36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
23.08.2012 Справа № 18/1100/12
м. Полтава
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", пр. Перемоги, 5-А, м. Київ, 01135, юридична адреса: с. Мазанка, вул. Садова, 19, АР Крим, 97530
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 6606,98 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
Від позивача: Дементьєв О.І., довіреність від 27.02.2012 року № 01/17с-84;
Від відповідача: ОСОБА_1
Рішення приймається після перерви, оголошеної в засіданні 21.08.2012 року.
Розгляд справи продовжувався на 15 днів ухвалою від 12.07.2012 року.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 6606,98 грн., з яких: 4668,00 грн. -основна заборгованість за договором поставки від 22.08.2011 року № 0980-524; 1566,10 грн. -штраф, 283,25 грн. -пеня; 32,68 грн. -інфляційні витрати; 56,95 грн. -три відсотки річних.
Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач визнає основну заборгованість в сумі 4668,00 грн., проте вважає, що штраф у розмірі 1849,35 грн. для такої заборгованості є надто великим та просить суд зменшити його, також у відзиві на позов (а.с. 44) відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на чотири місяці.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
22.08.2011 року сторони уклали договір поставки № 0980-524 (далі -Договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язався передавати у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити товар (алкогольні та безалкогольні напої) в асортименті, партіями згідно накладних на умовах цього договору.
Позивач у грудні 2011 року здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 7830,48 грн.
Поставлений позивачем на виконання умов Договору товар було прийнято відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості. Факт передачі товару на загальну суму 7830,48 грн. підтверджується видатковою накладною № РН-24-037363 від 29.12.2011року та № РН-24-037486 від 30.12.2011 року (а.с. 114-12) з підписом уповноваженої особи відповідача та відтиском печатки. У п. 2.10 Договору сторонами узгоджено, що оскільки поставка продукції буде здійснюватися централізовано -кільцевими перевезеннями, відпуск продукції покупцю може здійснюватися без довіреностей на отримання цінностей. В матеріалах справи знаходиться лист від приватного підприємця ОСОБА_1 зі зразками печатки/штампа та списку матеріально-відповідальних осіб, уповноважених приймати товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Кримська водочна компанія" без видачі довіреності (а.с. 10).
Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, що продавалася за договором, узгоджувалися сторонами при підписанні накладної і вказувалися в ній згідно п. 2.1. Договору.
П. 2.8. Договору сторони узгодили, що покупець сплачує кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі. Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідачем за накладною від 29.12.2011 року закінчився 06.01.2012 року, а за накладною від 30.12.2011 року -07.01.2012 року.
Договірні зобов'язання щодо оплати товару відповідач виконав частково. За розрахунком позивача основна заборгованість відповідача станом на момент розгляду справи в суді становить 4668,00 грн., що відповідачем визнається.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).
Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар визнає, проти заявленої до стягнення суми боргу не заперечує. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за переданий товар на суму 4668,00 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
На підставі зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення 56 грн. 95 коп. - 3% річних за період з 07.01.2012 року по 03.06.2012 року, та 32,68 грн. інфляційних витрат за аналогічний період.
Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % відсотків річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем заявлено до стягнення 283,25 грн. пені, яку він нарахував з 07.01.2012 року по 03.06.2012 року -148 днів прострочки (розрахунок в мат. справи, а.с. 3).
Суд задовольняє заявлену суму пені, оскільки її розмір та період нарахування є обґрунтованими, відповідають закону та договору.
Також сторони пунктом 4.1. Договору передбачили, що у випадку несвоєчасного виконання зобов'язання щодо оплати понад 30 календарних днів, крім пені покупець повинен сплатити продавцю штраф у розмірі 20 відсотків від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.
Позивачем заявлено до стягнення 1566,10 грн. штрафу (20 відсотків від суми боргу 7830,48 грн.) за невиконання відповідачем зобов'язання в частині оплати переданого товару.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд враховує, що штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання -неустойки. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу. При цьому законом не встановлено обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.
Суд враховує, що штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання -неустойки. Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони можуть врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Умовами Договору передбачено цивільно-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу. При цьому законом не встановлено обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання і таке застосування чинному законодавству не суперечить, яке встановлює обмеження лише щодо розміру такої форми неустойки як пеня.
Судом приймається до уваги правова позиція Верховного Суду України з даного питання, зокрема, в постанові від 09.04.2012 року по справі № 12/039. Згідно ст. 111-28 ГПК України Рішення Верховного Суду України , прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Таким чином, одночасне застосування штрафу та пені, у разі неналежного виконання зобов'язань за Договором, не суперечить вимогам закону та умовам Договору.
Відповідач у відзиві на позов (а.с. 44) просить зменшити суму штрафних санкцій по даній справі до 300 грн. та розстрочити виконання рішення суду на 4 місяці до 31.12.2012 року. Своє клопотання він обґрунтовує тим, що сума штрафних санкцій в розмірі 1849,35 грн. є завеликою, що на даний час доходи відповідача складають близько 3000,00 грн. на місяць, в той час як витрати зі сплати боргових та кредитних зобов'язань в сукупності перевищують 30 000,00 грн., тому для виконання рішення суду повністю по даній справі відповідачу необхідна розстрочка.
При вирішенні питання щодо стягнення штрафу та розстрочки виконання рішення судом враховується таке.
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Матеріали справи та надані відповідачем пояснення свідчать про наступне.
Згідно наданих відповідачем доказів, а саме: рішення третейського суду, актів звіряння розрахунків, кредитного договору - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться у важкому фінансовому стані та несе витрати зі сплати боргових та кредитних зобов'язань близько 30 000,00 грн. (а.с.70-72). Суд приймає, також, до уваги, ступінь виконання боржником зобов'язань за договором поставки від 22.08.2011 року № 0980-524, а саме -той факт, що незважаючи на важкий фінансовий стан відповідач забезпечив оплату на суму 2000,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 11.05.2012 року. Застосування до відповідача штрафу у розмірі 1566,10 грн. може привести до погіршення фінансового стану відповідача ще в більшій мірі, або припинення його підприємницької діяльності.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи майнові інтереси обох сторін, у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує штраф на 50 %. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу на суму 783,05 грн., в частині стягнення 783,05 грн. пені у позові відмовляється.
На підставі зібраних доказів, суд вбачає наявність виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення. Враховуючи матеріальні інтереси сторін, а також те, що позивач проти розстрочки виконання рішення не заперечує, згідно п.6 ст. 83 ГПК України Господарський суд приймає рішення з розстрочкою його виконання на 2 місяці з оплатою боргу рівними частинами до 01.10.2011 року та до 01.11.2012 року.
Згідно п.6.3. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.
Таким чином, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83 (п. 3,6 ч. 1),84-85, ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПРУ АТ "Фінанси та кредит", МФО 331832 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", пр. Перемоги, 5-А, м. Київ, 01135, юридична адреса: с. Мазанка, вул. Садова, 19, АР Крим, 97530, код 36499654, п/р 2600716690 КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Сімферополь, МФО 324021 -4668 грн. 00 коп. боргу; 283 грн. 25 коп. - пені; 783 грн. 05 коп. -штраф; 56 грн. 95 коп. - 3% річних від простроченої суми; 32 грн. 68 коп. -інфляційних витрат; 1609 грн. 50 коп. судового збору з розстрочкою виконання рішення на 2 місяці з оплатою боргу рівними частинами до 01.10.2011 року та до 01.11.2012 року.
3. В частині стягнення 783,05 грн. пені у позові відмовити.
4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.
Суддя І.І.ПУШКО