Іменем України
"27" листопада 2007 року. Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Храпак Н.М. , Гірського Б.О.
при секретарі - Гачинській М. В.
з участю - позивачки ОСОБА_1 та представника відділу освіти
Борщівської райдержадміністрації - Вінтонюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М. Тернополі цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та відділу освіти
Борщівської райдержадміністрації на рішення Борщівського районного суду
Тернопільської області від 7 вересня 2007 року по цивільній справі за
позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Борщівської
райдержадміністрації про стягнення надбавки до заробітної плати за вислугу
років, матеріальної допомоги на оздоровлення, відшкодування за комунальні
послуги та моральної шкоди,
встановила:
в липні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відділу освіти Борщівської райдержадміністрації про стягнення надбавки за вислугу років, яка передбачена ст. 57 Закону України "Про освіту", за період з 1997 по 2002 рік у сумі 2034, 08 грн., допомогу на оздоровлення за період з 1998 по 2002 рік у сумі 744 грн., компенсацію за оплату комунальних послуг в сумі 971, 10 грн. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В подальшому позивачка уточнила позовні вимоги і просила суд стягнути з відповідача нараховану на час розгляду справи заборгованість по виплаті надбавки до заробітної плати за вислугу років та матеріальну допомогу на оздоровлення в загальній сумі 1149, 39 грн., компенсацію витрат на комунальні послуги в сумі 971, 10 грн., моральну шкоду в сумі 2500 грн., 58, 40 грн. судового збору, 61, 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, витрати на правову допомогу у сумі 800 грн., витрати пов"язані з переїздами до іншого населеного пункту у сумі 442, 87 грн., за виготовлення ксерокопій у сумі 10, 66 грн., за пересилку документів у сумі 10, 76 грн.
Справа № 22а -1034 Головуючий у 1-й інстанції Денисова Т.С-
Категорія 39 Доповідач Храпак Н.М.
2
Справа неодноразово розглядалася судами області і останнім рішенням Борщівського районного суду від 7 вересня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відділу освіти Борщівської райдержадміністрації Тернопільської області в користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки до заробітної плати за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення в загальній сумі 1149, 39 грн., компенсацію витрат на комунальні послуги в сумі 971, 10 грн.
Стягнуто з відділу освіти Борщівської райдержадміністрації судовий збір в дохід держави в сумі 51 грн., 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також в користь ОСОБА_1 стягнуто 111 грн. судових витрат, 230 грн. витрат на правову допомогу.
У задоволенні інших вимог відмовлено за безпідставністю.
Позивачку від сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи звільнено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з відповідача в її користь індексацію грошових доходів, зокрема надбавки та матеріальної допомоги, а також моральну шкоду, посилаючись на те, судом необгрунтовано не враховано Закон України від 6 лютого 2003 року "Про індексацію грошових доходів населення" та безпідставно не відшкодовано моральну шкоду.
В апеляційній скарзі відділ освіти Борщівської райдержадміністрації просить рішення Борщівського районного суду від 7 вересня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити, оскільки дане рішення не відповідає нормам Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів".
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи
із слідуючих мотивів.
Згідно з ч.7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і укладеного трудового договору.
3
Статтею 57 Закону України "Про освіту" від 23 березня 1996 року передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів освіти, в тому числі, відповідно до абзацу восьмого та десятого частини першої - виплата надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, які введені в дію відповідно з 1 січня 1997 року та з 1 січня 1998 року.
Крім того, відповідно до абзацу першого частини четвертої цієї ж статті, педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості забезпечується безплатне користування житлом з опаленням і освітленням в межах встановлених норм.
Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику розгляду судами законодавства про оплату праці" при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цив виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінанасування.
Статтею 57 Закону України "Про освіту" таких обмежень не
передбачено.
Також, відповідно до ст. 22 Закону україни "Про оплату праці" суб"єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Отже, колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про те, що слід з відповідача стягнути заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років та допомогу на оздоровлення в розмірі 1149, 39 грн., а також компенсацію витрат за комунальні послуги в сумі 971, 10 грн.
Доводи апелянта - представника відділу освіти Борщівської райдержадміністрації про те, що стягнення заборгованості одночасно не відповідає нормам Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", колегія не приймає до уваги з огляду на те, що зазначеним законом визначено виплату - заборгованістю держави, тобто встановлено, що педагогічні працівники мають право на ці виплати і визначено добровільний порядок погашення заборгованості. Однак, за змістом рішень Європейського
4
Суду з прав людини та Конституції України заробітна плата є приватною власністю і власник має право на свій розсуд розпоряджатись цією власністю.
Також, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянтки ОСОБА_1 про те, що судом не стягнуто в її користь індексацію грошових доходів, оскільки вказаної вимоги в установленому порядку вона не заявляла.
Крім цього, колегія суддів вважає обгрунтований висновок суду про те, що відсутня вина відповідача у виникненні суми заборгованості, а тому в частині стягнення моральної шкоди в користь позивачки суд правильно
відмовив.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, прийшла до висновку, що постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 п.1 ч.1 ЦПК України, колегія
суддів:
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відділу освіти Борщівської райдержадміністрації відхилити.
Рішення Борщівського районного суду від 7 вересня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення ухвали апеляційного суду Тернопільської області.