04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
27.08.2012 № 08/5026/674/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів: Кропивної Л.В.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Чуприні І.В.,
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 27.08.2012,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2012 (дата підписання - 15.06.2012),
у справі № 08/5026/674/2012 (суддя - Кучеренко О.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-
імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного
товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд»
треті особи 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
про зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд», треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.65.2012 у справі №08/5026/674/2012 позов задоволено повністю, зобов'язано Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд» передати у власність Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» об'єкт інвестування, а саме: добудовану квартиру з будівничим АДРЕСА_1, район забудови - Соснівський, поверх - двох-ярусну квартиру, розміщену на 1 та 2 поверхах, кількість кімнат - 4, загальна площа 250 кв. м. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 1 703, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник апеляційної скарги посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Так, зокрема, позивач вказує, що суд першої інстанції не з'ясувавши та не перевіривши фактичні обставини справи, заперечив тотожність предмету іпотеки та вбудовано-прибудованого приміщення по АДРЕСА_1, оскільки в подальшому рішення у даній справі не може бути виконане відповідачем, так як об'єкт інвестування - багатокімнатна квартира, будівничий № 51, яка розміщена на двох рівнях на 1-му та 2-му поверсі житлового будинку, будівнича адреса: АДРЕСА_1, 3-й під'їзд на даний час є нежитловим вбудовано-прибудованим приміщенням 1-го поверху з № 2-1 до № 2-3, приміщення 2-го поверху з № 2-4 до № 2-6, літ. А-10-11 за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у власності третьої особи - ОСОБА_3
Згідно відмітки інформаційно - статистичного відділу Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 проведено автоматичний розподіл справи № 08/5026/674/2012 та передано її на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Рудченко С.Г. (доповідач), судді: Поляк О.І., Кропивна Л.В.
Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2012 у зв'язку з припиненням повноважень судді Поляк О.І. та обранням її на посаду судді Вищого господарського суду України було внесено зміни до складу колегії суддів у даній справі замість судді Поляк О.І. призначено суддю Кондес Л.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2012.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 у зв'язку із перебування судді Кондес Л.О. у відпустці змінився склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Кропивної Л.В. та Коротун О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 змінено склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Кропивної Л.В. та Мальченко А.О.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх законними та обґрунтованими, в судовому засіданні надав копію листа Комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» № 730 від 26.03.2012 та заяву № 072-10/2319 від 23.08.2012 про приєднання додаткових доказів, які було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на виконання ухвали суду надіслав лист б/н від 03.08.2012.
Третя особа-1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи-2 в судове засідання також не з'явився, до відділу документального забезпечення суду надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні, яка колегією суддів була залишена без задоволення з огляду на те, що третя особа в порядку ст. 28 ГПК України має право особисто вести свої справи в господарському суді.
Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд» (замовник/відповідач) та ОСОБА_2 (пайовик/третя особа-1) було укладено договір на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 10.01.2006, за умовами якого сторони домовились про спільне будівництво багатокімнатної квартири, будівничий № 51, яка розміщена в двох рівнях на 1-му та 2-му поверсі житлового будинку, будівнича адреса: АДРЕСА_1, третій під'їзд. За умовами цього договору Замовник зобов'язується організувати будівництво квартири своїми силами та шляхом залучення третьої особи, а пайовик зобов'язувався забезпечити належним чином фінансування будівництва квартири та прийняти її у власність від замовника. Загальна площа квартири складає 250 м2, і є не остаточною (п.1.3 договору на пайову участь) (а.с. 24-25).
Пунктом 6.1 договору про пайову участь визначено, що замовник підтверджує, що з моменту підписання цього договору майнові права на квартиру переходять до пайовика. Приміщення оформляється у власність за актом приймання-передачі після введення об'єкта в експлуатацію. Договором передбачено, що замовник надає згоду пайовику на отримання кредиту по цьому договору під іпотеку цієї квартири (п.п.6.4. 6.5 договору).
Для оплати залишкової вартості об'єкту інвестування, 31.10.2007 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (перейменованим у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») (банк/позивач) та ОСОБА_2 (позичальник/третя особа-1) було укладено кредитний договір № 72107С36, за умовами якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 752 500, 00 грн з кінцевою датою погашення 15.07.2020 для оплати інвестування коштів у будівництво квартири будівничий АДРЕСА_1, згідно договору на пайову участь у будівництві квартири в житловому будинку № 73 від 10.01.2006 по АДРЕСА_1, укладеного з TOB «Корпорація «Райагробуд» (а.с. 11-13).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та позичальником було укладено договір іпотеки №72107Z41 від 31.10.2007, згідно якого ОСОБА_2. передала в іпотеку банку нерухоме майно, що стане її власністю в майбутньому, а саме, квартиру, будівничий № 51, загальною площею 250 кв.м. у житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с. 19-21).
Також 31.10.2007 між банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави № 72107Z42, за умовами якого заставодавець, з метою забезпечення виконання всіх своїх грошових зобов'язань перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором передала заставодержателю в заставу майнові права, а саме: право вимоги заставодавця до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд» за договором на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 10.01.2006 щодо повернення коштів у розмірі сплаченої вартості квартири 1 075 000, 00 грн або частини цієї вартості, що може виникнути у випадках, передбачених чинним законодавством України та/або інвестиційним договором, а також усіх інших платежів, штрафів та процентів (а.с. 22-23).
31.10.2007, з метою захисту інтересів банку, як кредитора пайовика, пайовик та замовник домовились про залучення банку, в якості третьої сторони, про що між цими сторонами до договору про пайову участь було укладено додаткову угоду №1, якою сторони доповнили зміст договору про пайову участь додатковими умовами. Згідно з умовами додаткової угоди пайовик отримує кредит у банку для оплати залишкової вартості кількості вимірних одиниць об'єкту, що дорівнює вартості 752 500, 00 грн та становить 70% загальної проектної площі об'єкта інвестування (а.с. 26-27).
Також 31.10.2007 між громадянкою ОСОБА_2, забудовником - TOB «Корпорація «Райагробуд» та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк «України» був укладений договір № 1 про уступку майнових прав, відповідно до якого, у випадку невиконання ОСОБА_2 будь-яких зобов'язань за кредитним договором №72107С36 від 31.10.2007, остання уступає банку майнові права на об'єкт інвестування. Пунктом 2 договору встановлено, що об'єктом інвестування є квартира, будівничий АДРЕСА_1, район забудови - Соснівський район, поверх - двох-ярусна квартира, розміщена на 1 та 2 поверхах, кількість кімнат - 4, загальна площа -250 кв. м. (а.с. 28).
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти на поточний рахунок ОСОБА_2 з послідуючим перерахуванням на рахунок TOB «Корпорація «Райагробуд», що підтверджується платіжним дорученням № 1353 від 05.11.2007 (а.с. 30).
Як зазначає позивач, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, тому, відповідно до п. 4.2 ст. 4 кредитного договору та п. 5.1 іпотечного договору банк вимагав від позичальника здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі, про що на адресу ОСОБА_2 було направлено лист-претензію № 072-20-2/2144 від 30.08.2010, яким повідомлено про порушення нею умов кредитного договору і наявність простроченої заборгованості за кредитним договором. Банк вимагав погашення заборгованості протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання даного листа. У разі непогашення заборгованості протягом зазначеного терміну Банк набуває право стягнути основну заборгованість, проценти та інші платежі шляхом звернення стягнення цих сум з предмету іпотеки (а.с. 31).
23.01.2012 позивач направив ОСОБА_2 вимогу № 072-10/177, у якій вимагав здійснити дії по оформленню правовстановлюючих документів на квартиру (а.с. 34-35).
Також 23.01.2012 позивач направив TOB «Корпорація «Райагробуд» вимогу № 072-10/178, у якій повідомив, що ОСОБА_2. ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, тому у банка виникли всі права за договором на пайову участь. Банк зобов'язав відповідача протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги передати у власність банку квартиру та оформити правовстановлюючі документи (а.с. 36-39).
ОСОБА_2. кредитні кошти банку не повернула, відповіді на претензії, ні вона, ні відповідач банку не надали.
В обґрунтування позовних вимог банк посилається на неналежне виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для переходу всіх майнових прав на спірну квартиру до банку, та відмову відповідача у вчиненні дій щодо передачі банку у власність спірного об'єкту та оформлення правовстановлюючих документів на нього, у зв'язку з чим просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 79) зобов'язати відповідача передати у власність позивачу добудовану квартиру з будівничим АДРЕСА_1, поверх -двох-ярусну квартиру, розміщену на 1 та 2 поверхах, кількість кімнат -4, загальна площа - 250 кв. м., оформивши акт прийому - передачі та всі необхідні правовстановлюючі документи .
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як було встановлено вище, додатковою угодою № 1 до договору на пайову участь від 31.10.2007, укладеною між ОСОБА_2, TOB «Корпорація «Райагробуд» та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» встановлено, що у разі порушення пайовиком умов кредитного договору пайовик зобов'язувався уступити банку всі майнові права за договором (п. 3.7 додаткової угоди).
Згідно договору від 31.10.2007 № 1 про уступку майнових прав у випадку невиконання ОСОБА_2 будь-яких зобов'язань за кредитним договором № 72107С36 від 31.10.2007, остання уступає банку майнові права на спірну квартиру, будівничий АДРЕСА_1, загальною площею - 250 кв. м.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами для заміни кредитора у зобов'язанні, може бути, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги (п.1 ст. 512 ЦК України).
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, у додатковій угоді №1 до договору на пайову участь, яка була укладена 31.10.2007 між ОСОБА_2, TOB «Корпорація «Райагробуд» та ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та у договорі від 31.10.2007 № 1 про уступку майнових прав, сторони встановили, що у випадку порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору, майнові права позичальника, які витікають з договору про пайову участь переходять до банку. Зокрема, у п. 4 договору про уступку майнових прав зазначено, що у відповідності до цього договору та Інвестиційного договору (б/н від 10.01.2006 укладеного між інвестором та організацією) організація (відповідач) зобов'язана передати банку у власність об'єкт інвестування, якщо до цього моменту об'єкт інвестування не було передано у власність інвестора.
За умовами пункту 5 договір набуває чинності з моменту невиконання інвестором зобов'язань за кредитним договором. Належним підтвердженням невиконання інвестором своїх зобов'язань за кредитним договором є відповідне письмове звернення банку до організації та інвестора.
З матеріалів справи вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 було введено в експлуатацію про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта від 26.12.2008.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, про що свідчать численні звернення банку із вимогами сплатити кредитні кошти та відсутність відповідних доказів у позичальника. ТОВ «Корпорація «Райагробуд» на виконання договору про дольову участь обьєкт інвестування - спірну квартиру, у власність ОСОБА_2 не передало, таким чином, у банку виникло право вимоги щодо передачі у власність квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції заперечив тотожність предмету іпотеки та вбудовано-прибудованого приміщення по АДРЕСА_1 не знайшло свого підтвердження, оскільки встановлення даного факту не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань з передачі у власність банку спірної квартири та оформлення правовстановлюючих документів, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2012 не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2012 у справі № 08/5026/674/2012 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2012 у справі № 08/5026/674/2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 08/5026/674/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя Рудченко С.Г.
Судді Кропивна Л.В.
Мальченко А.О.