14 травня 2008 року справа № 1- 100/08 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді - Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Навроцькій М.Р.,
за участю прокурора - Шуваринської О.П.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілого- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Нововолинська, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою професійно-технічною освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, військовозобов'язаного, проживаючого в АДРЕСА_1, несудимого , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України,
встановив :
Підсудний ОСОБА_3 з корисливих мотивів в м.Нововолинську під приводом неіснуючого боргу за неякісне виконання ремонтних робіт у квартирі тещі ОСОБА_4 незаконно вимагав у потерпілого ОСОБА_2 передати йому 1500 гривень, висловлюючи погрози про застосування насильства щодо потерпілого та його дружини ОСОБА_5. Вимоги про передачу вказаної суми грошей ОСОБА_3 висловлював неодноразово у вечірній час з липня 2007 року по січень 2008 року потерпілому ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_5 по телефону та у розмовах з ними у рішучій, різкій формі, підвищеним тоном, вживаючи при цьому вислови, що у разі невиконання його вимог потерпілому буде «кінець», і так як дружина потерпілого залишилась сама у квартирі, він буде мати «великі проблеми у своїй сім'ї».Дані погрози потерпілим було сприйнято як реальну загрозу своєму здоров'ю і життю та своїм близьким. Так з метою отримання коштів від потерпілого ОСОБА_3 дзвонив потерпілому ОСОБА_2 по телефону з травня 2007 року по січень 2008 року та приходив у квартиру ,де проживає потерпілий, і висловлюючи погрози дружині потерпілого та самому потерпілому, вимагав, щоб ОСОБА_2 передав йому гроші в сумі 1500 грн. 4 січня 2008 року приблизно о 3-й годині ОСОБА_3 стукав у двері квартири потерпілого, висловлюючи вимоги про передачу грошей. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 9 лютого 2008 року близько 21 год.,приїхавши на автомобілі разом із кількома знайомими чоловіками, зустрівши потерпілого перед його будинком, знову у грубій формі, погрожуючи застосуванням насильства до потерпілого та членів його сім'ї, висловлював вимогу про передачу вказаної суми грошей і призначив дату отримання коштів на 10 лютого 2008 року. Реально сприймаючи погрози з боку підсудного, записавши подальшу розмову на диктофон, та отримавши від працівників міліції помічені купюри, потерпілий 13 лютого 2008 року передав помічені гроші в сумі 300 доларів США підсудному , де і було затримано ОСОБА_3 працівниками міліції при отриманні грошей .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що потерпілий і його син та ОСОБА_6 працювали в тещі ОСОБА_4, виконуючи у квартирі ремонтні роботи у ванні, туалеті та спальній кімнаті. Домовились закінчити ремонт до свята Пасхи. Через два тижні роботи ОСОБА_2 та його син залишити ремонт, виїхавши в м.Миколаїв. Оскільки теща ОСОБА_4 просила його вияснити з майстрами щодо закінчення роботи або повернення грошей, тому він дзвонив і заходив додому до потерпілого ОСОБА_2 Він вимагав за неякісне виконання ремонтних робіт у квартирі тещі віддати йому 1500 гривень, висловлюючись досить у гострій формі. Вимоги про передачу вказаної суми грошей висловлював неодноразово з липня 2007 року по січень 2008 року потерпілому ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_5 по телефону та у розмовах особисто. Був ображений, що ОСОБА_2 не погоджується на передачу грошей,тому і спілкувався з ним у різкій формі, підвищеним тоном, вживаючи при цьому нецензурні вислови. Допускає, що потерпілий міг сприйняти як реальну загрозу його вимоги. Підсудний підтвердив, що вимагав, щоб ОСОБА_2 передав йому гроші в сумі 1500 грн. 9 лютого 2008 року ввечері приїжджав на автомобілі із знайомими , зустрів потерпілого біля його будинку, висловлював вимогу про передачу вказаної суми і просив вирішити остаточно питання до 10 лютого 2008 року. 13 лютого 2008 року був затриманий працівниками міліції при передачі потерпілим грошей в сумі 300 доларів США. До скоєного ставиться негативно, просить вибачення у потерпілого, щиро розкаюється, просить врахувати, що потерпілий претензій на даний час до нього не має, обіцяє більше злочинів не вчиняти, стати на шлях виправлення.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив показання підсудного та показав, що весною 2007 року працював разом із сином ОСОБА_7 та знайомим ОСОБА_6 на квартирі ОСОБА_4 за адресою 15 мікрорайон,19/65, виконуючи ремонтні роботи у ванній кімнаті, туалеті та спальній кімнаті. Пропрацювавши два тижні, він із сином терміново залишили м.Нововолинськ, тому що надійшло замовлення на роботу у м.Миколаєві. ОСОБА_6 повинен був знайти інших робітників,щоб закінчити ремонт у квартирі ОСОБА_4 Однак інших працівників замовниця не захотіла брати. За виконаний значний обсяг роботи отримали завдаток на трьох осіб 650 грн. Дійсно, підсудний неодноразово дзвонив по телефону і приходив додому до нього, висловлюючи вимоги передати гроші в сумі 1500 грн., погрожуючи словесно вчинити насильство над ним або його дружиною,яка залишалась сама тривалий час на квартирі, поки він був на роботі за межами міста. Тому реально побоюючись за своє і дружини здоров'я та життя , змушений був звернутись за допомогою до правоохоронних органів. Після запису на диктофон телефонної розмови з підсудним, що відбулась 10 лютого 2007 року , при передачі помічених грошей в сумі 300 доларів США, 13 лютого 2008 року підсудного було затримано працівниками міліції. На даний час підсудний щиро розкаюється, просив вибачення, претензій до нього немає, вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тому просить його суворо не карати.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 повністю визнає свою вину , не оспорює фактичні оставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин , відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, а також заслухавши думку учасників судового розгляду, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд зі згоди підсудного визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 189 КК України як вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 ,та значно знижують ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, слід визнати щире каяття підсудного, те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, молодий вік підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не визнає.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, дані, що характеризують особу підсудного. Підсудний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.65), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.67),одружений, має сім»ю, на обліку в нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 68), а також суд бере до уваги думку потерпілого, який матеріальних претензій до підсудного не має, просить застосувати до підсудного мінімальну міру покарання.
Суд вважає за можливе визначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі та із застосуванням до нього ст.75 КК України , звільнивши його від покарання з випробуванням, а також із покладенням на нього передбачених ст.76 КК України обов»язків.
Питання щодо речових доказів (а.с. 41-51) слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд
засудив :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 189 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Початок перебігу іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речові докази - мікрокасету марки ТДК МС-60 , яка зберігається в камері схову Нововолинського МВ УМВС , залишити при справі, гроші в сумі 300 (триста) доларів США - залишити власнику ОСОБА_8.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: