ун. № 2-4605/11
пр. № 2/2608/541/12
27 серпня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Руденко Ю.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 14390грн., моральну шкоду в розмірі 10000грн., а також судові витрати по справі, посилаючись на те, що з вини відповідача в ніч з 6 на 7 липня 2010р. відбулося залиття його квартири. Крім того, залиття відбувались також в 2001, 2003, 2004, 2007р.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що ремонт по усуненню наслідків залиття, що сталося з 6 на 7 липня 2010р. був здійснений за кошти відповідача в повному обсязі, а тому підстав для стягнення шкоди немає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, протягом 2001-2010р. з квартири АДРЕСА_1, власником якої є відповідач, відбувалось залиття квартири НОМЕР_1, належної позивачеві на підставі свідоцтва про право власності від 22.07.1996р., а саме: були залиті кухня, коридор, кімната.
По факту залиття 8.07.2010р. працівниками КП «РЕО-9» складено акт, відповідно до якого залиття сталося у зв'язку з поривом підводки холодної води на кухні /ас 35/.
Відповідно до Правил користування жилими приміщеннями, утримання будинку і прибудинкової території в Україні, обов?язок по догляду за обладнанням в квартирі покладений на її мешканців. Таке передбачено і ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року.
Згідно до вимог ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»та ст. 151 ЖК України власники житлових приміщень зобов?язані забезпечувати їх схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
За змістом ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка .завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»у п. 2 роз?яснив, що при розгляді таких справ, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі або майну громадянина відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином відповідач, як власник квартири, з якої відбулося залиття, викликане несправністю обладнання у його квартирі, є відповідальним за спричинення цим шкоди.
Згідно висновку ТОВ «Агентство експертної оцінки»від 3.08.2010р. вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_2 після її залиття складає 14390грн. /ас 4-30/.
Твердження представника відповідача про те, що вказаний висновок не відповідає дійсності, оскільки за кошти відповідача в квартирі позивача був проведений ремонт по усуненню наслідків залиття суд вважає безпідставним, оскільки з акту КП «РЕО-9»від 5.08.2010р., а також показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що ремонт в квартирі позивача за рахунок відповідача зроблений частково.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що зранку приїхав до позивача і побачив, що відбулося залиття квартири. Також він бачив квартиру після проведення ремонту, однак ремонт зробили неякісно. Підлога не була відремонтована. Двері не закривалися, оскільки піднялась підлога. Він особисто допомагав відремонтувати двері.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивач її повідомив про залиття. Вона приїхала і побачила, що були залиті службові приміщення і половина кімнати. Сторони домовились, що відповідач буле проводити ремонтні роботи. Вона бачила ОСОБА_8, з яким купувала матеріали для проведення ремонту. Потім вони робили ремонт, однак неякісно поклеїли шпалери. Підлога була фактично не відремонтована. Раніше відповідач також заливав позивача, однак наслідки минулих залиттів були усунуті в 2007р.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ремонті роботи за рахунок відповідача проводились з 12 по 15 липня 2010р., а оцінка вартості відновлювального ремонту квартири проводилась 2 серпня 2010р. і, як пояснив допитаний в судовому засіданні оцінювач ОСОБА_6, при складанні висновку ним були враховані виконані в квартирі позивача ремонтні роботи.
Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про те, що ремонт був проведений в повному обсязі за кошти відповідача, за що відповідачем було сплачено 4000грн. на трьох осіб суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються актом КП «РЕО-9»від 5.08.2010р. про те, що ремонт зроблений частково /ас 53/, висновком про вартість відновлювального ремонту від 3.08.2010р., показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що ремонтом не були усунуті наслідки залиття, а також поясненнями самого відповідача про те, що для здійснення ремонту він найняв двох спеціалістів і витратив 3000грн.
Посилання представника відповідача на те, що оцінка вартості відновлювального ремонту квартири проведена в тому числі за наслідками залиттів 2001-2007р.р., строк позовної давності по яким сплинув суд до уваги не приймає, оскільки в судовому засіданні встановлено, що після останнього залиття в 2007р. в квартирі позивача виконувались роботи по усуненню його наслідків. Крім того, опис пошкоджень в висновку вартості відновлювального ремонту повністю збігається з описом пошкоджень, зафіксованих в акті КП «РЕО-9»від 8.07.2010р.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана залиттям його квартири в розмірі 14390 грн.
Також підлягає частковому задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, яка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна.
Враховуючи суть позовних вимог, характер діяння відповідача, тривалість страждань позивача, обсяг пошкодженого залиттям майна, часткове відшкодування шкоди шляхом проведення робіт по усуненню наслідків залиття, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, підтверджені документально, а саме: судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 272грн. 40коп.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення вартості висновку оцінювача, вартості копій інформації з носія, на який здійснений технічний запис, оскільки дані витрати не входять до переліку витрат, пов'язаних з розглядом справи, передбачених ч. 3 ст. 79 ЦПК України.
Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивач у встановленому порядку не звертався до суду з заявою про допуск до участі у справі особи, що надає правову допомогу і дане питання судом не вирішувалось.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 14390грн., моральну шкоду в розмірі 200грн., судові витрати в розмірі 272грн. 40коп., а всього підлягає стягненню 14 862грн. 40коп.
В решті позову -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя