ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" червня 2012 р. Справа № 2a-1354/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М.
за участю представника позивача Андрейка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Богородчанському районі
до відповідача: СПД ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 108095,90 грн.,-
державна податкова інспекція у Богородчанському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до СПД ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 108095,90 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 108095,90 грн., а саме пеня з податку на додану вартість.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення (рекомендованими). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.
Частиною 4 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
СПД ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Богородчанською РДА 22.07.1999 року та взятий на облік в ДПІ в Богородчанському районі 30.07.1999 року.
Відповідач згідно вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Так, згідно з абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).
Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).
Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.
Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що в СПД ОСОБА_2 виник борг в сумі 108095,90 грн. -пеня з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, згідно податкових повідомлень рішень №0000291701 від 04.04.2011 року та №0000311701 від 04.04.2011 року.
У зв'язку з несплатою у визначені терміни узгоджених податкових зобов'язань, дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Однак, зазначена вище сума узгодженого податкового зобов'язання -пеня за платежем податок на додану вартість, відповідачем в установлені чинним законодавством терміни в повному обсязі не сплачено.
За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.
Пунктом 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідачу податковим органом направлялася податкова вимога форми «Ф»від 10.05.2011 року №1/478/417, однак вона залишена ним без виконання. (а.с.11).
Заборгованість відповідача підтверджується розрахунками пені (а.с 6-7), актом про результати документальної планової виїзної перевірки від 22.03.2011 року №109/17/НОМЕР_1 (а.с.8-10), корінцями копії податкових повідомлень-рішень №0000291701 від 04.04.2011 року та №0000311701 від 04.04.2011 року (а.с.12-13), розрахунком суми позовних вимог по СПД ОСОБА_2 (а.с.14), зворотнім боком облікової картки платника (а.с.15) та корінцем вимоги про сплату боргу від 10.05.2011 року №1/478/417 (а.с. 11).
Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу передбачено статтею 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 108095,90 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України заборгованість по пені в сумі 108095,90 грн. (сто вісім тисяч дев'яносто п'ять гривень 90 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.06.2012 року.