Справа № 1411/429/2012
Провадження № 2/1411/233/2012
04 вересня 2012 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого -судді Козаченка Р.В.,
при секретарі -Бітюковій С.В.,
за участю представника позивача -Бабич С.Л.,
відповідача -ОСОБА_2, його представника -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Просто страхування»до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
16 грудня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просив стягнути з нього на свою користь в порядку регресу відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою в загальному розмірі 46214 грн. 43 коп.
В позові зазначав, що 15 січня 2009 року на 174-ому кілометрі автомобільної дороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ»відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого у позивача автомобіля марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та пішохода ОСОБА_2 В результаті ДТП застрахований автомобіль отримав пошкодження на суму 49336 грн. 80 коп. Відповідно до страхового договору власнику автомобіля було виплачено страхове відшкодування в сумі 46214 грн. 43 коп.
Посилаючись на ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, які передбачають право вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування, звернутися до винуватця завдання збитків з вимогою про відшкодування понесених витрат, просив стягнути з відповідача в порядку регресу вказану суму збитків та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову, оскільки вказували, що не було встановлено, що пішохід був винен у ДТП.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 3 вересня 2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Маз-Транс»був укладений договір страхування транспортних засобів № АТК 87192, за яким дане підприємство застрахувало свій автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі застрахований автомобіль).
15 січня 2009 року на 174-ому кілометрі автомобільної дороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ»відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_2
В результаті ДТП пішохід отримав тяжкі тілесні ушкодження, а транспортний засіб -механічні ушкодження.
За даним фактом 15 січня 2009 року Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області була порушена кримінальна справа за ст. 286 КК України.
За наслідками розслідування у справі була винесена постанова від 4 липня 2010 року про закриття кримінальної справи за відсутністю в діях водія ОСОБА_4 складу злочину. Крім того постановлено виділити з кримінальної справи матеріали відносно пішохода ОСОБА_2 для їх направлення до відділення ДАІ Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області
Відповідно до висновку спеціаліста № 95/02 автотоварознавчого дослідження від 5 лютого 2009 року, дослідженням автомобіля марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1, було визначено розмір спричиненого матеріального збитку, який склав -49336 грн. 80 коп.
За страховим актом від 6 квітня 2009 року сума страхового відшкодування власнику застрахованого автомобіля (за відрахуванням франшизи в сумі 3122 грн.
37 коп.) склала 46214 грн. 43 коп., які були перераховані ТОВ «Маз-Транс»платіжним дорученням № 8913 від 14 червня 2009 року.
Положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України вказують на те, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована винною особою в повному обсязі.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В той же час, ні з постанови про закриття кримінальної справи за фактом ДТП, ні з матеріалів самої кримінальної справи не вбачається, що було встановлено вину пішохода ОСОБА_2 в створенні ДТП та спричиненні шкоди застрахованому автомобілю.
Відповідно до довідки відділення ДАІ Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області від 3 вересня 2012 року матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 до них не надходили.
Під час розгляду даної цивільної справи також не було підтверджено доказами, що з вини пішохода сталася ДТП та з його вини застрахований автомобіль отримав ушкодження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 209, 212-215 ЦПК України, -
В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Просто страхування»до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, в сумі 46214 гривен 43 копійки відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Р.В. Козаченко