Ухвала від 31.08.2012 по справі 13/191-3/291

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

"31" серпня 2012 р. Справа № 13/191-3/291

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року

у справі № 13/191-3/291 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл"

до відповідача-1 Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М. Білоконя;

до відповідача-2 Одеської міської ради;

до відповідача-3 Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради

про спонукання до виконання зобов'язань за договором

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя та Одеської міської ради про спонукання Одеської міської ради надати Державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Лонжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки та спонукання Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Лонжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2007 року до справи залучений відповідач-3 - Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради (а.с. 122-123, т.1).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року в позові відмовлено повністю (а.с. 221-228, т. 1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року залишено без змін (а.с. 47-53, т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва (а.с. 96-105, т. 2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2008 року справі присвоєно номер 13/191-3/291 та призначено до розгляду (а.с. 1-2, т.3).

Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2008 року відмовлено в порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року (а.с.86, т.3).

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року позовні вимоги задоволено, зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови п. 4.1.2 Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02 квітня 2004 року та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки. Зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови п. 2.2.2 договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004 року та надати Українському державному науково-дослідницькому інституту проектування міст "Діпромісто" матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки. Зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати п. 4.1.2 Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02 квітня 2004 року та погодити ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одеса товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл", який передано 13.11.2006 року до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Зобов'язано Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст "Діпромісто" виконати умови договору на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004 від 14.05.2004 року, розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" (а.с.22-40, т.4).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року апеляційні скарги Одеської міської ради та Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року без змін (а.с.136-143, т.4).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року скасувати частково і прийняти нове рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" в задоволені позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року касаційну скаргу Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року повернуто на підставі п. З ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (а.с.169-172,т. 5).

Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року скасувати частково і прийняти нове рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" в задоволені позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. З ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Скаржником до касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин і пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Право на повторне звернення до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення недоліків, передбачає усунення недоліків касаційної скарги в розумний строк.

Ухвала Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року надіслана сторонам у справі 26.06.2012 року.

Згідно штампу поштового відділення зв'язку на конверті, в якому надійшла, касаційна скарга, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя звернулось до Вищого господарського суду через Київський апеляційний господарський суд 12.07.2012 року.

Отже, повторне оскарження судового акту у розумні строки є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 765,80 грн., сплачений платіжним дорученням № 375 від 14.05.2012 року повертався Державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року у справі № 13/191-3/291.

2. Повернути Державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року (з доданими до неї документами).

3. Справу № 13/191-3/291 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков

Попередній документ
25889950
Наступний документ
25889952
Інформація про рішення:
№ рішення: 25889951
№ справи: 13/191-3/291
Дата рішення: 31.08.2012
Дата публікації: 10.09.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (16.01.2014)
Дата надходження: 15.06.2007
Предмет позову: спонукання до виконання зобовязань