Справа № Провадження №22-ц-3369/12 22-ц/1090/4155/12 Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.
Категорія23Доповідач у 2 інстанціїСеменцов
07.09.2012
Іменем України
25 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Воробйової Н.С.,
суддів: Семенцова Ю.В., Рудніченко О.М.,
при секретарі: Білан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь», третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, про здійснення перерахунку оплати за послуги з урахуванням знижки при оплаті за користування комунальними послугами та відшкодуванням моральної шкоди, -
У березні 2012 року до суду звернулися позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з указаним позовом, посилаючись на те, що вони, маючи статус «дитина війни», відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на 25 % знижку на оплату за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання. 28.01.2012 року вони звертались до відповідача із заявою, в якій просили роз'яснити, чи надаються пільги при оплаті за послугу «вивезення побутових відходів» з 01.01.2006 року, на яку 16.02.2012 року отримали відповідь за № 132, в якій значилось, що дана послуга є невід'ємною складовою послуг при утриманні будинку та прибудинкової території, тому дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на неї не поширюється і у зв'язку з цим пільга не надається. Вважають, що відповідач роками визначав до сплати ціну послуги «вивезення побутових відходів» неналежним чином, неправомірно не надавав пільги. Тому просили зобов'язати Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь» провести перерахунок та надати їм пільги за послуги «вивезення побутових відходів» як «дітям війни», встановлені ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року, та стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь» провести перерахунок та надати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пільги за послуги «вивезення побутових відходів» як «дітям війни», починаючи з 01.01.2006 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед інших питань вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Проте колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2012 року позивачі звернулися із заявою до Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» про надання письмової інформації щодо того, чи надаються пільги при сплаті за послугу «вивезення побутових відходів» з 01.01.2006 року (а.с. 8). Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Ірпінь» була надана відповідь за № 132, у якій повідомлялось, що дана послуга є невід'ємною складовою послуг при утриманні будинку та прибудинкової території, а тому дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на неї не поширюється і у зв'язку з цим пільга не надається (а.с. 9).
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що позивачі є особами, які мають статус «дитина війни», тому дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині проведення перерахунку та надання пільг за послуги «вивезення побутових відходів».
Однак колегія суддів з даним висновком суду не погоджується, оскільки він не ґрунтується на обставинах справи та не відповідає вимогам закону.
Поняття «житлово-комунальні послуги» визначено ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якої це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Житлово-комунальні послуги класифіковані в ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за функціональним призначенням і порядком затвердження цін / тарифів.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Аналіз наведеної норми вказує на те, що комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не є тотожними поняттями і є різновидом житлово-комунальних послуг, які розрізняються за функціональним призначенням. Так, у першому випадку вивезення побутових відходів є комунальною послугою, яка надається споживачу самостійно за визначеним окремим тарифом. В іншому випадку вивезення побутових відходів є однією із складових послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, порядок формування тарифів на які визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Порядку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Статтею 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено надання дітям війни пільги у виді права на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Ведення зазначеного реєстру та внесення інформації до нього про пільговиків покладено на Управління праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Як убачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4, 6). Пенсійне посвідчення, видане на ім'я ОСОБА_3, підтверджує його статус дитини війни проставленням відповідної відмітки (а.с. 5). А в копії пенсійного посвідчення, виданого на ім'я ОСОБА_4, відсутні дані про набуття нею статусу «дитина війни» (а.с. 7).
Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 130 від 02.06.2011 року затверджено тарифи на послуги з утримання 1 кв. м загальної площі житлових будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь», для трьох груп споживачів (а.с. 22).
Додаток № 6 до рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.06.2011 року № 130 містить, зокрема, розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, який складається, в тому числі, з вартості надання послуг з вивезення та утилізації твердого побутового сміття (а.с. 10).
У повідомленні управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області № 2224 від 29.03.2012 року зазначено, що позивачі мають статус дітей війни та користуються пільгами з оплати комунальних послуг, а вивезення твердих побутових відходів є однією із складових послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, і її оплата мешканцям окремо неможлива, оскільки підприємства, що надають ці послуги, не перебувають у договірних відносинах з безпосереднім отримувачем послуг (населенням). Законом України «Про соціальний захист дітей війни» надання пільг з оплати послуг на утримання будинків і прибудинкових територій не передбачено (а.с.16).
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивачі є власниками чи наймачами (членами їх сім'ї) квартири АДРЕСА_1. Позивачами також не надано суду доказів нарахування Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Ірпінь» їм коштів за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі за вивезення побутових відходів, а також доказів оплати їх позивачами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.
Таким чином, пільги дітям війни, передбачені ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є державною соціальною гарантією, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а отже їх надання не належить до компетенції відповідача Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь», що визначена ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
На наведені положення законів та обставини справи суд першої інстанції уваги не звернув, не врахувавши, що послуги з вивезення побутових відходів, які надаються позивачам, є однією із складових послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вважаються окремим видом житлово-комунальних послуг, при оплаті за користування якими надання пільги дітям війни ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: