"05" вересня 2012 р. Справа № 07/5026/468/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Сибіги О.М. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Данилової Т.Б.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТОВ "Смілянський цукровий завод"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.07.12р.
у справігосподарського суду Черкаської області
за позовомПП " Акрілат-Хімконтракт"
доТОВ "Смілянський цукровий завод"
простягнення 14755,88 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Коломієць Н.В. (дов. від 01.08.12),
відповідача: Михайлюк О.О. (дов. від 03.01.12 № 2),
Рішенням від 04.05.2012 господарського суду Черкаської області позов задоволено, з ТОВ "Смілянський цукровий завод" на користь ПАТ "Акрілат-Хімконтракт" стягнуто 14755, 88 грн. пені та судові витрати.
Постановою від 17.07.2012 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Смілянський цукровий завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договорів поставки від 01 квітня 2011 № 1804111/1 та № 1804111/2, укладених між ТОВ "Смілянський цукровий завод" та ПП "Акрілат-Хімконтракт", останнім придбано товар - лимонну кислоту в асортименті та кількості, згідно з рахунками-фактурами до цих договорів, які є їх невід'ємною частиною. Поставка товару здійснюється за цінами та на умовах, визначених в рахунках -фактурах (п.2.1 договорів).
Пунктом 3.2 договорів поставки передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах само вивозу товару зі складу продавця за рахунок покупця згідно з узгодженим графіком. Графік відвантаження товару визначається сторонами у додаткових угодах до вказаних договорів.
Згідно з п.3.3. договорів доказом передачі партії товару у власність покупця є оформлені належним чином відвантажувальні документи, а також наявність довіреності на отримання товару.
Датою фактичного відвантаження товару є дата оформлення видаткової накладної.( п.3.4 договорів поставки).
Відповідно до п.п. 4.1 та 4.2 договорів розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених рахунків. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за умови 100% передоплати.
Пунктом 8.4 договорів поставки №1804111/1 і №1804111/2 передбачено зобов'язання продавця у разі несвоєчасної поставки партії товару сплатити пеню за кожен день прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленої партії товару.
Додатковою угодою від 01.04.11 № 1 до договору №1804111/1 сторони погодили, що оплата товару згідно з рахунком-фактурою від 19.04.2011 № ЦЗ-0000096 здійснюється до 21.04.2011, а відвантаження товару здійснюється за таким графіком: 20.05.2011 -25 тонн; 27.05.2011 -25 тонн, 01-10.06.2011 -75 тонн, 27.06.2011 -75 тонн.
Додатковою угодою від 01.04.11 № 1 до договору №1804111/2 передбачено. що оплата товару згідно з рахунком -фактурою від 19.04.2011 № ЦЗ-00096/1 здійснюється до 21.04.2011, а відвантаження товару здійснюється за таким графіком: 01-10.07.2011 -75 тонн, 11-20.07.2011 -75 тонн, 21-25.07.2011 -50 тонн.
21 квітня 2011 на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур на оплату лимонної кислоти № ЦЗ-0000096 та № ЦЗ-00096/1 ПП "Акрілат-Хімконтракт" перераховано на рахунок відповідача 4700000 грн., що підтверджується банківською випискою із особового рахунку позивача за 21.04.2011 року.
Поставку товару в кількості 400 тонн ТОВ "Смілянський цукровий завод" було здійснено з порушенням графіків, визначених в додаткових угодах, що підтверджується наступними видатковими накладними: №ЦЗ-0000148 від 20.05.2011р., № ЦЗ-0000151 від 25.05.2011р., №ЦЗ-0000158, №ЦЗ-0000157, №ЦЗ-0000160 від 27.05.2011р., №ЦЗ-0000166 від 02.06.2011р., №ЦЗ-0000176 і №ЦЗ-0000177 від 10.06.2011р., №ЦЗ-0000180 і №ЦЗ-0000179 від 14.06.2011р., №ЦЗ-0000184 від 17.06.2011р., №ЦЗ-0000187 від 22.06.2011р., №ЦЗ-0000190 і №ЦЗ-0000191 від 24.06.2011р., №ЦЗ-0000193 від 29.06.2011р., №ЦЗ-0000195 від 30.06.2011р., №ЦЗ-0000198 від 01.07.2011р., №ЦЗ-0000202 від 04.07.2011р., №ЦЗ-0000203 від 05.072011р., №ЦЗ-0000207 від 07.07.2011р., №ЦЗ-0000208 від 08.07.2011р., №ЦЗ-0000214 від 18.07.2011р., №ЦЗ-0000215 від 19.07.2011р., №ЦЗ-0000218 від 20.07.2011р., №ЦЗ-0000221, №ЦЗ-0000222 від 22.07.2011р., №ЦЗ-0000233 від 29.07.2011р., №ЦЗ-0000241 від 08.08.2011р., №ЦЗ-0000249 від 11.08.2011р., №ЦЗ-0000262 від 17.08.2011р., №ЦЗ-0000264 від 18.08.2011р., №ЦЗ-0000270 від 23.08.2011р., №ЦЗ-0000272 і №ЦЗ-0000273 від 23.08.2011р.
Вказані обставини стали підставою для звернення ПП "Акрілат-Хімконтракт" з позовом у даній справі про стягнення передбаченої п. 8.4 договору пені за порушення строків поставки лимонної кислоти у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що складає 14755, 88 грн. за період з 11.06.2011 по 22.08.2011.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно в даному випадку враховано положення ст.ст. 199, 217, 231 ГК України, а також те, що право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З врахуванням вказаного обґрунтованим є висновок судів про те, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 8.4 договорів, який не суперечить вимогам законодавства.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що у разі, коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредитору в зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватись визначенням неустойки, яке наведене в ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф чи пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту цього поняття.
Отже, безпідставним є посилання скаржника на те, що п. 8.4 договорів не узгоджується з ч. 2 ст. 549 ЦК України.
Посилання скаржника на порушення судами ст. 232 ГК України колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованим, оскільки ч. 6 цієї статті передбачено строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України. При цьому порушення такого строку судами встановлено не було.
З огляду на зазначене вище, приписи ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про задоволення позову, а відтак судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
З урахуванням викладеного, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 17.07.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі № 07/5026/468/2012 залишити без змін.
Головуючий Сибіга О.М.
Судді Костенко Т.Ф.
Данилова Т.Б.