04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
27.08.2012 № 5011-69/4979-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Кропивної Л.В.
при секретарі Чуприні І.В.
за участю представників:
від позивача: Круподер С.А. (дов. №93/2012/021/16-22 від 16.02.2012);
Ковальчук Т.В. (дов. №Д07/2012/01/18-1 від 18.01.2012);
від відповідача: ОСОБА_4 - НОМЕР_1;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2012р.
у справі № 5011-69/4979-2012 (суддя - Стасюк С.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про стягнення 4 695,60 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 року у справі № 5011-69/4979-2012 позов задоволено повністю: стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 4 695,60 грн. - заборгованості та 1 609,50 грн. - судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємць ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не було здійснено остаточного розрахунку оплати за приєднання до електроустановок до технічного рішення, тобто станом на 26.08.2008 суму наданих послуг не було узгоджено з відповідачем, що в свою чергу призвело до відсутності у відповідача зобов'язання з оплати.
Як зауважує скаржник, позивач зазначив, що з втратою чинності «Правил приєднання електроустановок до електричних мереж», затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 14.12.2005р. №1137 (Постанова втратила чинність на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №1050 від 29.08.2008 р.), Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про затвердження Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж» від 19.07.2007 р. №983» (Постанова втратила чинність на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 1049 від 29.08.2008р.), тобто на момент коли позивач повинен був здійснити остаточний розрахунок та видати рахунок-фактуру законодавством було скасовано порядок обрахування плати за приєднання до електричних мереж.
Окрім того, скаржник зазначає, що в рішенні Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 зазначено, що відповідачем не було надано відзиву на позов, представника не було направлено, хоча був повідомлений належним чином, однак ухвали та рішення Господарського суду м. Києва надсилалися на неповну адресу відповідача, а саме без зазначення номеру квартири, а тому відповідач не зміг вчасно надати відповідні заперечення та пояснення, що і призвели до прийняття завідомо неправомірного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю не погоджується з доводами апеляційної скарги, посилаючись на їх недоведеність та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 28.07.2012 рік.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:
До Господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київенерго» з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 4 695,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 4105/43109/26165 від 03.04.2008 року про приєднання до електричних мереж, в частині оплати за надані позивачем послуги.
Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 4695,60 грн., але не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи з наступних підстав:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство "Київенерго" (власник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (замовник) було укладено договір № 4105/43109/26165 03.04.2008 року про приєднання до електричних мереж (надалі по тексту - Договір).
При виконанні умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж (далі -ППЕЕМ), затвердженими постановою НКРЕ від 14.12.2005 року № 1137, Методикою обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженою постановою НКРЕ від 19.07.2007 року № 983 (далі -Методика), та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до п. 1.1. Договору власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником за власний рахунок:
- технічних умов в повному обсязі;
- розроблення та узгодження Проектної документації;
- укладання замовником договору про постачання електричної енергії та у необхідних випадках договору про спільне використання технологічних електричних мереж або договору про технічне забезпечення електропостачання.
В до п. 1.2. Договору, сторони вказали, що замовник зобов'язується здійснити оплату послуг за приєднання згідно з розрахунком, передбаченим п. 3.1 договору.
Технічні умови, узгоджена проектна документація, видане технічне рішення та розрахунок є додатками до цього договору. Зміни до технічних умов, проектної документації, технічного рішення можуть бути внесені в установленому ППЕЕМ порядку (п. 1.3. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що власник зобов'язаний підключити електроустановку замовника до своїх електромереж протягом 5 робочих днів після виконання замовником вимог передбачених пунктом 2.2. Договору та пунктом 5.2. ППЕЕМ, прийняття електроустановки та оформлення акта допуску на підключення електроустановки.
Відповідно до п. 2.2. замовник зобов'язаний виконати вимоги технічних умов № 43109 (додаток 1 до цього Договору) на приєднання електроустановок замовника до електромереж власника у повному обсязі і в термін до 03.04.2010 року відповідно до черг забудови; забезпечити розроблення проектної документації згідно з виданими замовнику технічними умовами у встановленому ППЕЕМ порядку; узгодити з власником мереж проектну документацію у встановленому ППЕЕМ порядку; після узгодження з власником проектної документації звернутися протягом 5 робочих днів для отримання розрахунку; платити вартість наданих власником послуг з приєднання дот електричних мереж у точці приєднання згідно з розрахунком , передбаченим пунктом 3.1. Договору.
Плата за приєднання електроустановок замовника визначається, наданому замовнику, складеному на підставі узгодженої проектної документації та відповідно до методики та ППЕЕМ, який після підписання сторонами стає невід'ємною частиною цього Договору. Оплата послуг за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника проводиться замовником протягом 20 робочих днів після одержання розрахунку, однак не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок замовника (п. 3.1, 3.2. Договору).
