Іменем України
"27" листопада 2007 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Храпак Н.М. , Бахметової В.Х.
при секретарі - Гачинській М. В.
з участю - відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Тернополі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького
районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2007 року по справі за
позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної приватному
підприємцю внаслідок порушення покладених на працівника трудових
обов'язків,
встановила:
в липні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної приватному підприємцю внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов"язків.
Позивач вказав, що відповідачка, працюючи продавцем в належному йому магазині, який знаходиться в с. Кривчики Збаразького району, будучи матеріально відповідальною на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, недобросовісно відносилася до виконання своїх обов"язків, внаслідок чого позивачу було завдано шкоду на суму 2139, 96 грн. Зокрема, при проведенні ревізії товарно- матеріальних цінностей 19 червня 2007 року було виявлено недостачу товару на суму 1024, 74 грн., відпуск товару без оплати на суму 161, 20 грн. та псування товару на суму 954, 02 грн.
Справа № 22а -1037 Головуючий у 1-й інстанції Данилевич H.A.
Категорія 42 Доповідач Храпак H.M.
2
Рішенням Збаразького районного суду від 19 вересня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2139, 96 грн. завданої матеріальної шкоди, 81 грн. судових витрат та 150 грн. витрат по оплаті юридичної допомоги. Всього 2370, 96 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Збаразького районного суду від 19 вересня 2007 року скасувати і справу направити на новий судовий розгляд, вказавши на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом було порушено право відповідачки на захи ст.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із слідуючих мотивів.
Згідно зі ст. ст. 130, 134 ч.1 п.1 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Судом встановлено, що відповідачка перебувала у трудових відносинах з позивачем на підставі трудового договору № 5 від 1 березня 2004 року. Даний факт підтверджується і показами самої відповідачки, даними в судовому засіданні в суді першої інстанції, і товарними накладними, згідно яких вона була одержувачем товару.
Тому, доводи апелянтки про те, що вона не перебувала у трудових відносинах з позивачем, колегія суддів вважає надуманими.
Крім цього, з відповідачкою 1 січня 2006 року був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого її робота продавця була безпосередньо пов"язана зі збереженням грошових коштів, матеріальних цінностей, а також вона була зобов'язана приймати заходи для запобігання нестачі, розкраданню, знищенню і псуванню матеріальних цінностей.
3
Враховуючи те, що крім відповідачки доступу до магазину не мав ніхто, за винятком її доньки ОСОБА_3, якій вона особисто давала ключі, колегія суддів вважає, що суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що саме через неналежне виконання своїх обов"язків відповідачкою допущено недостачу та псування товарно-матеріальних цінностей.
Доводи апелянти, що вона була позбавлена судом можливості на захист своїх прав, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання, що відповідачка приймала участь в судових засіданнях, самостійно давала пояснення і виступала в судових дебатах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, прийшла до висновку, що постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів:
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Збаразького районного суду від 19 вересня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення ухвали апеляційного суду.