Станично-Луганський районний суд Луганської області
Справа № 2-68/2012
іменем України
27.04.2012 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Савченко К.Є.
представника позивача Маякової І.В.
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в особі представника Янсон Євгена Валерійовича до ОСОБА_4 про звернення стягнення,-
06.02.2012 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом до ОСОБА_4 в обґрунтування якого вказав наступне.
Відповідно до укладеного кредитного договору №LGQWG100000021 від 09.08.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 17 762,40 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 09.08.2027 року.
Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та інші витрати.
У порушення норм діючого законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та витрат по сплаті податків і інших обов'язкових платежів з цих коштів.
У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 01.11.2011 року має заборгованість - 28 147,32 доларів США (224 334,16 грн.), яка складається з: 14 479,88 доларів США - заборгованість за кредитом; 6 091,24 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 950,40 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 5 255,58 доларів США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та штрафи відповідно до договору -31,37 доларів США (фіксована частина) і 1 338,86 доларів США (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони по справі 09.08.2007 року уклали договір іпотеки №LGQWG100000021, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме -будинок, загальною площею 53,80 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності згідно з договором купівлі-продажу, обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 90 900 грн. Зазначений будинок, розташований на земельній ділянці.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконує умови договору позивач й звернувся до суду з дійсним позовом в якому просив у відповідності зі ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №LGQWG100000021 від 09.08.2007 року в розмірі 28 147,32 доларів США звернути стягнення на будинок загальною площею 53,80 кв.м. та земельну ділянку,
які розташовані в АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних підпорядкуваннях, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для предмету іпотеки. Крім того, позивач просив суд висилити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаному житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку та стягнути з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 107,30 грн.
В судовому засіданні представник позивача Маякова І.В. підтримала заявлений позов та наполягала на його задоволенні в повному обсязі, пояснила, що дійсно банком на адресу відповідача (АДРЕСА_2) - 10.10.2011 року була надіслана письмова вимога про усунення порушень в якій був визначений стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги (а.с.10). Документа який би свідчив про те, що ОСОБА_4 отримав таку вимогу, окрім реєстру-претензії (а.с.11) у банка не має. Чому саме банк 10.10.2011 року надіслав письмову вимогу відповідачу на адресу: АДРЕСА_2, а не на адресу: АДРЕСА_1 представник позивача пояснити суду не могла, але не заперечувала того факту, що раніше, станом на 24.01.2011 року (а.с.97) банк надсилав відповідачу лист саме по АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_4 в суді пояснив, що дійсно 09.08.2007 року він з позивачем уклав кредитний договір №LGQWG100000021 згідно з яким отримав кредит у розмірі 17 762,40 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 09.08.2027 року. Крім того, 09.08.2007 року, сторони по справі дійсно уклали договір іпотеки №LGQWG100000021, згідно з яким ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме -будинок, загальною площею 53,80 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 і який належить йому на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу. На момент укладання зазначених договорів, ОСОБА_4 працював водієм в ЗАТ «Луганськкомуншляхбуд»і отримував пристойну заробітну плату, але в теперішній час він не в змозі виплачувати кредит в повному обсязі, оскільки матеріальне становище родини змінилося і з цього приводу він неодноразово разом з дружиною зверталися до позивача з метою знайти компроміс, отримати кредитні канікули, або щось інше (а.с.88-89, 96-97), але банк назустріч його пропозиціям не звертає жодної уваги. Що ж стосується направлення позивачем письмової вимоги, то зазначена вимога була спрямована банком не за тією адресою, він та його родина такої вимоги не отримували й отримати не могли. Як тільки ОСОБА_4 уклав з банком договір іпотеки, то одразу разом з дружиною та дітьми прописався в будинку, розташованому в АДРЕСА_1 і банку про це було відомо, оскільки в 2008-2010 роках відповідач надсилав банку листи (а.с.88-89, 96) де вказував свою теперішню адресу і банк відповідав йому саме за цією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.97), але чомусь 10.10.2011 року спрямував вищевказану вимогу за іншою адресою. Зрозуміло, що ОСОБА_4 жодної вимоги не отримував і про це йому нічого не відомо. Що стосується розміру заборгованості за кредитом, він її не оспорює, але проти позову заперечує, оскільки вважає, що є інші шляхи вирішення ситуації, що склалася.
-2-
Представник третьої особи, сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Станично-Луганського РВ ГУМВС України, Мкртчян М.А. (а.с.58) пояснила суду, що згідно даних паспортного столу, за адресою: АДРЕСА_1 - прописаний відповідач, його дружина ОСОБА_2 та неповнолітні діти -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідач, його дружина та син ОСОБА_6 прописалися у вказаному будинку 06.09.2007 року, а донька ОСОБА_6 -15.12.2010 року. Просила в подальшому розглядати справу за її відсутності, про що надала суду відповідну заяву (а.с.81).
Третя особа, ОСОБА_2, яка діє і в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснила суду, що є дружиною відповідача, не оспорювала того факту, що 09.08.2007 року її чоловік та позивач уклали кредитний договір №LGQWG100000021 згідно з яким ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 17 762,40 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 09.08.2027 року. Крім того, 10.08.2007 року, сторони по справі дійсно уклали договір іпотеки № LGQWG100000021, згідно з яким ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно -будинок, загальною площею 53,80 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 і який належить йому на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу. Після укладання договору іпотеки відповідач звернувся до банку і повідомив, що у вказаному будинку будуть прописані він, його дружина та діти, представники банку не заперечували проти цього і 06.09.2007 року зазначені особи прописалися у спірному будинку. Щодо наявної у відповідача заборгованості за кредитом, ОСОБА_2 теж не заперечувала, пояснила, що їх родина знаходиться у скрутному матеріальному становищі і з цього приводу вона та її чоловік неодноразово зверталися до банку з метою знайти компроміс, оскільки відповідач жодним чином не заперечує проти виплати кредиту, але не має такої можливості, представники банку будь які звернення ігнорували (а.с.88-89, 96-97). В теперішній час, спірний будинок є єдиним житлом для відповідача, третьої особи та їх неповнолітніх дітей і якщо звернути на нього стягнення їм ніде буде мешкати. Додала, що ані вона, ані її чоловік письмової вимоги банку від 10.10.2011 року (а.с.10) не отримували, оскільки не мешкають на АДРЕСА_2 з 2007 року і банку про це відомо.
Представник органу опіки та піклування ОСОБА_7, в судовому засіданні 19.04.2012 року пояснила суду, що дійсно за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та фактично мешкають відповідач по справі, його дружина - ОСОБА_2 та неповнолітні діти -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Іншого житла, де б могли мешкати в тому числі і неповнолітні діти відповідача не має і тому, орган опіки та піклування категорично заперечує проти пред'явленого позову, оскільки таким чином порушуються права неповнолітніх дітей відповідача. В подальшому просила суд розглядати справу за її відсутності, про що надала відповідну заяву (а.с.113).
Суд вислухавши представника позивача, відповідача, третю особу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи приходить до наступного:
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Копією кредитного договору №LGQWG100000021 від 09.08.2007 року підтверджується той факт, що відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 14 400 доларів США на придбання нерухомості, а також у розмірі 3 362,400 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 цього договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.1.1 даного договору та періодом сплати з «09»по «14»число кожного місяця. При цьому погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти у сумі 178,77 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією. Кредитні кошти видані банком шляхом видачі готівки через касу на строк з 09.08.2007 року по 09.08.2027 рік (а.с.13-18, 33-38).
В забезпечення виконання забов'язань за кредитним договором №LGQWG100000021 від 09.08.2007 року сторони по справі 10.08.2007 року уклали договір іпотеки № LGQWG100000021, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме -будинок, загальною площею 53,80 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1. Цей будинок належить відповідачу на праві власності згідно з договором купівлі-продажу, обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 90 900 грн. Зазначений будинок, розташований на земельній ділянці (а.с.15-18).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідач дійсно станом на 01.11.2011 року має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №LGQWG100000021 від 09.08.2007 року в сумі 28 147,32 доларів США, яка складається з : 14 479,88 доларів США -заборгованість за кредитом; 6 091,24 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом; 950,40 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 5 255,58 доларів США -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та штрафи відповідно до договору -31,37 доларів США (фіксована частина) і 1 338,86 доларів США (процентна складова) (а.с.6-8).
