Справа № Провадження №22-ц-3462/12 22-ц/1090/4303/12 Головуючий у І інстанціїБартко В.М.
Категорія44Доповідач у 2 інстанції Семенцов
07.09.2012
Іменем України
20 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Семенцова Ю.В., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Триліської сільської ради Фастівського району Київської області, Управління Держкомзему у Фастівському районі, Фастівської регіональної філії ДП «Державний земельний кадастр»про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, -
У травні 2010 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.1999 року їй належить земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,4652 га, що розташована в АДРЕСА_1. 24.09.2002 року вона отримала державний акт серії І-КВ №011342 на право приватної власності на дану земельну ділянку. Але вважає, що цей державний акт виготовлений з порушенням вимог законодавства, оскільки розмір, конфігурація та фактичне розташування ділянки, які вказані в ньому, відрізняються від даних, які містяться в державному акті попереднього власника спірної земельної ділянки ОСОБА_3 Тому просила визнати незаконним зазначений державний акт на право приватної власності на землю, виданий на її ім'я 24.09.2002 року та зобов'язати відповідачів здійснити інвентаризацію земельної ділянки; перенести межі земельної ділянки в натурі (на місцевість) у відповідності з договором купівлі-продажу, з державним актом попереднього власника ОСОБА_3 та з кадастровим планом, виготовленим на її ім'я у 2000 році; встановити межові знаки; скласти акти здачі-приймання межових знаків; скласти акт перенесення в натуру і встановлення меж земельної ділянки; виготовити державний акт та стягнути з відповідачів судові витрати.
В подальшому позовні вимоги були доповнені вимогами про солідарне стягнення з відповідачів збитків, завданих неправомірними діями в розмірі 319275 грн., а також судових витрат, а саме: судового збору в розмірі 17 грн. та 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 7750 грн.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2012 року позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №011342, виданий 24.09.2002 року на ім'я ОСОБА_2. Зобов'язано Управління Держкомзему у Фастівському районі, Фастівську регіональну філію ДП «Державний земельний кадастр»здійснити інвентаризацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; перенести межі земельної ділянки в натурі (на місцевість) у відповідності з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.1999 року, посвідченим державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за №1659, з державним актом на право приватної власності на землю, виданим Триліською сільською радою Фастівського району 27.07.1999 року, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №61, виданим на ім'я попереднього власника ОСОБА_3 та з кадастровим планом, виготовленим на ім'я ОСОБА_2 у 2000 року; встановити межові знаки; скласти акти здачі-приймання межових знаків; скласти акт перенесення в натуру і встановлення меж земельної ділянки. Зобов'язано Управління Держкомзему у Фастівському районі виготовити новий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4652 га, розташовану в АДРЕСА_1, надану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1659.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків в сумі 377325 грн. Вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.1999 року придбала земельну ділянку площею 0,4652 га, для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташована в АДРЕСА_1, та звернулась до Фастівської регіональної філії ДП «ДЗК»із заявою про проведення інвентаризації земельної ділянки та виготовлення державного акту. У 2000 році кадастровим бюро було виготовлено кадастровий план, в якому розмір, конфігурація та місце розташування ділянки відповідали параметрам, зазначеним в державному акті попереднього власника спірної земельної ділянки ОСОБА_3 Проте Фастівською регіональною філією ДП «ДЗК»не було проведено інвентаризацію земельної ділянки, кадастровий план, що виготовлений у 2000 році, не був перенесений в натуру, не закріплялись межі межовими знаками, не складався акт здачі-прийомки межових знаків, відповідно не був складений акт перенесення в натуру і встановлення меж земельної ділянки. 24.09.2002 року позивач отримала державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку (а.с.11).
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №65/46/10 від 12.11.2010 року конфігурація земельної ділянки, довжини її меж, зазначеної на плані зовнішніх меж земельної ділянки у державному акті на право приватної власності на землю, виданому на ім'я ОСОБА_2, відповідає конфігурації земельної ділянки, довжини її меж зазначеної на плані зовнішніх меж земельної ділянки у державному акті на право власності на землю, виданому на ім'я попереднього власника - ОСОБА_3 Розходження є тільки у напрямку відносно розташування по відношенню до вул. Горького, с. Триліси, так у державному акті ОСОБА_2 земельна ділянка має напрямок на південний схід, у державному акті ОСОБА_3 земельна ділянка має напрямок на південь (невірно визначені дирекційні кути). Складання технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_2 відповідно до складеної технічної документації попереднього власника ОСОБА_3 відповідає вимогам, передбаченим Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на права тимчасового користування землею, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року. Конфігурація, площа, довжини меж відповідає даним на земельну ділянку, яка має бути розташована в АДРЕСА_1, зазначених у кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_2 за №1120, виготовленого у 2000 році (а.с.102) та кадастровому плані за №КОАТТУ 3224986601:03:21, виготовленого в 2002 році (а.с.44, 45). Не відповідають між собою координати поворотних точок та дирекційні кути меж зазначених у цих кадастрових планах. Фактичне розташування земельної ділянки на місцевості в АДРЕСА_1, не відповідає геодезичним параметрам і площі, вказаним у державному акті серії І-КВ №011342 та в технічній документації на земельну ділянку ОСОБА_2
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ №011342 від 24.09.2002 року виданий на ім'я ОСОБА_2 з порушенням норм діючого законодавства, у зв'язку з чим визнав його недійсним та зобов'язав відповідачів: здійснити інвентаризацію земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; перенести межі земельної ділянки в натурі (на місцевість) у відповідності з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.1999 року, посвідченим державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за №1659, з державним актом на право приватної власності на землю, виданим Триліською сільською радою Фастівського району 27.07.1999 року, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61, виданим на ім'я попереднього власника ОСОБА_3 та з кадастровим планом, виготовленим на ім'я ОСОБА_2 у 2000 році; встановити межові знаки; скласти акти здачі-приймання межових знаків; скласти акт перенесення в натуру і встановлення меж земельної ділянки; зобов'язано Управління Держкомзему у Фастівському районі виготовити новий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,4652 га, що розташована в АДРЕСА_1, надану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1659.
Рішення суду першої інстанції в цій частині позивачем не оскаржується.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині відшкодування збитків, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем не надано достатніх доказів того, що незаконними діями відповідачів позивачу було завдано матеріального збитку на суму 319275 грн.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, всупереч зазначеним нормам процесуального права, позивач не надала суду належних доказів на підтвердження розміру заподіяних їй збитків.
Постановою Кабінетом Міністрів України №284 від 19 квітня 1993 року (із змінами) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до п. 2 якого розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських ( міст обласного ) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування та архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, що створили комісію.
Однак такий акт позивач суду не надала, як і не пояснювала про те, що комісією обстежувалась її земельна ділянка.
Таким чином, позивачем не доведено ті юридичні факти, за умови яких майнова шкода підлягає відшкодуванню
Викладені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.
Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
Судді