроль як сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - COT) та приєдналася до Угоди про COT, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (надалі - ГАТТ).
Відповідно до пункту с) ч. 1 ст. 8 ГАТТ держави-члени СОТ визнають скорочення до мінімуму обсягу і складності імпортних та експортних формальностей, а також зменшення і спрощення вимог щодо митної та експортної документації. Згідно з положеннями ст. 8 ГАТТ, її дія поширюється на формальності та вимоги, які висуваються урядовими установами, в тому числі на збори, платежі, формальності та вимоги відносно документації, сертифікації, аналізу та інспекції.
Стаття 3 Митного кодексу України визначає, що порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.
Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митне регулювання здійснюється на основі принципів виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи.
Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.
Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Згідно із статтею 81 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV „Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення."
У статті 86 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV визначений порядок прийняття митної декларації, де серед іншого зазначено: „Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксується посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту."
Згідно із статтею 88 Митного кодексу України, декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.
Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до пункту 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" від 09.06.97 № 574, достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.
У разі необхідності для підтвердження відомостей, унесених до ВМД, прийнятої для оформлення, декларантом подаються додаткові документи.
Відповідальність за неточні відомості у ВМД установлюється законодавством.
Згідно із частинами 2-3 пункту 1.6 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.05 № 314, з моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.
Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана. Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу. Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.
Відповідно до пунктів 5.1-5.3. Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 „Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації"", ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок.
Відомості, заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Графи А, С, D/J. E/J. G. Н. І. F ВМД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи ВМД заповнюються декларантом. В окремих випадках, визначених цією Інструкцією, до зазначених граф ВМД частина відомостей може вноситися декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф ВМД. Графи 55, 56 ВМД, у випадках, визначених цією Інструкцією, заповнюються особою, що прийняла задекларовані товари до перевезення (перевізником). Так, декларантом самостійно заповнювалися графи 31 "вантажні місця та опис товару", а також 33 "код товару".
Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.97 № 307 (із змінами та доповненнями) при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.
Об'єктом класифікації в УКТ ЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі. УКТ ЗЕД базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (далі - ГС) і Комбінованій тарифно-статистичній номенклатурі Європейського Союзу. В УКТ ЗЕД дотримано принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань, що дозволяє віднести кожний товар тільки до одного класифікаційного угрупування. Це досягається завдяки Основним правилам інтерпретації класифікації товарів, приміткам до розділів, груп. Шість Основних правил інтерпретації класифікації товарів містять основоположні принципи побудови класифікаційної системи і передбачають послідовне занесення конкретного товару до визначеної групи, а потім - до відповідної позиції.
В той же час, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України" від 05.04.01 № 2371-III (із змінами і доповненнями), а саме: з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Перевірка правильності класифікації товару проводилась на підставі заявлених суб'єктом ЗЕД до митного оформлення відомостей про товар.
Перевірка правильності класифікації товару проводилась згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України", Основними правилами інтерпретації класифікації товарів та відповідно до приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій.
Згідно з преамбулою Закону України від 05.04.2001 № 2371-ІП „Про Митний тариф України", із змінами та доповненнями, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Відповідно до статті 311 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Ведення УКТЗЕД передбачає: відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією; деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД; поширення інформації про застосування УКТЗЕД; ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному вигляді); організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та пояснень до УКТЗЕД; здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД. Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, (ст. 312 Митного кодексу України).
Згідно зі ст. 313 Закону України від 11.07.02 № 92-IV митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Згідно статті 17 Угоди про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.
Відповідно до Закону України „Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком І до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 05.10.06 № 227-V, Україна приєдналася до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (далі - Конвенція), вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку І та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).
Згідно із статтею 2 глави II Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, кожна з Договірних Сторін приймає на себе зобов'язання сприяти спрощенню і гармонізації митних процедур та з цією метою дотримуватися, відповідно до положень цієї Конвенції, Стандартних правил, Стандартних правил з перехідним терміном та Рекомендованих правил, що містяться у додатках до цієї Конвенції.
Відповідно до Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, основними принципами митного оформлення є мінімізація процедур митного контролю для випуску товарів (митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства) та можливість до стягнення платежів шляхом здійснення поглибленого аудиту по закінченню операцій митного оформлення (п. ЕЗ F4 розділу 2; п. 3.30, 3.33, 3.40, 3.41 розділу 3; Стандартне правило 6.2 розділу 6).
