22 серпня 2012 року Справа № 5020-1489/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий, Кирилін Михайло Володимирович, паспорт ¹ НОМЕР_1 від 04.05.01, Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович;
представник кредитора, Шевкопляс Олена Валеріївна, довіреність № 01-01/3005 від 04.07.12, Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Кримської філії на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 14 червня 2012 року у справі № 5020-1489/2011
за заявою Приватного підприємства "Цеоліт" (Мекензієви гори, "Севастопольське РТП",Севастополь,99056)
до Приватного підприємства "Цеоліт" (Мекензієви гори, "Севастопольське РТП",Севастополь,99056)
Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_1)
Міністерство оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19,Москва,119160)
Відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (пл. Нахімова, 1,Севастополь,99011)
Публічне акціонерне товариство "Київстар" (вул. Червонозоряний проспект, 51,Київ 110,03110)
Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (вул. К.Маркса, 28/ вул. Желябова, 10,Сімферополь,95000)
про банкрутство боржника, що ліквідується власником
20.09.2011 Приватне підприємство „Цеоліт" звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою від 23.09.2011 суд прийняв заяву до розгляду, порушив провадження у справі, призначив підготовче засідання суду на 10.10.2011, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зобов'язав заявника в порядку підготовки справи до розгляду надати суду необхідні документи.
Постановою від 20.10.2011 Приватне підприємство „Цеоліт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кириліна М.В., підприємницьку діяльність банкрута завершено.
23.02.2012 на адресу суду від ліквідатора Приватного підприємства „Цеоліт" -арбітражного керуючого Кириліна М.В. надійшло клопотання про припинення обтяжень (заборон відчуження) об'єктів нерухомого майна боржника-банкрута та грошових коштів, що знаходяться на його рахунках в установах банку; зобов'язання Кримської філії Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України -вилучити з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна записи від 29.03.2007 про обтяження нерухомого майна Приватного підприємства „Цеоліт" -земельних ділянок № 34, 36, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Качинський тупик, 34, 36.
Ухвалою 14.06.2012 місцевого господарського суду задоволено клопотання арбітражного керуючого про припинення обтяжень нерухомого майна банкрута та скасування арештів, накладених на рахунки боржника.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати в частині зобов'язання ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна відповідні записи про обтяження нерухомого майна Приватного підприємства "Цеоліт".
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції своїм рішенням порушив вимоги законодавства, а саме статтей 1, 34 Закону України „Про нотаріат"
22.08.2012 до суду апеляційної інстанції з'явились арбітражний керуючий та представник Кримської філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, інші учасники провадження справи про банкрутство не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
20.10.2011 Приватне підприємство „Цеоліт" визнано банкрутом, про що винесено відповідну постанову.
Як було зазначено вище, на адресу суду від арбітражного керуючого Кириліна М.В. надійшло клопотання про припинення обтяжень (заборон відчуження) об'єктів нерухомого майна боржника-банкрута та грошових коштів, що знаходяться на його рахунках в установах банку; зобов'язання Кримської філії Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - вилучити з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна записи від 29.03.2007 про обтяження нерухомого майна Приватного підприємства „Цеоліт" -земельних ділянок № 34, 36, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Качинський тупик, 34, 36.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Статтею 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені повноваження ліквідатора, до яких, зокрема, відносяться функції з управління і розпорядження майном банкрута, а також щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів.
Отже, одним із головних повноважень ліквідатора є формування ліквідаційної маси банкрута.
Відповідно до вимог статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, зокрема гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які у разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Частиною першою статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.
Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому для здійснення розрахунків з кредиторами активи боржника повинні бути вільними від будь-яких обмежень.
Частиною другою статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема, на підставі рішень судів, що набрали законної сили, накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 85/5 від 18.08.2004) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 за № 364/3657 (далі - Положення про Єдиний реєстр заборон), єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна, вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.
Згідно з пунктом 1.4 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна адміністратором Реєстру заборон (далі - Адміністратор) є Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон.
В силу пункту 1.5 зазначеного Положення реєстраторами Реєстру заборон (далі -Реєстратор) є:
- державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;
- Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії. Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.
Реєстратори також вносять до Реєстру заборон та вилучають з нього відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.
Отже, пункт 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон надає всім реєстраторам права, зокрема щодо вилучення записів з Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна.
29.03.2007 реєстратором: приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на підставі Договору іпотеки від 29.03.2007 № 310 зареєстроване обтяження - заборона на нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. Качинський тупик, 34 (запис № 4723402), та земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. Качинський тупик, 36 (запис № 4723538).
Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на статті 1, 34 Закону України „Про нотаріат", відповідно до яких накладення та зняття заборон є нотаріальною дією та вчинення відповідних дій покладається саме на нотаріусов, слід зазначити наступне.
Статтею 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Реєстру на підставі рішення суду або відповідної заяви обтяжувала (в даному випадку - ПАТ „ВТБ Банк"), в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також вносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.
Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що оскільки Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Кримської філії також є реєстратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а боржник визнаний банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, то всі обтяження, накладені на майно боржника, підлягають припиненню шляхом вилучення Реєстратором відповідних записів із Реєстру.
До такої ж правової позиції схиляється й Вищий господарський суд України у постанові від 29.02.2012 у справі № 42/132-б.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Кримської філії на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14 червня 2012 року у справі № 5020-1489/2011 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14 червня 2012 року у справі № 5020-1489/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді В.І. Гонтар
Ю.М. Гоголь
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Цеоліт" (Мекензієви гори, "Севастопольське РТП",Севастополь,99056)
2. Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (АДРЕСА_1)
3. Міністерство оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19,Москва,119160) через представника Осипова В'ячеслава Вікторовича (99050, м. Севастополь, вул. Советська, 4)
4. Відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (пл. Нахімова, 1,Севастополь,99011)
5. Публічне акціонерне товариство "Київстар" (вул. Червонозоряний проспект, 51,Київ 110,03110)
6. Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (вул. К.Маркса, 28/ вул. Желябова, 10,Сімферополь,95000)
7. Головне управління юстиції в місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 3)