ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
30.08.12 Справа № 17/5014/1663/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до Міського комунального підприємства «Жилкомфорт», м. Луганськ
про стягнення 17178 грн. 53 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Костенко А.В., довіреність № 303 від 17.01.2012;
від відповідача -не прибув;
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію у сумі 16633,88 грн., пені у сумі 274,66 грн., інфляційні нарахування у сумі 100,18 грн., 3% річних у сумі 169,81 грн., за договором про постачання електричної енергії №1808 від 05.01.2005.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 26.07.2012, 30.08.2012 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд
Між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (позивач у справі), як Постачальником, та МКП «Жилкомфорт»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 1808 від 05.01.2005 на постачання електричної енергії (далі -Договір), за яким Постачальник, зобов'язався постачати електричну енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику її вартість.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору Споживач зобов'язався для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно останнього числа згідно з додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" знімати покази розрахункових електролічильників, електролічильників субспоживачів, оформляти результати відповідно до додатку „Форма „Звіт про використану електроенергію" та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Луганської філії постачальника електричної енергії за адресою: м. Луганськ, кв. Гаєвого, 35а для подання звіту про спожиту електроенергію за розрахунковий період (місяць) і отримання рахунків для здійснення розрахунку за активну електроенергію та інших платежів, передбачених договором.
У відповідності з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію у листопад 2011 року - лютому 2012 року відповідачеві належним чином.
Однак, відповідачем умови договору по повній сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року в сумі 16633,88 грн., на сплату якої позивачем було виставлено рахунки (а.с.29-45).
Станом на день слухання даної справи борг в сумі 16633,88 грн. не погашений.
У зв'язку з тим, що відповідач умови договору порушив та вартість послуг з постачання електроенергії не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 274,66 грн., інфляційні нарахування у сумі 100,18 грн., 3% річних в сумі 169,81 грн., у судовому порядку.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу на виконання умов Договору за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року в сумі 16633,88 грн. та виставлення рахунків на її оплату. Однак, зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність боргу за спожиту активну електроенергію за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року в сумі 16633,88 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 274,66 грн. за період згідно наданого розрахунку (а.с.10).
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Отже, зазначена пеня є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та підлягає до стягнення.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 100,18 грн. та 3% річних в сумі 169,81 грн., за періоди згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.11-12).
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання
Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 100,18 грн. та 3% річних -в сумі 169,81 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахування викладеного, позов задовольняється в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства „Жилкомфорт", м. Луганськ, кв. Героїв Брестської крепості, 31а, ідентифікаційний код 30597192, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937,
- на р/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 304665, заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 16633,88 грн. 60 коп., видати наказ.
- на р/рахунок № 2600218961 у ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, інфляційні нарахування в сумі 100,18 грн., 3% річних у сумі 169,81 грн. та пеню в сумі 274,66 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 04.09.2012.
Суддя О.С. Фонова