01 серпня 2012 року 2а-3032/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовомПершого заступника Дніпровського екологічного прокурора
доДніпровського басейнового управління водних ресурсів
провизнання протиправним та скасування дозволу,
Перший заступник Дніпровського екологічного прокурора (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського басейнового управління водних ресурсів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування дозволу на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду №18 від 24 листопада 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний дозвіл в порушення п. 6 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року, мав бути підписаний начальником управління, а не головним інженером, який не є керівником управління.
Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні зазначив, що дозвіл № 18 від 24.11.2009 року виданий з дотриманням Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року, оскільки даний дозвіл був підписаний головним інженером в межах його повноважень, визначених у наказі № 249 від 31.10.2008 року Дніпровського басейнового управління водних ресурсів.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.
24 листопада 2009 року Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів видано дозвіл № 18 на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду. Вказаний дозвіл дає право Товариству з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" на здійснення днопоглиблення (розчистка) русла р. Десна на відстані 18-32 км від гирла території Броварського району Київської області та видобування пісків відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами Міністерства навколишнього середовища України № 5005 від 03.09.2009 року в об'ємі 6587,435 тис. кубічних метрів.
Даний дозвіл був підписаний на підставі п. 3 наказу Дніпровського басейнового управління водних ресурсів № 249 від 31.10.2008 року головним інженером управління ОСОБА_1
17 травня 2012 року заступником Дніпровського екологічного прокурора прийнято протест № 07/4-1215 вих.-12, згідно з яким позивач вимагав від Дніпровського басейного управління водних ресурсів скасувати дозвіл на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду № 18 від 24.11.2009 року, як незаконний, оскільки в порушення п. 6 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року, даний дозвіл мав бути підписаний начальником управління, а не головним інженером, який не є керівником управління.
Листом від 01.06.2012 року № АС/9-700 Дніпровське басейнове управління водних ресурсів відхилила вказаний протест прокурора.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільні органи - це органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до цього Закону видавати документи дозвільного характеру.
Частиною першою статті 4-1 вказаного Закону передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року, дозвіл підписується керівником органу, що його видав і скріплюється печаткою.
Як вбачається з оскаржуваного дозволу, він був підписаний головним інженером Дніпровського басейнового управління водних ресурсів ОСОБА_1
При цьому, судом встановлено, що пунктом 3 наказу Дніпровського басейнового управління водних ресурсів № 249 від 31.10.2008 року "Про розподіл функціональних повноважень між начальником Дніпровського БУВР та його заступниками" надано повноваження головному інженеру ОСОБА_1 і заступникам начальника управління Дремлюзі І.М. та Стрельцю І.Б. на видання і підпис організаційно-розпорядчих та фінансових документів, у тому числі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, передбачених ст. 86 Водного кодексу України, та інших документів відповідно до Положення про Дніпровське басейнове управління водних ресурсів.
Відповідно до чинного законодавства до керівників державних підприємств, установ, організацій різних форм власності відносяться також і їхні заступники, а тому передача начальником Дніпровського БУВР свого права підпису певних документів своїм заступникам є його правом, що не є порушенням закону.
Отже, суд вважає, що даний дозвіл був підписаний головним інженером управління в межах його повноважень, визначених тоді наказом № 249 від 31.10.2008 року Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
При цьому суд звертає увагу, що Порядком видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року, взагалі не передбачає скасування виданих суб'єктами господарювання дозволів.
Так, відповідно до пункту 10 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.07.2005 року № 557, дозвіл може бути анульовано у разі:
- подання суб'єктом господарювання заяви про анулювання дозволу;
- прийняття рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
- виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для отримання дозволу;
- систематичного порушення водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
- аварії, пожежі, нещасного випадку тощо, якщо в акті розслідування цієї події зазначено, що однією з її причин є недодержання умов дозволу;
- створення перешкод під час проведення посадовими особами органу, що його видав, перевірок додержання умов дозволу.
Отже, пунктом 10 Порядку встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу на проведення днопоглиблюваних робіт.
Проте, даний перелік не передбачає анулювання або скасування дозволу у зв'язку з підписанням його не уповноваженою на видачу таких дозволів особою.
При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься та позивачем у судовому засіданні не надано жодного доказу на підтвердження наявності в даному випадку підстав для анулювання дозволу, визначених пунктом 10 Порядку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За наведених обставин суд дійшов висновку, про те, що дозвіл на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду № 18 від 24 листопада 2009 року виданий відповідачем у відповідності до вимог та у межах повноважень наданих чинним законодавством, а тому скасуванню не підлягає.
З огляду на зазначене, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Першого заступника Дніпровського екологічного прокурора - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 серпня 2012 р.