"30" серпня 2012 р.Справа № 3/47/5022-639/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Тернопільського району в інтересах держави вул. За Рудкою, 35, м. Тернопіль в особі Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1
про cтягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Повер Т.К. -представник по довіреності №5131/25 від 27.12.2011 р.
від відповідача: не з'явився
за участю прокурора - Козловський А.І., стажист (на посаді помічника прокурора) Тернопільського району -посвідчення №99 від 21.11.2011 р.
Суть справи:
Прокурор Тернопільського району в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за понадлімітне використання електроенергії в сумі 6853 грн. 39 коп.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) та в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та прокурору роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
05 грудня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (постачальник) та СПД - ФО ОСОБА_2 (споживач) уклали між собою договір №868 про постачання електричної енергії, згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю (згідно додатку №1), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності, згідно додатку №5. Приєднана потужність у точці підключення становить (згідно додатку №3) (п.1.1. Договору) .
Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2. п.2.2. та п.п. 2.3.1, 2.3.2. п.2.3. даного Договору, постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем, визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 1336 кВт, в свою чергу споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки (згідно додатку №3).
Згідно п.п. 4.2.2. п.4.2. Договору, сторони передбачили, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці від фактичної спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше.
Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу") (п. 5.1. Договору).
Пунктом 9.4. даного договору, передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2012р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У відповідності до п.10 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії від 05.12.2011р. №868, у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії, Споживач оплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України "Про електроенергетику". У випадку перевищення договірної величини потужності споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності. Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, не пізніше ніж за п"ять робочих днів до його закінчення, звернутися до Постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема додатку № 1 до договору № 868 від 05.12.2011р. на квітень 2012 року та на червень 2012 року встановлена договірна величина споживання електроенергії 20000 кВт/год., а фактично відповідачем було спожито електричної енергії у квітні 2012 року - 20480 кВт/год., що на 480 кВт/год. перевищує договірну величину, а у червні 2012 року - 26800 кВт/год. , що на 6800 кВт/год. перевищує договірну величину, що підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії за квітень 2012 року та за червень 2012 року, що свідчить, проте, що ФОП ОСОБА_2 в порушення умов договору в квітні 2012 року та в червні 2012 року перевищив договірну величину споживання електроенергії, визначену додатком № 1 до вищевказаного договору разом на 7280 кВт/год., відтак, зобов'язана сплатити позивачу 6853 грн. 39 коп.
Відповідно до умов Договору, ФОП ОСОБА_2 зобов'язана була сплатити за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 6853 грн. 39 коп. на підставі виставлених рахунків №0000868/3 від 20.04.2012 року на суму 447,79 грн. та №0000868/3 від 20.06.2012р. на суму 6405,60 грн., однак, свої зобов'язання не виконала, кошти не перерахувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у відповідача перед позивачем на суму 6853 грн. 39 коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання (купівлі -продажу) електроенергії, згідно якого, в силу статей 712, 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, визначено, що за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до частин 1, 3, 6 статті 276 Господарського кодексу України, відповідно, загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін; показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язковим для сторін договору; розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Пунктом 4.2. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. передбачено, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Відповідно до пункту 6.14., пункту 6.16. Правил КЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.
Позивачем направлялися відповідачу претензії про неналежне виконання умов договору, в порядку статті 530 ЦК України, які останній залишив без відповдіного реагування.
Оцінивши наявні матеріали в їх сукупності, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 6853 грн. 39 коп., документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В силу вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -64380,00 грн.
Враховуючи зазначене судовий збір у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 32, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 629, 712, 714 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193, 275, 276, 277 ГК України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1 в користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль на р/р 260383081000985 в Тернопільському обласному управлінні ВАТ "Державний Ощадний банк України" - 6853 грн. 39 коп. боргу за понадлімітне споживання електричної енергії .
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) АДРЕСА_1 в дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль, 22030001, р/р 31217206783002 ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001) - 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
4. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "31" серпня 2012 року, через місцевий господарський суд.
6. Рішення направити сторонам у справі та прокурору.
Суддя І.М. Турецький