33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" серпня 2012 р. Справа № 5004/1440/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" на ухвалу господарського суду Волинської області від 18.06.2012 р. у справі № 5004/1440/11
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленої структурної одиниці Західна електроенергетична система
до Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат"
про стягнення 8 652 грн. 97 коп..
за участю представників сторін:
стягувача - Юзва А.Я.,
боржника - не з'явився;
ДВС - не з'явився;
Державне підприємство «Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відособленої структурної одиниці Західна електроенергетична система звернулось до господарського суду Волинської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Онуфрійчука Ю.В., визнання незаконною й скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 04.04.2012 року.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.06.2012 року (суддя Костюк С.В.) скаргу задоволено повністю. Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Онуфрійчука Ю.В., по винесенню постанови про зупинення виконавчого провадження від 04.04.2012 року з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/1440/1-1 від 19.01.2012 року; визнано незаконною та скасовано зазначену постанову.
У обґрунтування ухвали суд вказав, що державним виконавцем не враховані положення абзацу 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про те, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. В той же час, борг, який підлягав стягненню, виник за період з січня 2011 року по червень 2011 року включно, тобто термін виконання вказаних грошових зобов'язань настав після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» та, відповідно після дня введення мораторію згідно ухвали від 26.06.2009 року.
ВАТ «Луцький картонно - руберойдовий комбінат» з винесеною ухвалою господарського суду не погодилось та подало апеляційну скаргу в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця.
Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції вимогам п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Окрім того апелянт зазначає, що обов'язок виконання зобов'язань щодо стягнення яких господарським судом Волинської області видано наказ від 19.01.2012 року настав на підставі договору №В-19/08 від 25.03.2008 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство.
Скаржник надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. У відзиві, зокрема, вказується про безпідставність тверджень позивача про поширення дії мораторію на стягнення пені, оскільки відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними, на які мораторій не поширюється.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника стягувача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 26.08.2011 року частково задоволено позов Державного підприємства «Національна енергетична компанія Укренерго» в особі відособленої структурної одиниці Західна електроенергетична система; стягнуто з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" 8301,60 грн. вартості послуг та 169 грн. судових витрат.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року зазначене рішення господарського суду першої інстанції частково скасовано, й з ВАТ «Луцький картонно - руберойдовий комбінат» на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія Укренерго» в особі відособленої структурної одиниці Західна електроенергетична система стягнуто 8301,60 грн. боргу, 312,58 грн. пені, 101,54 грн. витрат зі сплати державного мита та 234,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначених судових рішень 19.01.2012 року видано наказ за №5004/1440/11-1 зі строком пред'явлення до 23.11.2012 року.
29.03.2012 року Державне підприємство «Національна енергетична компанія Укренерго» в особі відособленої структурної одиниці Західна електроенергетична система звернулось до другого відділу ДВС Луцького міського управління із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Волинської області від 26.08.2011 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року у справі № 5004/1440/11.
04.04.2012 року старшим державним виконавцем Онуфрійчуком Ю.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за №ВП32147008 по наказу господарського суду від 19.01.2012 року №5004/1440/11-1 та в цей же день постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Положення п. 8 ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»визначають обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах до закінчення строку дії зазначених обставин.
Підставою для прийняття державним виконавцем спірного процесуального рішення послужила ухвала господарського суду Волинської області від 26.06.2009 року у справі №7/78-Б про банкрутство ВАТ «Луцький картонно - руберойдовий комбінат», порушена 26.06.2009 року з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до абзацу 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно ч. 4 ст. 12 цього закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.
Судом першої інстанції вірно враховано, що рішенням господарського суду Волинської області від 26.08.2011 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 року стягнуто заборгованість, що виникла по зобов'язаннях за період з січня 2011 року по червень 2011року включно, тобто термін виконання вказаних грошових зобов'язань настав після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»та відповідно після дня введення мораторію згідно ухвали від 26.06.2009 року.
З наведених підстав колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження від 04.04.2012 року з виконання наказу господарського суду від 19.01.2012 року №5004/1440/11-1 в частині стягнення основного боргу та судових витрат без врахування положень ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " та п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення скарги в цій частині є правомірним та відповідає встановленим обставинам справи, наявним у справі доказам та вимогам діючого законодавства.
Проте, колегія суддів не може погодитись із висновком господарського суду Волинської області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця в частині стягнення з боржника пені, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Абзац сьомий статті 1 названого Закону передбачає, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника, зокрема, не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що обов'язок виконання зобов'язань щодо стягнення яких господарським судом Волинської області видано наказ від 19.01.2012 року настав на підставі договору №В-19/08 від 25.03.2008 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки, як встановлено Рівненським апеляційним господарським судом у постанові від 22.11.2011 року, прострочення виконання зобов'язань за даним договором виникли в 2011 році.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що оскільки на дату ухвалення оскаржуваного рішення діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, то зупинення державним виконавцем виконавчого провадження в частині стягнення з боржника пені за неналежне виконання грошового зобов'язання та її стягнення у період дії мораторію, є неправомірним.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково задовольнив скаргу на дії державного виконавця в повному обсязі, скасувавши постанову про зупинення виконавчого провадження. Тому оскаржувана ухвала господарського суду Волинської області в зазначеній частині підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, ст.103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луцький картонно-руберойдовий комбінат" задоволити частково.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 18.06.2012 року у справі № 5004/1440/11 в частині визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Онофрійчука Ю.В. від 04.04.2012 року з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 5004/1440/11-1 про зупинення виконавчого провадження в частині стягнення пені в сумі 312,58 грн. - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення.
В задоволенні скарги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відособленої структурної одиниці Західна електроенергетична система в частині визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Онофрійчука Ю.В. від 04.04.2012 року з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/1440/11-1 про зупинення виконавчого провадження в частині стягнення пені в сумі 312,58 грн. - відмовити.
В решті ухвалу господарського суду Волинської області від 18.06.2012 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.