Вищезазначене сторонами по справі не оспорюється і у відповідності зі ст. 61 ч.1 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Таким чином, судом було встановлено, що відповідно до укладеного договору №LGQWG100000021 від 09.08.2007 ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 17 762,40 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 09.08.2027 року. 10.08.2007 року з відповідачем також було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з прибудовами, розташований в АДРЕСА_1. У зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 01.11.2011 року утворилась заборгованість в сумі 28 147,32 доларів США, що потягло за собою звернення позивача до суду з дійсним позовом.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»- у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»- у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі визначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
-3-
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Вимога, встановлена частиною 1 цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені ст. 12 цього закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Як вбачається зі змісту договору іпотеки від 10.08.2007 року, укладеного між сторонами по справі, в п. 24 (а.с.17) передбачено, що у випадку порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем -іпотекодержатель направляє іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.
В матеріалах справи є копія письмової вимоги банка про усунення порушень з виплати кредиту від 10.10.2011 року, спрямована відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10)
При цьому ОСОБА_4 та третя особа, його дружина ОСОБА_2 повідомили суд про те, що за вказаною адресою вони не мешкають з 06.09.2007 року і про це неодноразово повідомляли банк, вищевказану вимогу вони не отримували і про неї їм нічого не відомо. В якості підтвердження вказаного надали суду листи, які вони писали банку, де вказана адреса мешкання ОСОБА_4: АДРЕСА_1 (а.с.88-89, 96-97).
Копії листів відповідача - позивачу підтверджують те, що протягом 2008-2010 року ОСОБА_4 письмово звертався до банку і вказував адресу свого мешкання: АДРЕСА_1 (а.с.88-87,96).
Копія листа від 24.01.2011 року свідчить про те, що станом на 24.01.2011 року банку було відомо, що ОСОБА_4 мешкає в АДРЕСА_1 оскільки лист був спрямований саме на вказану адресу (а.с.97).
Представник позивача пояснила суду, що доказів отримання відповідачем вказаної письмової вимоги у позивача не має, чому вимога була спрямована саме на адресу АДРЕСА_2 вона пояснити не може.
Таким чином судом встановлено, що письмова вимога дійсно була надіслана банком, але за адресою за якою відповідач не мешкає, будь яких доказів отримання ОСОБА_4 письмової вимоги про усунення порушень з виплати кредиту суду не надано.
Невиконання вимог ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»щодо не направлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення кредитного зобов'язання у строк, визначений законом або договором, в якому мають бути зазначені передбачені законом відомості про зміст порушення зобов'язань, є підставою для відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Разом із тим іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки і без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (ч.3 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»). Доведення зазначених обставин, наприклад, наявність повідомлення про продаж предмета іпотеки тощо, лежить на позивачеві згідно з вимогами ст. ст. 10, 58, 59, 60 ЦПК України.
Під час розгляду цієї справи представник позивача не посилалась і не надала суду доказів того, що викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк»про звернення стягнення на предмет іпотеки повинно відмовити.
Згідно зі ст. 40 ч.1 ЗУ «Про іпотеку»- звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.
При відмові у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, не підлягають задоволенню й вимоги позивача про виселення із зняттям з реєстрації родини відповідача та стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
При цьому суд, вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно зі ст. 35 ч.2 ЗУ «Про іпотеку», положення частини 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
При таких обставинах суд не бачить підстав для задоволення заявленого позову.
Керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ПАТ КБ «Приватбанк»в особі представника Янсон Євгена Валерійовича до ОСОБА_4 про звернення стягнення - залишити без задоволення як необгрунтований.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: