79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.08.12 Справа № 16/18/5022-332/2012
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»
на рішення господарського суду Тернопільської області від 09.07.2012р.
у справі № 16/18/5022-332/2012
за позовом ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м.Київ
до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м.Тернопіль
про стягнення заборгованості за транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі 1649610 грн. 77 коп., пені у розмірі 109604 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 21213 грн. 81 коп., суми на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 3299 грн. 22 коп., штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості у розмірі 263707 грн. 67 коп.; судового збору у розмірі 40948 грн. 72 коп.,
з участю представників :
від скаржника -Данилевський О.М. -заступник начальника відділу
від відповідача -не з»явився
В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.07.2012р. у справі № 16/18/5022-332/2012 (суддя Хома С.О.) задоволено частково позов ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», м.Київ та стягнуто з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», м.Тернопіль 54802 грн. 38 коп.- пені, 21213 грн. 81 коп. - 3% річних, 3299 грн. 22 коп.- суми, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів, 131853 грн. 83 коп. -7% штрафу; 37215 грн. 60 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат; в частині позовних вимог щодо стягнення 1649610 грн. 77 коп. основного боргу провадження у справі припинено; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням в частині зменшення нарахованих відповідачу штрафних санкцій позивач -ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки зі змісту п.3 ст.83 ГПК України вбачається, що приймаючи рішення, господарський суд лише у виняткових випадках має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання. Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що зобов»язання по оплаті наданих позивачем послуг за договором у жовтні-грудні 2011 року виконувалось відповідачем неналежним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі. Крім того, на думку скаржника, при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції повинен був врахувати умови договору, положення ч.1 ст.193 та ч.1 ст.230 ГК України та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені і 7 % штрафу в повному обсязі.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
27 вересня 2011 року між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", надалі "Газотранспортне підприємство", з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", надалі "Замовник", з другої сторони, було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011071/Н38, у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого "Газотранспортне підприємство" зобов'язується надати "Замовнику" послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу "Замовника" від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі -ГРС), а "Замовник" зобов'язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.
У відповідності до п. 1.2 р. 1 договору річний плановий обсяг транспортування природного газу "Замовника" складає 125 187 тис. куб. м.
Як вбачається із матеріалів справи, Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надала послуги по транспортуванню природного газу відповідачу згідно наступних актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу:
- № 10Н від 31.10.2011 року в обсязі 10044,720 тис. куб. м. на суму 1 739 343 грн. 72 коп.;
- № 11Н від 30.11.2011 року в обсязі 15 370,571 тис. куб. м. на суму 2 661 568 грн. 08 коп.;
- № 12Н від 31.12.2011 року в обсязі 16 732,316 тис. куб. м. на суму 2 897 367 грн. 84 коп., всього на загальну суму 7 298 279 грн. 64 коп. (належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).
Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріпленими печатками позивача та відповідача.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, зазначених у п. 4.5 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011071/Н38 від 27.09.2011 р., а саме -було допущено прострочення термінів оплати за надані послуги по транспортуванню природного газу та не в повному обсязі і сума основного боргу становить 1649610 грн. 77 коп.
Водночас, враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі перераховано на користь позивача 1649610,77 грн., про що свідчать спільне протокольне рішення № 1321/у від 19.04.2012 року, спільне протокольне рішення № 1322/у від 19.04.2012 року, платіжні доручення №№ 4/1, 4/3 від 20.04.2012 року та лист ПАТ "Тернопільміськгаз" № 635 від 30.05.2012 року, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пен».
В пункті 6.3 статті 6 договору сторони передбачили, що у разі порушення "Замовником" строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із "Замовника" стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відтак, позивач просив стягнути з відповідача 109 604 грн. 76 коп. пені за період з 21.11.2011 року по 12.04.2012 року.
У відзиві № без номера, без дати (вх. № 13183 (с) від 25.06.2012 року на позовну заяву відповідач просив суд зменшити суму нарахованої пені до 10960 грн., а у стягненні штрафу у розмірі 263707 грн. 67 коп. відмовити повністю, звернувши увагу суду на об'єктивні причини несвоєчасного розрахунку позивачем за спожитий газ, якими є несвоєчасний розрахунок інших контрагентів з ПАТ "Тернопільміськгаз", відповідно до бухгалтерських даних якого, збитки підприємства становили 11 198 000 грн. До даного відзиву відповідач подав довідку № без номера, без дати, з якої вбачається, що станом на 01.06.2012 року заборгованість споживачів за спожитий природний газ перед ПАТ "Тернопільміськгаз" складає 108807,6 тис. грн. , в т. ч.:
- населення -30152,9 тис. грн.;
- бюджетні установи - 2541,9 тис. грн.;
- промислові та комунально-побутові споживачі -4317,9 тис. грн.;
- підприємства теплоенергетики -71794,0 тис. грн.
07.07.2012 року від позивача надійшло заперечення № 796 від 06.07.2012 року на відзив ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", в якому позивач стверджує, що відповідачем не надано суду доказів наявності виняткових випадків, які надають право суду зменшити нараховані позивачем штрафні санкції або ж відмовити в їх задоволенні.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п. 2.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994 р., із наступними змінами і доповненнями, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В даному випадку з огляду на те, що:
- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011071/Н38 від 27.09.2011 року (основний борг погашено);
- беручи до уваги, що станом на 01.06.2012 року заборгованість споживачів за спожитий природний газ перед ПАТ "Тернопільміськгаз" складає 108807,6 тис. грн.;
- враховуючи, що за даними балансу ПАТ "Тернопільміськгаз" на 31.03.2012 року дебіторська заборгованість складає 127 188 грн.
- ПАТ "Тернопільміськгаз" має переплати перед ДК "Укртрансгаз" в сумі 4811700 грн. 50 коп. по виконанню аналогічних господарських договорів;
- позивачем не подано будь-яких доказів понесення збитків в результаті несвоєчасного виконання договірних зобов'язань щодо оплати за надані послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами;
- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд першої інстанці на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України підставно дійшов висновку про зменшення розміру пені, стягнувши її в сумі 54802 грн. 38 коп. (50% від суми 109604 грн. 76 коп).
Позивач також просив стягнути з відповідача 263707 грн. 67 коп. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.
У відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання у таких розмірах: за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вбачається із Розпорядження Кабінету Міністрів України № 64-р "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки" від 12.03.2005 року, позивач - Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" належить до підприємств державного сектору економіки, а, отже, має право на нарахування вказаних штрафних санкцій.
Водночас, враховуючи вищеперелічені обставин, керуючись п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, зменшити розмір штрафу, стягнувши його в сумі 131853 грн. 83 коп. (50% від суми 263707 грн. 67 коп. ).
В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно стягнуто 3% річних за період з 21.11.2011 року по 12.04.2012 року та інфляційні нарахування за лютий 2012 року.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Тернопільської області від 09.07.2012р. у справі № 16/18/5022-332/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати покласти на скаржника.
Повний текст постанови складено «29»серпня 2012р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.