"05" вересня 2012 р. Справа № 22/474
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Мачульського Г.М., Бакуліної С.В. Рогач Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від22.05.2012р.
у справі№22/474
Господарського судуміста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія Провіта"
доПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"
простягнення суми
за участю представників
- позивача:1) Снігур Д.С. (довіреність від 03.01.2012р.) 2) Різник В.С. (довіреність від 10.07.2012р.)
- відповідача:Христич О.В. (довіреність від 29.05.2012р.), -
Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія Провіта" (далі -позивач), просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі -відповідач) сплачене за умовами Генеральної угоди страхування кредитного портфелю банку №300/09-00049 від 02.03.2006р. (далі -Генеральна угода) страхове відшкодування в розмірі 1 400 944,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний повернути на користь позивача вказану суму виплаченого страхового відшкодування у зв'язку з порушенням умов Генеральної угоди на підставі викладених у ній умов.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2012р. (суддя Самсін Р.І.) позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 156 225,83 грн. виплаченого страхового відшкодування, в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дзюбко П.О., судді Сотніков С.В., Разіна Т.І.) вказане рішення скасовано, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1385045,50 грн.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.
В доповненні до касаційної скарги відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, про відмову в їх задоволенні, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржену постанову суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Акціонерним комерційним банком "Форум" в особі керуючого Запорізької філії Акціонерного комерційного банку "Форум", правонаступником якого є відповідач (Страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", правонаступником якого є позивач, (Страховик) 02.03.2006р. укладена Генеральна угода на підставі якої були укладені договори, що її є невід'ємною частиною: №1 від 06.08.2007р., №2 від 06.04.2006р., №3 від 05.05.2006р., №4 від 05.06.2006р., №5 від 05.07.2006р., №6 від 05.08.2006р., №8 від 05.09.2006р., №9 від 05.10.2006р., №10 від 05.11.2006р., №11 від 05.12.2006р., №12 від 05.01.2007р., №13 від 05.02.2007р., №14 від 05.03.2007р., №15 від 05.04.2007р., №16 від 05.05.2007р., №17 від 05.06.2007р., №18 від 09.07.2007р., №19 від 05.08.2007р., додатками до яких є реєстри позичальників.
За умовами Генеральної угоди об'єктом страхування є майнові інтереси відповідача, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з нанесенням йому збитків внаслідок часткового або повного неповернення позичальниками відповідача грошових сум в обумовлені кредитними договорами терміни, які відносяться до кредитного портфелю, визначеного у кожному окремому договорі до Генеральної угоди.
Страховими ризиками є ризики понесення збитків відповідачем через невиконання або неналежне виконання позичальниками своїх зобов'язань перед відповідачем по поверненню кредитів та відсотків за ними в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами внаслідок неплатоспроможності або смерті позичальника.
Згідно п.12.5 Генеральної угоди, Страхувальник зобов'язується повернути Страховику суму виплаченого страхового відшкодування протягом 5 робочих днів з моменту невиконання Страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є у наявності відповідача, необхідних для здійснення позивачем права вимоги до винних осіб.
Відповідно до п.10.2.5 Генеральної угоди при настанні страхового випадку Страхувальник зобов'язаний вжити можливих і раціональних заходів щодо запобігання та зменшення збитків (в тому числі всіх заходів передбачених "Регламентом по введенню в дію і просуванню продукту "Експрес" кредит в Банку), і передати Страховику після отримання страхового відшкодування право вимоги (в межах фактично отриманого відшкодування).
Пунктом 10.2.9 Генеральної угоди визначено, що в разі погашення Страховиком Страхувальнику на підставі цієї Генеральної угоди всієї суми заборгованості Позичальника перед Страхувальником, Страхувальник зобов'язаний: передати Страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України; протягом 3 робочих днів передати Страховику всі документи для реалізації права вимоги; в разі пред'явлення вимог про відшкодування збитків по страховому випадку сприяти Страховику в реалізації права регресу.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки належних доказів, які підтверджують виконання відповідачем свої обов'язків за Генеральною угодою, останнім не надано, тому існує борг відповідача перед позивачем. Однак оскільки позивач пропустив строк позовної давності, який, як вважає цей суд, має обраховуватись відповідно до приписів статті 261 ч.5 абзац перший Цивільного кодексу України, як за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню лише на суму 156 225,83 грн. виплаченого страхового відшкодування, тому в іншій частині у позові відмовив.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи це рішення, та приймаючи нове, яким позов задовольнив повністю, своє рішення мотивував тим що за умовами Генеральної угоди строк виконання зобов'язання, з виконанням якого позивач може реалізувати свої права вимоги до винних осіб, і з якого міг би обраховуватись строк позовної давності, не встановлений, тому позовна давність має обраховуватись з урахуванням вимог статті 261 ч.5 абзацу другого Цивільного кодексу України, як за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений.
Між тим, суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення підлягають скасуванню.
Так, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове, суд апеляційної інстанції постановив позов задовольнити повністю стягнувши з відповідача на користь позивача 1 385 045,50 грн.
Разом з тим, із судових рішень вбачається, що на розгляді судів знаходився позов про стягнення 1 400 944,68 грн.
Відтак, судом апеляційної інстанції не розглянуто всі вимоги позивача, рішення по ним не прийнято.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" відповідно до частини першої статті 47 цього кодексу судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (п.11).
Крім того судом першої інстанції у своєму рішенні зазначено, що на виконання умов Генеральної угоди позивачем було виплачено відповідачу страхове відшкодування у розмірі 1 515 104, 97 грн., із зазначенням про те, що це підтверджено матеріалами справи, при цьому останній повернув позивачу кошти в розмірі 115 506,20 грн., що були отримані ним від його позичальників вже після того, як позивач перерахував відповідачу страхове відшкодування, та вказано, що з урахуванням повернутої відповідачем позивачу суми в рахунок повернення позивачу може бути визначена сума 1 399 598, 77 грн. Однак дійшов до висновку, що стосовно суми 1 243 372, 94 грн. сплив строк позовної давності, тому стягненню підлягає 156 225,83 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Натомість суд апеляційної інстанції за результатами перегляду цього рішення суду у своїй постанові зазначив, що на виконання пункту 10.4.3 Генеральної угоди страхування позивач виплатив відповідачу, як страхувальнику, за період дії Генеральної угоди страхування в результаті настання страхового випадку - неповернення позичальниками відповідача кредитів та відсотків по ним в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами, страхове відшкодування на загальну суму 1 517 136,21 грн., зазначивши, що з урахуванням повернутих відповідачем коштів борг відповідача становить 1 399 598, 77 грн.
Відтак, судами у своїх рішеннях зазначені різні за розміром суми виплаченого відповідачу страхового відшкодування, однак судові рішення не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які б давали підстави вважати, що вказані обставини встановлені одним із судів повно, а відтак і об'єктивно.
Від перевірки та дослідження вказаних обставин залежить правильність вирішення спору у справі.
Відповідно до приписів статті 84 ч.1 п.3, статті 105 ч.2 п.7 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень статті 47, частини першої статті 43 цього кодексу, судові рішення є законними і обґрунтованими тоді, коли всі обставини справи, що входять до предмету доказування в справі та мають значення для її розгляду, відображені, в судових рішеннях.
Оскільки суди обох інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а з'ясування цих обставин справи пов'язане із дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2012р. у справі №22/474 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді С.В. Бакуліна
Л.І. Рогач