4 грудня_ 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Парандюк Т.С.
Суддів Храпак Н.М. , Ткач З.Є.
при секретарі Танцюрі Л.В.
з участю сторін : представника апелянта
Панченка А.В. та ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя на рішення Тернопільського міськрайсуду від 27 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя, Тернопільської міської ради, третьої особи ТзОВ " Міське бюро технічної інвентаризації про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, колегія суддів,
У червні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу гаража АДРЕСА_1 в м. Тернополі та визнання на нього права власності, посилаючись на те, що ще у 1990 році купила його, внісши обумовлену суму в касу КЕВ м. Тернополя( раніше КЕЧ Тернопільського району), а гараж був переданий їй в користування. Проте договір купівлі-продажу не був оформлений письмово, хоча всі умови були виконані. В даний час відповідач заперечує проти його оформлення.
Рішенням Тернопільського міськрайсуду від 27 вересня 2007 року вирішено позов задоволити.
В апеляційній скарзі квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернополя просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд невірно застосував
Справа № 22а-1085 Головуючий у 1 -й інстанції-Хома М. В.
Категорія 12 Доповідач - Парандюк Т.С.
2
норми матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, заперечення позивачки, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (ред. 1963 р.), ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
З матеріалів справи вбачається 19 жовтня 1990 року на підставі наказу начальника Тернопільського КЕЧ району № 101 була створена комісія для визначення вартості гаражів, що продаються. Начальником Тернопільського гарнізону 29 жовтня 1990 року був затверджений список осіб, кому гаражі повинні бути продані, в т.ч.1 ОСОБА_1
Оціночна вартість гаража № 4 станом на 30.10.1990 р. становила 417, 07 крб., яка і була внесена позивачкою 31.10.1990 р. в касу КЕЧ, що підтверджено квитанцією до прохідного касового ордера № 557 та поясненнями представника відповідача. Після цього гараж був переданий ОСОБА_1, яким користується по даний час. 9 липня 1996 року керівництво Прикарпатського військового округу дало згоду на оформлення права власності на вказаний гараж за позивачкою, проте цей дозвіл не був реалізований, хоча тривалий час 17 років відповідач право ОСОБА_1 не оспорював.
ст. 224 ЦК УРСР (ред 1963 р.), ст. 655 ЦКУ передбачає, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати у власність покупця майно, а той зобов'язується прийняти майно і оплатити його вартість.
Проаналізувавши докази по справі в сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу гаражу та виконані його істотні умови. З даним висновком суду колегія погоджується.
Відповідно до ст. 47 ч.2 ЦК УРСР ( ред. 1963 р.) - якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати її дійсною.
Рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Посилання апелянта на те, що начальник Тернопільського КЕЧ району не був наділений повноваженнями щодо продажу гаража позивачці, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
Підстав для скасування постановленого рішення з мотивів, викладених в
3
апеляції, колегія суддів не має.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК. України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернополя відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайсуду від 27 вересня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.