ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" серпня 2012 р. Справа № 2а-2120/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.,
за участю секретаря Озара О.Я.,
представника позивача Сороки П.В.,
представника відповідача Гринчака В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандартінвест" до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0002651592 від 10.07.2012 року, -
19.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстандартінвест" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби (далі по тексту відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення за №0002651592 від 10.07.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2011 року, на підставі помилкового висновку зазначеного в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №4629/15-2/37408620 від 20.06.2012 року, податковим повідомленням-рішенням за №0002651592 від 10.07.2012 року збільшив суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 41028 гривень та застосував штрафні (фінансові) санкції на суму 10257 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві та пояснила суду, що товариством враховано норми пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та до податкової декларації за звітний податковий період додано заяву із скаргою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" про порушення останнім порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснив, що проведеною перевіркою, що мала місце 20.06.2012 року, виявлено порушення позивачем пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2012 року та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення за №0002651592 від 10.07.2012 року, яким податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 41028 гривень та нарахував штрафні (фінансові) санкції на суму 10257 гривень. Також, суду пояснив, що податкова накладна за №1 від 30.04.2012 року, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" включена в реєстр виданих податкових накладних за квітень 2012 року, однак, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована. Крім того зазначив, по позивач до заяви із скаргою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" про порушення ним порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не додав копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товару або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які б підтвердили факт отримання таких товарів. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступних мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстандартінвест" провадять господарську діяльність, зареєстровані платниками податку на додану вартість.
25.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстандартінвест" (покупець) укладено договір за №25-07/11, предметом якого є продаж та купівля товару відповідно до видаткових накладних.
20.04.2012 року позивачем подано податковому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року №9020776290, згідно якого залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 33938 гривень.
30.04.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" виписано позивачу податкову накладу за №1 на продаж напівфабрикату із шкір Вет-Блу ВРХ на суму 374829 гривень, у якій відображено суму податку на додану вартість в розмірі 74965,80 гривень.
Дана податкова накладна за №1 від 30.04.2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 74965,80 гривень, не зареєстрована Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" в Єдиному реєстрі податкових накладних.
17.05.2012 року товариством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за №9027518108 за квітень 2012 року, згідно якої позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 120166 гривень та визначено суму податкового кредиту в розмірі 78 299 гривень, до складу якого, серед іншого, включено суму податку на додану вартість за податковою накладною за №1 від 30.04.2012 року, виписаною Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест".
До зазначеної податкової декларації позивачем додано заяву (скаргу) про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якої долучено копію податкової накладної за №1 від 30.04.2012 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест".
20.06.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року, згідно висновків якої, позивачем занижено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 та 21.2) на суму 33938 гривень, чим порушено пункт 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2012 року. А також, позивачем занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (поточного звітного періоду) (рядок 18) на суму 74966 гривень, чим порушено пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 25 декларації) в розмірі 41028 гривень.
Тобто, висновками перевірки встановлено, що суму податку на додану вартість за податковою накладною за №1 від 30.04.2012 року, виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест", безпідставно та в порушення зазначених норм Податкового кодексу України включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2012 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №4629/15-2/37408620 від 20.06.2012 року.
Позивачем на вказаний акт перевірки подано до податкового органу заперечення, яке 06.07.2012 року залишено без задоволення.
Податковим органом, за наслідками розгляду акта камеральної перевірки за №4629/15-2/37408620 від 20.06.2012 року, податковим повідомленням-рішенням за №0002651592 від 10.07.2012 року відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 41028 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10257 гривень.
Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2011 року затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі -Наказ).
Відповідно пункту 4.6 Розділу V «Порядок заповнення податкової декларації) Наказу Розділ III податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунки з бюджетом за звітний період", якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 4.6.2).
Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (підпункт 4.6.3).
Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2) (підпункт 4.6.4).
Згідно пункту 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Згідно пункту 201.6 даної статті Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, суд зазначає, що даною нормою Податкового кодексу України на Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест", як продавця, при здійсненні операцій з постачання товару, в даному випадку -напівфабрикатів із шкір Вет-Блу ВРХ, покладено обов'язок надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Як встановлено судом, податкова накладна за №1 від 30.04.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" не була включена до Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанцією податкового органу за №1.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як встановлено судом, позивач до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року додано заяву про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до якої долучено копію податкової накладної за №1 від 30.04.2012 року.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Долучення позивачем до заяви із скаргою про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних копії податкової накладної за №1 від 30.04.2012 року не може вважатися виконанням платником податків вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не створює підстав для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки, вказана податкова накладна не є чеком або іншим розрахунковим документом, що засвідчує факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, також долучена податкова не є первинним документом, складеним відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджує факт отримання товарів/послуг та не посвідчує факт отримання товару, оскільки частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подання заяви із скаргою без копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, а відсутність факту реєстрації продавцем товару -Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтваінвест" податкової накладної за №1 від 30.04.2012 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за даних обставин, не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє позивача від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно пункту 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи вищевикладене суд погоджується та вважає правильними висновки відповідача про порушення позивачем пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2012 року та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для винесення правомірного податкового повідомлення-рішення за №0002651592 від 10.07.2012 року, яким податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 41028 гривень та нарахував штрафні (фінансові) санкції на суму 10257 гривень, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандартінвест" до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0002651592 від 10.07.2012 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 23.08.2012 року.