Справа № Провадження №22-ц-3009/12 22-ц/1090/3634/12 Головуючий у І інстанції Мостовий Р.П.
Категорія29Доповідач у 2 інстанціїСеменцов
07.09.2012
Іменем України
25 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Воробйової Н.С.,
суддів: Семенцова Ю.В., Рудніченко О.М.,
при секретарі: Білан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
У січні 2011 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, який в подальшому був уточнений. Позов мотивований тим, що 27 листопада 2010 року з вини відповідача ОСОБА_2 в м. Обухові Київської області, по вул. Київській сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачу було завдано матеріальної шкоди пошкодженням автомобіля марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 та моральної шкоди, яка полягала в тому, що у зв'язку з пошкодженням його майна у нього виникли незручності в користуванні ним, а відмова відповідача добровільно відшкодувати збитки змусила витрачати час на збирання доказів. Винність відповідача у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та порушення ним п. п. 2.3.б, 11.2. ПДР України встановлено постановою Обухівського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 року, яка набрала законної сили та згідно якої ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Тому просив стягнути з відповідача 17438 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди, витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 2500 грн. та 595 грн. сплачених судових витрат.
Рішенням Обухівського районного суду від 07 березня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 17438 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 595 грн., а всього стягнуто 23533 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед інших питань вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Проте колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.11.2010 року близько 20 год. 10 хв. у м. Обухові Київської області, по вул. Київській відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2, порушив вимоги п. п. 2.3.б, 11.2 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та порушення ним вимог п. п. 2.3.б, 11.2.ПДР України підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 10.12.2010 року, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.(а.с.7).
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи (згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 5717/11-16 від 03.08.2011 року), матеріальний збиток власнику (володільцю) автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 листопада 2010 року в результаті зіткнення з автомобілем Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 складає 34093,21 грн. Ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 складає 10915,60 грн. (а.с.90-92). Евакуація автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 з місця ДТП складає 450 грн., що підтверджується квитанцією від 27.11.2010 року та актом виконаних робіт (а.с.25).
Згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/1226414), укладеного 09.01.2010 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та ОСОБА_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), складає 25500 грн. (а.с.42).
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_3 ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було здійснено, відповідно до платіжного доручення № 1520 від 10.01.2011 року, страхове відшкодування на суму 16821 грн. 43 коп. (а.с. 61а, 65).
Задовольняючи позов частково в частині матеріальної шкоди, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 17438 грн.
Проте колегія суддів не може погодитися з даним розміром матеріальної шкоди виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
У разі, коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.
Як вбачається з висновку судової автотоварознавчої експертизи №5717/11-16 від 03.08.2011 року, ринкова вартість автомобіля «Мазда» до дорожньо-транспортної пригоди складала 34093,21 грн. Вартість відновлювального ремонту складає 76963,44 грн. Ринкова вартість автомобіля «Мазда» після дорожньо-транспортної пригоди складає 10915,60 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 пояснив, що пошкоджений та належний йому автомобіль «Мазда», ринкова вартість якого після дорожньо-транспортної пригоди складала 10915,60 грн., він продав.
Тому колегія суддів вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу 6806,18 грн. матеріальної шкоди (34093,21 - 10915,60 - 16821,43 + 450 ).
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної школи, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Оскільки внаслідок пошкодження автомобіля позивач зазнав душевних страждань, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вказаний розмір, вважає колегія суддів, відповідає вимогам розумності і справедливості.
Також колегія суддів не може погодитися з розміром витрат на правову допомогу, яку стягнув з відповідача на користь позивача суд першої інстанції.
При розрахунку витрат на правову допомогу колегія суддів керується Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом судових справ та порядок їх компенсації за рахунок держави, розмір заробітної плати, тривалість участі у судових засіданнях особи, що надавала позивачу допомогу (11.02.2011 р. - 3 хв., 01.03.21011 р. - 27 хв., 17.03.2011 р. - 2 хв., 04.04.2011 р. - 3 хв., 27.04.2011 р. - 1 хв., 10.05.2011 р. - 31 хв., 07.03.2012 р. - 4 год. 28 хв. ): 200,75 грн. + 224 грн. + 1917,09 грн. = 2341, 84 грн.
Оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України дане рішення підлягає зміні.
Виходячи з розміру задоволених вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 68,06 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 березня 2012 року в частині стягнення матеріальної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_3 6806 грн. 56 коп. матеріальної шкоди, 2341 грн. 84 коп. витрат на правову допомогу адвоката, 68 грн. 06 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В інший частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: