"05" вересня 2012 р. Справа № 15/007-12
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ріелті"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 09.04.2012 р.
у справі № 15/007-12 господарського суду Київської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ріелті"
до проПриватного підприємства "Торговий дім Старе-Інвест" стягнення 98 600,00 грн.
за участю представників:
ТОВ "Капітал-Ріелті" -Тюменцева Т.Ю.;
ПП "ТД Старе-Інвест" -Жигулін О.В.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Ріелті" звернулося до господарського суду Київської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Приватного підприємства "Торговий дім Старе-Інвест" 98 600,00 грн. в рахунок повернення попередньої оплати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 163 000,00 грн. в рахунок оплати робіт, замовлених за договором підряду № БР 0109 від 01.09.2011 р., однак, відповідач не виконав роботи за договором на суму 98 600,00 грн. в установлений строк (т.1 а.с.3-7).
Відповідач у справі - ПП "ТД Старе-Інвест" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що позивачем не було виконано передбачених договором обов'язків, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості своєчасно виконати передбачені договором роботи. При цьому, відповідач посилається на те, що ним виконано роботи на суму 171 105,16 грн., про що підписано акт виконаних робіт за жовтень 2011 року, який надіслано позивачу, однак, позивач від підписання вказаного акта відмовився, мотиви такої відмови не навів (т.1 а.с.53-58).
Рішенням господарського суду Київської області від 09.04.2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.2 а.с.41-49).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вчинив дій, до вчинення яких виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором, є неможливим.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 09.04.2012 р. залишено без змін (т.2 а.с.84-92).
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ТОВ "Капітал Ріелті" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.101-105).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.
01.09.2011 р. між сторонами у справі був укладений договір підряду БР 0109, предметом якого є оплатне виконання комплексу робіт на об'єкті будівництва, що знаходиться за адресою: вул. Лохвицька, № 3 Дарницького району міста Києва.
За умовами укладеного договору позивач доручив відповідачу виконати відповідні роботи, вартість яких встановлена п. 2.1. договору у орієнтовному розмірі 791 000,00 грн.
Даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Судами встановлено, що позивачем в якості авансу перераховано відповідачу 163 000,00 грн.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з п. 3.2 договору, термін виконання робіт за договором складає 25 робочих днів з моменту письмового попередження замовника про готовність фронту робіт та наявності на будмайданчику необхідної кількості матеріалів. Кінцевий термін виконання робіт узгоджується після виконання перших 5-ти паль, додатково. Якщо під час проведення робіт виникне необхідність внести у термін їх виконання окремі зміни, що вплинуть на продовження загального терміну виконання робіт за договором, такі зміни з відповідним обґрунтуванням повинні бути узгоджені сторонами письмово у вигляді доповнення до цього договору до початку виконання цих робіт.
Термін виконання робіт збільшується на час дії обставин (в тому числі форс-мажорних), які не залежать від підрядника, з урахуванням часу на відновлення робіт, але не більше, ніж на 30 днів (п. 3.4. договору).
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути невикористаний ним аванс. Звертаючись до суду з вимогою про повернення невикористаного у сумі 98 600,00 грн. авансу, позивач посилається на несвоєчасне виконання підрядником робіт за договором, при цьому, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, визначені позивачем роботи відповідачем не були виконані до 14.10.2011 р., у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу лист № 74 від 17.10.2011 р., в якому запропонував розірвати договір, оскільки будівельно-монтажні роботи фактично зупинені.
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обгрунтовано виходив з того, що позивач не вчинив дій, до вчинення яких виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором, є неможливим, у зв'язку з чим підстави для повернення авансу відсутні.
Так, згідно п. 3.1. договору, підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 7 робочих днів після: отримання авансового платежу, проектно-кошторисної документації, підписання сторонами акта приймання геодезичної основи, акта передачі будівельного майданчику та перевезення устаткування на об'єкт і передачі його під охорону замовнику.
Відповідно до п. 4.2.5. договору замовник зобов'язується передати підряднику в 3-х денний строк з моменту укладення договору до початку виконання робіт документи про дозвіл на виконання робіт підрядником, які видаються відповідними органами, робочу документацію з поміткою "до виконання робіт".
Як вбачається з п. 3.2. договору термін виконання робіт за договором складає 25 робочих днів з моменту письмового попередження замовника про готовність фронту робіт та наявності на будмайданчику необхідної кількості матеріалів. Кінцевий термін виконання робіт узгоджується після виконання перших 5-ти паль, додатково.
Між тим, судами встановлено, що позивач, в порушення п. 3.1., 3.2., 4.2.5. договору, проектно-кошторисну документацію та робочу документацію з поміткою "до виконання робіт", а також документи про дозвіл на виконання робіт відповідачу не надав, письмового попередження про готовність фронту робіт та наявності на будмайданчику необхідної кількості матеріалів відповідачу не надіслав, будівельний майданчик за актом не передав.
Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Оскільки замовник (позивач) не надав необхідну проектно-дозвільну документацію підряднику (відповідачу) в строки, передбачені договором (до початку робіт), то висновок судів про те, що відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов'язання є правильним і таким, що узгоджується з положеннями ст. 612 ЦК України.
Крім того, судами вказано, що кінцевий термін виконання робіт узгоджується після виконання відповідачем перших п'яти паль, в той час коли відповідачем було вдавлено лише чотири палі, а отже, сторони не узгодили кінцевий термін виконання робіт.
Також, відповідно до п. 4.2.7. договору замовник зобов'язується перед забурюванням кожної окремої палі, згідно раніше підписаного та переданого плану пальового поля, зробити дозвільну відмітку в загальному журналі введення робіт, чим бере на себе відповідальність за уповільнення темпів виконання робіт у випадку виникнення непередбачуваних обставин (пошкодження підземних комунікацій, натикання на частини старого фундаменту інші подібні випадки), що як встановлено судами, замовником зроблено не було.
Згідно ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При цьому, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
В силу ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Враховуючи, що судами встановлено, що позивач не виконав передбачених договором обов'язків, доводи позивача щодо порушення строків виконання зобов'язання відповідачем не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Оскільки судом не встановлено факту порушення відповідачем зобов'язання за договором, то позивач не мав права листом № 74 від 17.10.2011 р. в односторонньому порядку, на підставі п. 8.5. договору та ст. 611 ЦК України відмовлятися від договору.
Додаткових угод про розірвання договору сторони відповідно до вимог ст. 654 ЦК України не вчиняли.
Отже, судами встановлено, що на час розгляду справи договір БР № 0109 від 01.09.2011 р. в установленому законом порядку не розірваний.
Разом з цим, обов'язок повернути суму невідпрацьованого авансу відповідно до п. 8.7. договору виникає у відповідача у разі розірвання договору, тоді як судом встановлено, що зазначений договір є чинним.
Судами також встановлено, що відповідачем на підтвердження проведених ним робіт підписаний відповідний акт приймання - передачі виконаних робіт за жовтень 2011 року № 1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 171 105,16 грн.
Зазначений акт та довідка були надіслані позивачу 18.11.2011 р. та отримані останнім 16.12.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 06817550 та описом вкладення у цінний лист від 18.11.2011 р.
Позивач зазначений акт та довідку не підписав, мотивовану відмову від підписання акта виконаних підрядних робіт із зазначенням претензії з приводу виявлених недоліків відповідачу не надіслав.
При цьому, в силу ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, з приписів ст. 882 ЦК України вбачається, що підписаний однією стороною акт у разі відсутності обґрунтованого заперечення другої сторони від підписання акта, є дійсним.
Таким чином, на підставі ст. 882 ЦК України акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року (форма № КБ-2в) на суму 171 105,16 грн., як зазначено судами, є дійсним.
Отже, твердження позивача про те, що відповідачем невідпрацьовано аванс, спростовується матеріалами справи, про що вказано судами попередніх інстанцій.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 09.04.2012 р., немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р. у справі № 15/007-12 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ріелті" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.