Справа № 22 ц - 3645/ 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції Пархоменко О.В.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
14 грудня 2007 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Мережко М.В.
Суддів - Коцюрби О.П., Голуб С.А.
При секретарі - Сторожук І.П.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ « Центростальконструкція « на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ « Центростальконструкція" про поновлення на посаді, стягнення компенсації за вимушений прогул та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила:
17 травня 2007 р ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з червня 2004 року вона працює у відповідача юристом з позовно-претензійної роботи та начальником юридичного відділу.
04 травня 2007 року її було звільнено з роботи за п.4 ч.1 .ст. 40 КЗпП України (прогул) наказом №14.
Позивачка вважає таке звільнення незаконним, оскільки ніяких порушень дисципліни з її боку не було, претензій з боку відповідача до позивачки також не було.
Позивачка вважає, що абсолютно несумісним з її посадою було б її знаходження в офісі протягом 8 годин робочого дня.
Позивачка просила поновити її на посаді, стягнути з відповідача заробіток за час вимушеного прогулу , та стягнути моральну шкоду.
В подальшому позивачка уточнила свої вимоги - просила поновити її на посаді, стягнути на її користь суму заробітної плати за час вимушеного прогулу з 04 травня 2007 року по дату поновлення на роботі у розмірі посадового окладу00204 500 грн в місяць, моральну шкоду, заподіяну незаконним звільненням в сумі 50 000 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2007 р. позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу ВАТ « Центростальконструкція" , стягнуто з ВАТ « Центростальконструкція" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13 452 , 53 грн з 04 травня 2007 року по 11 вересня 2007 року, в доход держави 8, 50 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом першої інстанції встановлено , що позивачка з 06 червня 2004 року по 04 травня 2007 року працювала у Відкритому акціонерному товаристві «Центростальконструкція « на посаді начальника юридичного відділу.
Згідно наказу № 14-к від 04 травня 2007 року позивачка звільнена з роботи за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за прогул, з тих підстав, що 28 квітня 2007 року голові правління ВАТ « Центростальконструкція « надійшла доповідна записка про факти систематичної відсутності на роботі начальника юридичного відділу ОСОБА_1, що призводить до незручностей та затримок виробничого процесу та є порушенням трудової дисципліни .
В наказі також зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня у робочий час на робочому місці без поважних причин більше трьох годин підряд або сумарно 05; 06; 11;12; 13;18;25; 27 квітня 2007 року, а 20 квітня 2007 року протягом усього робочого дня, у своїх письмових поясненнях від 04 травня 2007 року ОСОБА_1 поважних причин відсутності на робочому місці не вказала, наведені нею причини відсутності є надуманими та не відповідають дійсності.
Судом також встановлено, що головний бухгалтер підприємства Вангородська О.В. двічі зверталася із службовими записками про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, і неможливості у зв"язку з цим підгодовувати належним чином документи та вирішити оперативні питання діяльності товариства - 21 березня 2007 року та 28 квітня 2007 року.
Встановлено, що працівниками ВАТ « Центростальконструкція" був складений висновок службової перевірки за фактами систематичної відсутності на роботі начальника юридичного відділу ОСОБА_1, який затверджений головою правління ВАТ- ОСОБА_2.
Відповідно до п.4.ч.1.ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
У відповідності до ст.. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни то працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана, звільнення.
Відповідно до ст.. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення . За кожне порушення трудової дисципліни можу бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Як вбачається з висновку службової перевірки , ОСОБА_1 була відсутня протягом квітня на робочому місці в робочий час без поважних причин, однак ніяких заходів реагування на порушення позивачкою трудової дисципліни з боку керівництва ВАТ не застосовувалось. Посадова інструкція начальника відділу юридичного відділу ВАТ на підприємстві відсутня.
Крім тої о, як вбачається з наданого відповідачем табелю обліку використання робочого часу за квітень 2007 року, ОСОБА_1 знаходилась на робочому місці протягом всього місяця, і за цей час їй виплачена заробітна плата в сумі 4 500 грн.
За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду.
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи , постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.209, 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВАТ « Центростальконструкція « - відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 вересня 2007 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.