Згідно із Стандартним правилом 3.31 Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, для перевірки декларації на товари митна служба вживає тільки ті дії, які вона вважає необхідними для того, щоб забезпечити дотримання митного законодавства.
Згідно зі Стандартними правилами 6.4 та 6.5 розділу 6 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками, митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.
Положеннями Стандартного правила 6.6 розділу 6 вищезазначеної Конвенції передбачено, що система митного контролю містить у собі контроль на основі методів аудиту. Згідно з визначеннями розділу 2 „контроль на основі методів аудита" - сукупність заходів, за допомогою яких митна служба переконується у правильності заповнення декларацій на товари та достовірності зазначених у них даних, перевіряючи наявні у причетних до декларування осіб відповідні книги обліку рахунків, документи, облікову документацію та комерційну інформацію.
Статтею 69 Митного кодексу України визначено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
За Додатковою приміткою 1 та Додатковими загальними положеннями до товарної групи 30 товарна позиція 3004 включає лікарські засоби, виготовлені на основі рослинної сировини, та препарати, виготовлені на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, в упаковках для роздрібної торгівлі. Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки:
(a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися;
(b) концентрація активної речовини або речовин; (с)дозування;
(d) спосіб застосування.
Якщо препарати виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, компонентів амінокислот або жирних кислот, норма однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції для користувачів, повинна бути значно більшою (щонайменш у три рази), ніж рекомендована середньодобова норма вживання (RDA) з метою збереження загального стану здоров'я або доброго самопочуття.
Також, відповідно до Рішення Комітету з ГС Всесвітньої митної організації, прийнятого на 21 сесії у березні 1998 року, реєстрація лікарських засобів національними органами охорони здоров'я не може слугувати критерієм для класифікації товару в товарній групі 30. Класифікація лікарських засобів у групі 30 здійснюється виключно згідно з Примітками до групи 30 та з урахуванням Пояснень до товарних позицій 3003 та 3004.
Згідно з додатковими загальними положеннями до групи 30 УКТЗЕД (перший абзаці Пояснень до УКТЗНД, затверджених наказом Держмитслужби від 01.12.2010 № 1561, опис продукту як лікарського засобу (крім такого, що конкретно стосується класифікації в УКТЗЕД), не є вирішальним чинником, якщо йдеться про його класифікацію в 30 групі.
Таким чином, реєстрація препарату МОЗ України як лікарського засобу не є підставою для однозначної класифікації такого препарату у товарній групі 30 згідно з УКТЗЕД.
Препарати, зареєстровані МОЗ України як лікарські засоби, але такі, що не відповідають умовам Додаткової примітки 1(a) до товарної групи 30 УКТЗЕД, для цілей митного оформлення класифікуються в інших товарних групах та позиціях в залежності від їх складу.
Товари „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" та „Ксенікал" являють собою вітамінно-мінеральні комплекси, в одиниці лікарської форми (таблетка) вміст вітамінів або мінералів не перевищує у три рази і більше середньодобову норму вживання (RDA).
З урахуванням якісного та кількісного складу препаратів вони класифікуються у товарній позиції 2106, товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.
За текстовим описом групувань товарної підпозиції 2106 90 класифікація препаратів на рівні товарних підкатегорій (10 знаків) визначається вмістом в їх складі молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю:
товари без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менше як 1,5 мас. % молочних жирів, менше як 5 мас.% цукрози чи ізоглюкози, менше як 5 мас.% глюкози або крохмалю класифікуються у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 згідно з УКТЗНД.
Отже, на підставі вищевикладеного та інформації щодо вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю у складі препаратів, класифікація цих препаратів здійснюється наступним чином, „Кальцій-ДЗ Нікомед Форте" та „Ксенікал" - у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 згідно з УКТЗЕД.
Ставка ввізного мита на товари, що класифікуються за кодом 2106 90 92 00 згідно УКТЗЕД становлять 8% від митної вартості відповідно.
Суд приходить до висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Так, обґрунтована підозра зазначена в наказі Київської регіональної митниці від 23.03.2012р. №343 «Про проведення невиїзної документальної перевірки».
Дана позиція збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, яка міститься в ухвалі від 22.08.2012р. по справі №К/9991/42828/12 за позовом Карпюк Г.В. до Львівської митниці про скасування податкових повідомлень -рішень.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 11.05.2012р. №133, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація»вважається таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 28.08.2012р.
Суддя В.В. Амельохін