Відповідно до п. 5.1. ППЕЕМ від 31.07.1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Відповідно до ППЕЕМ одним з етапів укладання договору про користування електричною енергією є підключення та приєднання електроустановок споживача до електричних мереж енергопостачальної організації після виконання споживачем у повному обсязі технічних умов, проектної документації, оплати вартості підключення.
Позивач зобов'язався за плату, здійснити приєднання та підключення електроустановки замовника до електричних мереж на об'єкті за адресою : АДРЕСА_2, до своїх електричних мереж, відповідно до договору № 4105/43109/26165 від 03.04.2008 року .
Як свідчать матеріали справи, позивачем, на виконання умов Договору було здійснено приєднання електроустановки відповідача за адресою: АДРЕСА_2, до електричних мереж позивача та здійсннено "Попередній розрахунок плати за приєднання електроустановок замовників відповідно до технічних умов № 43109 від 03.04.2008 року", який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до розрахунків вартості наданих позивачем послуг з приєднання до електричних мереж, до яких загальна сума становить 4 695,60 грн.
Оплата послуг, згідно з пунктом 3.2. Договору, за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника проводиться замовником протягом 20 робочих днів після одержання розрахунку, однак не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок замовника.
В матеріалах справи, міститься витяг з журналу підключень/відключень, відповідно до якого безпосереднє підключення відповідача відбулось 23.04.2009, а отже 17.04.2009 був кінцевим терміном для оплати послуг за Договором про приєднання, зі спливом якого відповідач порушив умови договору і відповідно до якої і відраховується строк позовної давності.
З наданих позивачем доказів вбачається, що він виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з приєднання та підключення електроустановок замовника, на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2, до своїх електричних мереж, що також підтверджується Актом допуску до експлуатації електроустановок споживача № 04-02-000086 від 20.03.2009 року, Актом збереження пломб розрахункового обліку електроенергії № 317/33 від 18.05.2009 року, Договором № 61045 від 17.04.2009 року про постачання електричної енергії, які підписанні уповноваженою особою товариства позивача та відповідачем.
Зауважень щодо наданих послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за надані позивачем послуги не здійснив.
В свою чергу, відповідач вказану суму не оплатив.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічна норма міститься і в ст..526 ЦК України.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія - вимога № 034/01-967 від 21.02.2012 про сплату заборгованості, на загальну суму 4695,60 грн. у тому числі ПДВ.
Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, суму боргу не сплатив.
Таким чином, відповідачем належним чином не доведено обставини, на які він посилається, щодо несплати боргу в повному обсізі.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 4 695,60 грн. належним чином доведений, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 4 695,60 грн. заборгованості за Договором № 4105/43109/26165 від 03.04.20008 року про приєднання до електричних мереж є обгрунтованими.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі, про те, що позивачем не було здійснено остаточного розрахунку оплати за приєднання до електроустановок до технічного рішення, тобто станом на 26.08.2008 суму наданих послуг не було узгоджено з відповідачем, що в свою чергу призвело до відсутності у відповідача зобов'язання з оплати, оцінюється судом критично, оскільки відповідно до п. 2.2.9 договору про приєднання, відповідач мав право після узгодження з власником проектної документації звернутися протягом 5 робочих днів після отримання розрахунку. Узгодження проектної документації підтверджується отриманням технічного рішення №43109, яке відповідач отримав 15.09.2008 (відповідно до офіційного опублікування постанови НКРЕ стосовно скасування Методики обрахування плати за приєднання.) Відповідач мав час для звернення до компанії «Київенерго» для отримання остаточного розрахунку, а за умовами договору відповідач був зобов'язаний звернутися для цього на протязі 5 робочих днів.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не повідомлення відповідача про слухання справи № 5011-69/4979-2012, з огляду на наступне:
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, місце проживання є: 02121, АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом м. Києва на адресу відповідача 02121, АДРЕСА_1, було надіслано процесуальні документи (Ухала про порушення провадження у справі від 18.04.2012, Ухвали про відкладення розгляду справи від 11.05.2012, від 29.05.2012 та рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.2012 року) (а.с. 3-4, 69,) без зазначення номеру квартири, що в свою чергу є порушенням процесуального права.
Саме адреса Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 02121, АДРЕСА_1, як адреса відповідача, однак дана адреса не є вірною, оскільки Господарським судом м. Києва не зазначено номеру квартири.
Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», а саме, порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої ст. 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з п. 2 ст. 103 ГПК приймає нове рішення.
Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог ст. 64 ГПК.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, та з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга є частково обґрунтованою.
Керуючись ст. ст.101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м.Києва від 08.06.2012р. у справі № 5011-69/4979-2012 у скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 4 695 (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн. 60 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Матеріали справи № 5011-69/4979-2012 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Рудченко С.Г.
Судді Мальченко А.О.
Кропивна Л.В.